номер провадження справи 22/42/21
13.01.2022 Справа № 908/3274/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.
за участю представників учасників справи:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3274/21
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (пр. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03062)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” (вул. Перемоги, буд. 97-А, м. Запоріжжя, 69005)
про стягнення 83941,26 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
Приватне акціонерне товариство “Страхова група “ТАС” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 03266/0121 від 08.11.2021) до Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” про стягнення 81659,27 грн. страхового відшкодування, 1939,69 грн. пені, 342,30 грн. 3% річних, всього - 83941,26 грн. Позов обґрунтований ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 6, 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 625, 993, 1191, 1194 ЦК України.
За умовами генерального договору добровільного страхування наземного транспорту № FA-00034006 від 12.11.2018 позивачем було виплачено власнику транспортного засобу Peugeot 301, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , страхове відшкодування у розмірі 129084,07 грн. внаслідок настання 20.01.2021 страхового випадку - ДТП за участі автомобіля марки Skoda Superb, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ). Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Skoda Superb, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АО/004245992), позивач має право зворотної вимоги до відповідача. ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні ДТП постановою Оболонського районного суду м. Києва від 26.02.2021. Позивач направив відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування, яка була отримана останнім 18.06.2021. Відповідач рішення у страховій справі не прийняв та не виплатив страхове відшкодування позивачу.
У відповіді на відзив, що надійшла до суду 10.12.2021, позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими. З метою підтвердження заявленої позиції позивач провів перевірочну оцінку та на підставі її результатів було складено ремонтну калькуляцію № 017/01/2 від 02.12.2021, що підтверджує заявлену потерпілим суму збитків, завданого пошкодженням ТЗ, та виплачену суму страхового відшкодування. Подане власником пошкодженого автомобіля платіжне доручення від 22.04.2021 підтверджує, що сума у розмірі 131051,60 грн. була сплачена на рахунок СТО саме за ремонт пошкодженого автомобіля. Крім того, відповідач не надав будь-яких документів на підтвердження встановлення розміру коефіцієнту фізичного зносу на рівні 0,53.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач у відзиві, що надійшов до суду 03.12.2021, просив позов задовольнити частково у розмірі 55350,52 грн. Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, у автомобіля Peugeot 301, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , коефіцієнт фізичного зносу складає 0,53. Фахівець відділу розрахунку вартості збитків та вивчення обставин страхових випадків відповідача, на підставі наданих позивачем документів, здійснив розрахунок збитку страхового відшкодування на підставі вказаної Методики. Позивачем взято за основу рахунок-фактуру № ВР-0001178 від 19.04.2021, крім того позивачем до матеріалів справи долучено акт огляду ТЗ, де зафіксовано пошкодження КТЗ. Відповідач вважає, що між цими документами є розбіжності, рахунок-фактура містить значно більше робіт з заміни деталей, ніж було зазначено в акті огляду, та відповідно до рахунку-фактури здійснювались ремонтні роботи деталей, які не відносяться до ДТП. У рахунку-фактурі вартість запчастин, які встановлює СТО, значно перевищує вартість запчастин згідно прайсу офіційного дилера на дату розрахунку, що ставить під сумнів даний рахунок СТО, його адекватність та дійсність розміру страхового відшкодування. Згідно зробленого відповідачем розрахунку на підставі комп'ютерної програми «Audatex», матеріальний збиток з урахуванням зносу склав 55350,52 грн.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 11.11.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3274/21 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.11.2021 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3274/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 14.12.2021.
Ухвалою суду від 14.12.2021 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.01.2022.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Відповідачем у відзиві викладено клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що представники сторін у судове засідання не викликалися, суд визнав можливим розглядати справу без явки в судове засідання представників сторін.
У судовому засіданні 13.01.2022 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують.
12.11.2018 між Приватним акціонерним товариством “Страхова група “ТАС” (позивач, страховик за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (страхувальник) був укладений генеральний договір № FA-00034006 добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку стосовно, зокрема, транспортного засобу Peugeot 301, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Як встановлено судом, 20.01.2021 о 11:32 год. у м. Києві, пр. Степана Бандери, 2, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі, зокрема, транспортного засобу Peugeot 301, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «ОТП Лізинг» (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ), під керуванням водія ОСОБА_2 (пошкодження ТЗ: передня центральна частина), та транспортного засобу Skoda Superb, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «СКМ Сервіс», під керуванням водія ОСОБА_1 .
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 26.02.2021 у справі № 756/1894/21 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (ДТП, що сталося 20.01.2021). Вказане судове рішення набрало законної сили 09.03.2021.
