ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.01.2022Справа № 910/11673/21
За заявоюФізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича
провідвід судді
у справі№910/11673/21
За позовомФізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича
до Приватного підприємства "Українська правда"
треті особи,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - ОСОБА_1 ; - Компанія Depositphotos Inc.
про заборону вчиняти дії та стягнення 1 010,16 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача: Гурова К.Т. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
від третіх осіб: не з'явилися.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/11673/21 за позовом Фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича до Приватного підприємства "Українська правда" про:
- зобов'язання видалити розміщену ними на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, фотографію № НОМЕР_1, авторські права на яку належать позивачу, копію зображення якої надано у Додатку № 2, № 3 до цього позову;
- стягнення компенсації за порушення авторських прав внаслідок використання належної позивачу фотографії № НОМЕР_1 без його дозволу, шляхом її розміщення на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 6 000, 00 грн.
25.08.2021 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
09.09.2021 відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву та клопотання про залучення третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Компанії Depositphotos Inc.
23.10.2021 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог шляхом викладення прохальної частини позовної заяви наступним чином:
- заборонити відповідачу використовувати будь-яким чином розміщену ним на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, фотографію № НОМЕР_1, авторські права на яку належать позивачу, копію зображення якої надано у Додатку № 2, № 3 до позову;
- стягнути з відповідача компенсацію за порушення авторських прав внаслідок використання належної позивачу фотографії № НОМЕР_1 без його дозволу, шляхом її розміщення на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1010,16 грн.
Зважаючи на те, що рішення у даній справі може вплинути на правовідносини ОСОБА_1 й Компанії Depositphotos Inc. з позивачем та відповідачем, а у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таких осіб може бути наділено новими правами чи покладено на них нові обов'язки, або змінено наявні права та обов'язки, або позбавлено певних прав чи обов'язків у майбутньому, тоді суд вирішив залучити їх до участі в справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Крім того, судом було надано оцінку заявам позивача про уточнення позовних вимог. Суд залишив без розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог від 28.09.2021, а спір у справі буде вирішуватися з урахуванням заяви про уточнення від 23.10.2021.
З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 20.01.2022.
19.01.2022 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника та неможливістю забезпечити явку в судове засідання.
Третя особа-1, у свою чергу, 20.01.2022 заявила відвід судді від розгляду справи та звернулася із заявою про відкладення слухання справи у зв'язку з хворобою уповноваженого представника.
ОСОБА_1, обґрунтовуючи свої доводи стверджує, зокрема, наступне:
- суддя брав участь у справі № 910/7281/20 за позовом ФОП Ястремського Л.В. до ОСОБА_1, предметом спору в якій були авторські права на 1 406 641 фотографій, серед яких, зокрема, була і фотографія, права на яку є предметом розгляду в справі № 910/11673/21;
- під час розгляду справи № 910/7281/20 ОСОБА_1 подавала заяву про закриття провадження у зв'язку з непідсудністю в задоволенні якої суд відмовив;
- 02.04.2021 у справі № 910/7281/20 прийнято рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі;
- Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 рішення у справі № 910/7281/20 скасовано, оскільки спір не підпадає під юрисдикцію господарських судів та закрито провадження у справі;
- підставою для відводу є не рішення суду в іншій справі, а надання неправомірної переваги позивачу при розгляду схожої справи за предметом та суб'єктним складом;
- спір у справі № 910/11673/21 є аналогічним за змістом зі спором у справі №910/7281/20.
Розглянувши подану заяву та викладені в ній доводи, суд вважає заявлений відвід необґрунтованим з огляду на таке.
Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Положеннями ст. 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим:
- протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі,
- але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
- після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, ОСОБА_1 залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору відповідно до ухвали від 29.10.2021.
Ухвалою від 26.11.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
Однак, заяву про відвід подано 20.01.2022 напередодні судового засідання з розгляду спору по суті.
Суд дійшов висновку, що у третьої особи-1 було достатньо часу для подання заяви про відвід у відповідності до строків, встановлених абз. 2 ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України. Більше того, чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено можливості поновляти строк для подання заяви про відвід.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Згідно з Європейською Хартією "Про закон "Про статус суддів", судді при виконанні своїх обов'язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Одночасно, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
За п.п. 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Згідно з абзацом другим підпункту 1.2.1 пункту 1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Як зазначено у п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Доведення наявності таких обставин покладається на сторону, яка заявляє відвід.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
ОСОБА_1 не доведено наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
У справах № 910/11763/21 та № 910/7281/20 різний суб'єктний склад, предмет та підстави позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним".
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
В контексті викладеного, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень в інших справах, у тому числі подібних.
При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у Рішенні від 09.11.2006 в справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02), згідно з якою стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні справи "Biluha v. Ukraine" Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суду в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Отже, у поданій заяві про відвід не доведено фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про упередженість чи небезсторонність у цій справі або того, що суддя допустив порушення вимог стандарту безсторонності та неупередженості у своїй процесуальній діяльності.
Отже, суд, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід від розгляду справи № 910/11673/21, приходить до висновку, що обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді відсутні, наведені заявником доводи у її обґрунтування не є, в розумінні процесуального закону, підставою для відводу судді, а тому заява про відвід не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 35-36, 38-39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Визнати необґрунтованість заявленого відводу судді Підченку Ю.О. від розгляду справи № 910/11673/21.
2. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи № 910/11673/21 відмовити.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття та не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено та підписано - 25.01.2022
Суддя Ю.О. Підченко