Справа № 766/606/22
н/п 2/766/4804/22
про залишення позовної заяви без руху
20 січня 2022 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат Пацалова Тамара Валеріївна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Гоголя, буд. 35-Б, прим. 37) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про поділ спільного майна подружжя, -
14 січня 2022 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ спільного майна подружжя, у якому просила:
- в порядку поділу майна подружжя визнати за сторонами право власності по Ѕ частині на: земельну ділянку площею 0,02 га у м. Херсоні; кадастровий номер 6510136900:01:001:2772, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельну ділянку площею 0,045 га у с. Приморське Голопристанського району Херсонської області; кадастровий номер 6522383500:02:009:0236; земельну ділянку площею 0,045 га за адресою: АДРЕСА_3 ; кадастровий номер 6522383500:02:009:0206, з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, землі рекреації ного призначення. Залишити зазначене майно у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
- в порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_1 : земельну ділянку площею 0,059 га за адресою: м. Херсон, садівниче товариство «Ясна поляна», земельна ділянка НОМЕР_3 ; кадастровий номер 6510100000:36:001:0081, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва; легковий автомобіль марки «Фіат», модель «Долбо», 2009 р.в., номер кузова НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 .; виділити у власність ОСОБА_2 : легковий автомобіль марки «Nissan», модель «Pathfinder», 2018 р.в., номер кузова НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 ; припинити право спільної сумісної власності сторін на зазначене майно.
- відстрочити позивачу сплату частини судового зборку до прийняття рішення по даній справі.
- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на правничу допомогу;
- витребувати докази.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції позовну заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2022 року передано судді Булах Є.М. 17.01.2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.
За змістом п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначення ціни позову за вимогами майнового характеру є обов'язковою вимогою до позовної заяви, і процесуальний закон не передбачає підстав звільнення позивача від його виконання. Така вимога корелює з приписами ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких сума судового збору, яка підлягає сплаті у позовах майнового характеру визначається виходячи саме із ціни позову. Крім того, визначення ціни позову та вартості майна, що є спільною сумісною власністю у даній справі має значення для визначення її підсудності, т. як за правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року №358.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
З урахуванням зазначеного позивачу необхідно долучити до позовної заяви оцінку вартості кожного виду майна актуальну станом на час звернення до суду із позовом, чи інший доказ про його вартість та вказати дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви стороною позивача долучено клопотання про відстрочення сплати частини судового збору до ухвалення рішення у справі, яке обґрунтовано тим, що позивачка має на утримання дитину -інваліда та отримує середньомісячний дохід у розмірі 5 000, 00 грн.
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може своєю ухвалою за клопотанням особи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розмірі річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Позивачем на підтвердження свого тяжкого матеріального стану жодних належних та допустимих доказів не надано, а тому у суду немає підстав вважати, що належний до сплати судовий збір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. На підтвердження викладених обставин повинен надати докази тяжкого матеріального становища (перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного, не отримання будь-яких соціальних виплат, довідка з податкової про отримані доходи за календарний рік, довідка з пенсійного органу щодо отриманої пенсії тощо) за попередній календарний рік, тобто з січня 2021 року по грудень 2021 року, який передував зверненню із позовною заявою (січень 2022 року).
Крім того, звертаючись до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя позивач захищає від порушень свої майнові права.
Таким чином, клопотання адвоката Пацалової Т.В., яка діє в інтересах позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обставини викладені на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору не підтвердженні належними доказами.
Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» та станом на 1 січня 2022 року становить 2481, 00 грн. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 992, 40 грн. (2481, 00 х 0.4) та не більше 12 405, 00 грн. (2481, 00 х 5).
У випадку ненадання документу, що встановлює дійсну вартість майна, враховуючи реальні ціни на житло, середню вартість автомобілів подібних до тих, що перебувають у власності сторін та земельних ділянок у м. Херсоні та у Голопристанському районі Херсонської області, та приписи ч. 2 ст. 176 ЦПК України, суд попередньо визначає суму судового збору, який підлягає оплаті при поданні позову за вимогу майнового характеру у розмірі 12 405, 00 грн..
Тобто, за вирахуванням 908, 00 грн. сплачених за квитанцією №0.0.2383826718.1 від 17.12.2021 року загальна сума судового збору за позовними вимогами ОСОБА_3 складає 11 497, 00 грн.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Керуючись ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат Пацалова Тамара Валеріївна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Гоголя, буд. 35-Б, прим. 37) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу (представнику позивача).
Надати позивачу (представнику позивача) строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах