ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про задоволення скарги на бездіяльність
відділу державної виконавчої служби
м. Київ
17.01.2022справа №910/3944/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Ліки України» (вул. Максименка Федора, буд. 28, м. Київ, 04075; ідентифікаційний код 20078889; далі - Компанія) на бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Маршала Тимошенко, буд. 2-Д, 1-й під'їзд, 4 поверх, м. Київ, 04212)
у справі № 910/3944/21
за позовом приватного акціонерного товариства «Інфузія» (просп. Московський, буд. 21-А, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 31287944)
до Компанії
про стягнення 1 457 774,21 грн,
за участю представників:
скаржника - Іщенка Д.Ю. (довіреність від 24.12.2021 №400);
позивача - не з'явився;
ВДВС - не з'явився,
Приватне акціонерне товариство «Інфузія» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Компанії: 1 190 810,18 грн основного боргу, що утворився в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки від 17.09.2019 №б/н (далі - Договір); 73 168,93 грн втрат від інфляції; 153 169,32 грн пені та 36 730,71 грн річних з простроченої суми, а всього 1 453 879,14 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.08.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 у справі №910/3944/21, позов задоволено частково; стягнуто з Компанії на користь Товариства: 1 190 810,18 грн основного боргу; 76 564,69 грн втрат від інфляції; 36 629,44 грн 3% річних; 96 648,88 грн пені та 21 009,80 грн судового збору.
06.12.2021 на виконання вказаного рішення видано наказ.
17.09.2021 від Компанії до суду надійшла скарга на бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ; далі - ВДВС), в якій скаржник просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність ВДВС, яка полягає у не знятті арешту з банківського рахунку Компанії № НОМЕР_1 у акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» в сумі 2 410 834,11 грн на підставі заяви Компанії від 24.12.2021 №399;
- зняти арешт з банківського рахунку Компанії № НОМЕР_1 у акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» в сумі 2 410 834,11 грн, що накладений постановою про арешт коштів боржника від 14.12.2021 у виконавчому проваджені №67881740.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2022 розгляд скарги призначено на 17.01.2022; запропоновано Товариству та ВДВС надати письмові пояснення щодо заявленої скарги з документальним підтвердженням викладених обставин.
Представники Товариства і ВДВС у судове засідання 17.01.2022 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Вказану ухвалу було надіслано Товариству і ВДВС на адреси, зазначені у скарзі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою на звороті такої ухвали.
Частинами першою і другої статті 342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Представник скаржника у судовому засіданні 17.01.2022 надав пояснення по суті скарги, підтримав її та просив задовольнити.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення представника скаржника, господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність задоволення скарги з огляду на таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Так, на виконанні у ВДВС перебуває виконавче провадження №67881740 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 06.12.2021 у справі №910/3944/21.
В межах вказаного виконавчого провадження постановою про арешт коштів Компанії (боржника) від 14.12.2021 було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках Компанії, зокрема, на банківський рахунок № НОМЕР_1 у АТ «Державний експортно-імпортний банк України».
Водночас, зазначений рахунок використовується для виплати заробітної плати працівникам Компанії (боржника).
Компанією було подано до ВДВС заяву від 24.12.2021 №399 про зняття арешту з банківського рахунку на суму 2 410 834,11 грн, що складається з суми заробітної плати працівників, витрат на проведення платежів, а також суми податків.
ВДВС надало відповідь від 31.12.2021 №135801, в якій вказало про те, що станом на 31.12.2021 документи, які підтверджують, що на кошти, які знаходять на рахунку, заборонено звертати стягнення, з банку не надходили.
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Частинами першою - третьою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 151 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 181 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Згідно з частиною третьою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов'язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Пунктом 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 №492 (у редакції постанови правління Національного банку України від 01.04.2019 №56), визначено, що поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведеного вбачається, що під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на які накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. З установлених судами обставин вбачається, що рахунок боржника № НОМЕР_1 , на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, якій використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Слід зазначити, що AT «Державний експортно-імпортний банк України», на яке нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладено обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_1 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Разом з тим, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).
Відповідно до частини п'ятої статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Тобто, зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.
У разі виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов'язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 зі справи №905/361/19 (провадження №12-28гс20).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у боржника наявне зобов'язання зі сплати заробітної плати на користь своїх працівників на загальну суму 1 691 781,82 грн, що підтверджується відомостями на виплату готівки та оборотно-сальдовою відомістю.
Також на вказану суму необхідно сплатити податок з доходів фізичних осіб у сумі 304 520,73 грн (18%), військовий збір у сумі 25 376,73 грн (1,5%), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 372 192,01 грн (22%).
Наведена сума має бути сплачена з рахунку № НОМЕР_1 у АТ «Державний експортно-імпортний банк України», оскільки такий рахунок використовується для виплати заробітної плати, що підтверджується договором від 24.10.2019 №0384001205 про відкриття карткового рахунку.
Крім того, за умовами вказаного договору Компанія має сплатити 16 917,82 грн комісії банку та 45 грн за виставлення п'ятнадцяти доручень.
Таким чином, для виконання свого обов'язку зі сплати заробітної плати боржник повинен витратити загальну суму 2 410 834,11 грн.
Отже вимоги скарги Товариства підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 234, 235, 240, 342, 343 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Скаргу публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Ліки України» (вул. Максименка Федора, буд. 28, м. Київ, 04075; ідентифікаційний код 20078889) на бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Маршала Тимошенко, буд. 2-Д, 1-й під'їзд, 4 поверх, м. Київ, 04212) у справі № 910/3944/21 задовольнити.
2. Визнати неправомірною бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Маршала Тимошенко, буд. 2-Д, 1-й під'їзд, 4 поверх, м. Київ, 04212), яка полягає у не знятті арешту з банківського рахунку публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Ліки України» (вул. Максименка Федора, буд. 28, м. Київ, 04075; ідентифікаційний код 20078889) № НОМЕР_1 , відкритому у акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України», в сумі 2 410 834,11 грн на підставі заяви останнього від 24.12.2021 №399.
3. Зняти арешт з банківського рахунку публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Ліки України» (вул. Максименка Федора, буд. 28, м. Київ, 04075; ідентифікаційний код 20078889) № НОМЕР_1 , відкритого у акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України», в сумі 2 410 834,11 грн, що накладений постановою про арешт коштів боржника від 14.12.2021 у виконавчому проваджені №67881740.
Копію ухвали надіслати сторонам і Оболонському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Маршала Тимошенко, буд. 2-Д, 1-й під'їзд, 4 поверх, м. Київ, 04212).
Ухвала господарського суду набирає законної сили після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 19.01.2022.
Суддя Оксана Марченко