Страхувальник звернувся до страховика (позивача) з заявою про настання події від 20.01.2021.
13.04.2021 був складений акт огляду транспортного засобу автомобіля Peugeot 301, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому міститься опис пошкоджень автомобіля.
В матеріалах справи наявна копія рахунку ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» від 19.04.2021 № ВР-0001178 на суму 131051,60 грн., складеного стосовно автомобіля Peugeot 301, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Вказаний рахунок був оплачений ТОВ «ОТП Лізинг» згідно з платіжним дорученням № 22848 від 22.04.2021 на суму 131051,60 грн., з призначенням платежу: «оплата за ремонт після ДТП ( НОМЕР_1 ) за рах НОМЕР_4 від 19.04.2021».
ПрАТ “Страхова група “ТАС” складений страховий акт № 15180/01/921 від 28.05.2021, відповідно до якого сума страхового відшкодування по страховій події 20.01.2021 з автомобілем Peugeot 301, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 129084,07 грн., франшиза: 1967,53 грн. Відповідно до розрахунку коефіцієнта фізичного зносу досліджуваного КТЗ Peugeot 301, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 20.01.2021, застосовано коефіцієнт зносу на підставі п. 7.39(б) Методики ТЕОКТЗ - 0,5079.
Вказана сума страхового відшкодування у розмірі 129084,07 грн. була перерахована позивачем на рахунок ТОВ «Лізинг ОТП», що підтверджується платіжним дорученням № 186588 від 01.06.2021.
Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу Skoda Superb, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована в Приватному акціонерному товаристві “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” (відповідач), що підтверджується полісом обов'язкового страхування серії АО № 004245992, який був діючим на 20.01.2021 (станом на час скоєння ДТП). Розмір франшизи за даним полісом - 0 гривень 00 коп.
Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою (вих. № 02948/9221 від 10.06.2021), просив перерахувати сплачене ПрАТ “Страхова група “ТАС” страхове відшкодування у розмірі 129084,07 грн. на вказаний розрахунковий рахунок позивача. До заяви додані копії документів на підтвердження здійсненої виплати.
Вказана заява отримана відповідачем 18.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
З огляду на встановлену у наведеній вище нормі чинного законодавства презумпцію вини, відповідач звільняється від обов'язку відшкодування шкоди в тому випадку, якщо доведе, що шкода завдана не з його вини.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія транспортного Skoda Superb, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , що спричинив ДТП 20.01.2021, встановлена постановою Оболонського районного суду м. Києва від 26.02.2021 у справі № 756/1894/21, що набрала законної сили, та не заперечується відповідачем.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
Враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 234/16272/15-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Аналогічний припис викладений у ст. 988 ЦК України.
Статтею 9 вказаного вище Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, позивач (страховик) виконав зобов'язання перед своїм страхувальником за генеральним договором № FA106265 від 05.08.2020 добровільного страхування наземного транспорту та на підставі вказаного вище страхового акту та заяви страхувальника здійснив страхову виплату у загальній сумі 129084,07 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 18 Закону України “Про страхування” визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правову позицію, що згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків. У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
За змістом статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач - ПрАТ “Страхова група “ТАС”, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія АСКА”, яке застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля Skoda Superb, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.
Даної обставини відповідач не заперечив.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Аналогічний припис викладений у ст. 9 Закону України "Про страхування".
Згідно полісу АО/004245992, франшиза встановлена у розмірі 0,00 грн. За договором № FA106265 від 05.08.2020 добровільного страхування франшиза становить 1967,53 грн.
Згідно з ч. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до ч. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
У постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17 викладено таку правову позицію.
Згідно з положеннями статті 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно зі ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 цього Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах №№ 910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.
Відтак, наявність рахунка-фактури станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та платіжного доручення про перерахування суми страхового відшкодування, на думку суду, є достатніми доказами здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування.
У пункті 7.38 Методики визначено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема, 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.
Відповідно до п. 7.39 Методики, винятками стосовно використання зазначених вимог є: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.
У поданому позивачем розрахунку коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого автомобіля, застосовано коефіцієнт фізичного зносу на підставі п. 7.39 (б) Методики - 0,5079.
Згідно з п. 1.6 Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з державним номером НОМЕР_1 , рік його випуску - 2015, дата першої реєстрації - 15.09.2015. Огляд пошкодженого автомобіля був проведений 13.04.2021.
Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
За приписами п. 36.7 ст. 36 даного Закону, рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
Доказів прийняття відповідачем у встановлений відповідно до п. 36.2 ст. 36, п. 37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” строк та надіслання позивачу рішення щодо виплати чи відмову у виплаті страхового відшкодування відповідачем суду не надано та у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 7 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін (ст. 2 ГПК України).
