"21" січня 2022 р. Справа №914/3116/21
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
Гриців В.М. (головуюча), Зварич О.В., Малех І.Б.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САНКОМ-ЛЬВІВ» на ухвалу Господарського суду Львівської області (суддя Стороженко О.Ф.) від 25 жовтня 2021 року у справі №914/3116/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «САНКОМ-ЛЬВІВ» про видачу судового наказу на стягнення з Фізичної особи-підприємця Гураль Ольги Володимирівни грошових коштів у сумі 9381,08 грн
19 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «САНКОМ-ЛЬВІВ» подало Господарському суду Львівської області заяву про видачу судового наказу на стягнення з Фізичної особи-підприємця Гураль Ольги Володимирівни боргу у сумі 9381,08 грн за надані послуги, що виникли на підставі договору №Т-141 від 03.07.2017, а також - стягнення судового збору у сумі 227,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 850,00 грн.
25 жовтня 2021 року Господарський суд Львівської області видав судовий наказ, яким стягнув з Фізичної особи-підприємця Гураль Ольги Володимирівни борг у сумі 9381,08 грн та витрати на судовий збір у сумі 227, 00 грн.
Господарський суд Львівської області ухвалою від 25 жовтня 2021 року у справі №914/3116/21 відмовив у видачі судового наказу на стягнення з Фізичної особи-підприємця Гураль Ольги Володимирівни витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «САНКОМ-ЛЬВІВ» на професійну правничу допомогу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «САНКОМ-ЛЬВІВ» подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2021 року у справі №914/3116/21 про відмову у видачі судового наказу в частині понесення витрат на професійну правничу допомогу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України) з таких підстав:
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 155 ГПК України у судовому наказі зазначаються сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До останніх належать витрати на професійну правничу допомогу - передбачено п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України.
Пунктом 4 частини 3 статті 150 ГТІК України передбачено право заявника додати до заяви про видачу судового наказу інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги.
Скаржник вважає помилковими твердження суду, що нормами статей 150, 151 ГПК України передбачено сплату лише судового збору, а також відсутність змагальності сторін - не можна вважати як імперативну заборону заявника користуватися професійною правничою допомогою у спорах наказного провадження. Принцип змагальності сторін, який передбачений статтею 13 ГПК України є реалізований в наказному провадженні у повному обсязі, оскільки ст. 157 ГПК України боржнику надано право подати заяву про скасування судового наказу.
Додатково зазначає, що у справах наказного провадження № 914/178/20, 914/2740/21, 914/2817/21, 914/3133/21 були винесені судові накази, де поміж іншого, було стягнуто витрати на професійну правничу допомогу.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 09 листопада 2021 року відкрив провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «САНКОМ-ЛЬВІВ» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2021 року у справі №914/3116/21; апеляційну скаргу ухвалив розглядати без повідомлення учасників справи; витребував матеріали справи.
Згідно з частиною першою статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що немає підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне:
За обставинами справи, 19 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «САНКОМ-ЛЬВІВ» подало Господарському суду Львівської області заяву про видачу судового наказу на стягнення з Фізичної особи-підприємця Гураль Ольги Володимирівни боргу у сумі 9381,08 грн за надані послуги (щодо накопичення та вивезення твердих побутових відходів за період з 3 кварталу 2019 року по 2 квартал 2020 року), що виник на підставі договору №Т-141 від 03 липня 2017 року. Також заявник просив стягнути з Фізичної особи-підприємця Гураль Ольги Володимирівни судові витрати, які складаються з 227,00 грн судового збору та 850,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заява про видачу судового наказу обґрунтована неналежним виконанням боржником зобов'язань за договором про надання послуг щодо накопичення та вивезення твердих побутових відходів щодо оплати наданих послуг.
25 жовтня 2021 року Господарський суд Львівської області видав судовий наказ, яким стягнув з Фізичної особи-підприємця Гураль Ольги Володимирівни борг у сумі 9381,08 грн та витрати на судовий збір у сумі 227, 00 грн.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви у частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 850,00 грн з тих підстав, що нормами ГПК України не передбачено стягнення з боржника витрат на правничу допомогу за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу.
Порядок розгляду заяв в наказному провадженні урегульовано розділом ІІ ГПК України.
За приписами статті 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Відповідно до статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
У статті 150 ГПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту заяви про видачу судового наказу.
Згідно з частиною 3 статті 152 ГПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Отже, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Натомість у силу приписів частини 2 статті 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами саме за результатами розгляду справи. При цьому розподіл судових витрат проводиться у судовому засіданні, склад та розмір витрат на оплату послуг адвоката входить до предмету доказування, що є неможливим у наказному провадженні.
З урахуванням цього законні підстави здійснювати розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Господарський суд Львівської області постановив ухвалу від 25 жовтня 2021 року у справі №914/3116/21 з додержанням норм процесуального права. Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САНКОМ-ЛЬВІВ» без задоволення.
Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України суд
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2021 року у справі №914/3116/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САНКОМ-ЛЬВІВ» - без задоволення.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «САНКОМ-ЛЬВІВ».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено 21 січня 2022 року.
Головуюча суддя В.М. Гриців
Суддя О.В. Зварич
Суддя І.Б.Малех