Згідно приписів ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідачем належних доказів того, що роботи з відновлення транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 на загальну суму 131051,60 грн., згідно рахунку СТО, не відповідають необхідності проведення даних робіт у зв'язку з пошкодженням автомобіля саме внаслідок ДТП, що сталося 20.01.2021, суду не надано.
У долученій до відзиву ремонтній калькуляції зазначені не усі дані, що стосуються пошкодженого автомобіля. Так, не зазначені усі варіанти оснащення автомобіля (відрізняються від варіантів оснащення автомобіля, що зазначені у ремонтній калькуляції, доданій до відповіді на відзив). Також відповідачем у ремонтній калькуляції визначено вартість робіт 360,00 грн./год., тоді як у ремонтній калькуляції позивача вартість робіт визначена 450,00 грн./год., що відповідає вартості робіт, зазначеній у рахунку СТО від 19.04.2021.
Суд враховує, що відповідач не був позбавлений можливості надати суду відповідні докази обставин, на які він посилається вище, зокрема, висновок експерта з вказаного приводу, оскільки експерт володіє спеціальними знаннями.
За таких обставин суд визнав заперечення відповідача проти позовних вимог безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами.
Доказів сплати 81659,27 грн. страхового відшкодування відповідачем суду не надано.
Відтак, сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача в порядку суброгації, складає 81659,27 грн.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування за полісом АО/004245992 (вих. № 02948/9221 від 10.06.2021), яка була отримана відповідачем 18.06.2021, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання страховиком зобов'язання по відшкодуванню іншому страховику, до якого перейшло право вимоги внаслідок виплати ним страхового відшкодування, однак, цей строк пов'язаний з моментом пред'явлення відповідною особою (в даному випадку страховиком) вимоги до відповідача.
За приписами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 910/18319/16.
Відповідно до ч. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до приписів ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, відповідач повинен був у строк до 16.09.2021 включно, виплатити позивачу страхове відшкодування за полісом АО/0042459921, або прийняти рішення про відмову в його виплаті.
Втім, як встановлено судом, відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування позивачу за полісом АО/0042459921.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Суд зазначає, що правові відносини, що склались між сторонами, мають подвійну правову природу: такі відносини виникають у зв'язку із завданням шкоди внаслідок ДТП страхувальником відповідача (за полісом) страхувальнику позивача (за договором добровільного страхування майна) та одночасно мають договірний характер, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 636 Цивільного кодексу України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.
Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є договором на користь третьої особи (вигодонабувача), тобто будь-якої наперед невстановленої особи, якій буде завдано шкоди страхувальником відповідача.
Тобто, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/0042459921, укладений між відповідачем та страхувальником, є договором на користь третьої особи, в даному випадку такою третьою особою (потерпілим) є страхувальник за договором добровільного страхування № FA-00034006 від 12.11.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
У зв'язку з настанням страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 20.01.2021, власником транспортного засобу Peugeot 301, державний номер НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована відповідачем за полісом № АО/0042459921, було завдано шкоду третій особі - страхувальнику за договором добровільного страхування № FA-00034006 від 12.11.2018, у зв'язку з чим у вказаного страхувальника виникло право вимоги до відповідача, яким застраховано цивільно-правову відповідальність винної у ДТП особи, а у страховика за полісом № АО/0042459921 (відповідача), відповідно, виник обов'язок відшкодувати завдану шкоду.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування своєму страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, як зазначено вище, право вимоги до страховика за полісом № АО/0042459921 (відповідача) за завдану внаслідок ДТП шкоду перейшло до позивача.
Отже, обов'язок відповідача сплатити на користь позивача 3% річних є правовим наслідком неналежного виконання грошового зобов'язання, яке виникло у відповідача саме з договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (полісу № АО/0042459921).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16.
Розрахунок 3% річних перевірений судом та визнається правильними. З відповідача на користь позивача стягується 342,30 грн. 3% річних.
Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч.ч. 1, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 5 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Вимога про стягнення з відповідача пені заявлена позивачем обґрунтовано, з підстави, що встановлена законом. Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично правильним.
Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 1939,69 грн. пені.
Таким чином, позов у цілому задовольняється судом повністю.
6. Судові витрати
Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Судовий збір у сумі 2270,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” (вул. Перемоги, буд. 97-А, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (пр. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 30115243) 81659 (вісімдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 27 коп. страхового відшкодування, 1939 (одна тисяча дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 69 коп. пені, 342 (триста сорок дві) грн. 30 коп. 3% річних, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 18 січня 2022.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко