Справа №132/2676/18
Провадження №1-кп/127/816/18
19 січня 2022 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі колегії: судді-доповідача ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників обвинувачених ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 1201802000000049 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області Калинівського району с. Черепашинці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 п. 6, п. 11, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Івано-Франківської області Городенківського району с. Глушків, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 п. 6, п. 11, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -
В проваджені Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 п. 6, п. 11, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 п. 6, п. 11, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, у зв'язку із спливом двохмісячного строку, зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, запобіжні заходи відносно останніх обрані правильно, підстав для їх зміни, скасування немає, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, можуть переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти нові кримінальні правопорушення, а отже підстав для зміни запобіжних заходів не має, а обрані запобіжні заходи є обґрунтованими.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 щодопродовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою заперечив, зазначив, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є необґрунтованим та безпідставним, ризики передбачені ст. 177 КПК України прокурором недоведені,просив змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 щодопродовження йому строку тримання під вартою заперечив.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 щодопродовження ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, заперечив.
Обвинувачений ОСОБА_5 щодопродовження запобіжного заходу поклався на розсуд суду.
Заслухавши клопотання прокурора, врахувавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.
Відповідно до ЗУ «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
На підставі ЗУ «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», суд вважає за можливе розглянути питання про продовження строків запобіжних заходів, без участі члена колегії-судді ОСОБА_8 .
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 508 КПК України, застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов'язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч. 2 ст. 29 Конституції України).
Крім того, Конституційний Суд України також зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадженняне є преюдиційними. Під час судового провадження суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки суд оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які останньому інкримінуються та імовірну можливість продовження обвинуваченим ОСОБА_4 протиправної поведінки в подальшому. Також суд враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватими у кримінальних правопорушеннях в яких він обвинувачується, може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості ОСОБА_4 подальшого перебування під вартою, до суду не надходило.
Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, в судовому засіданні не встановлено. Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини по справі під час судового провадження. Крім того, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , знаходячись на волі зможе ухилитися від явки до суду і не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування) та вчинити повторні кримінальні правопорушення. Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість вчинених суспільно-небезпечних діянь, суд вважає, що вказане свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою та поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, в судовому засіданні не встановлено. Ні обвинувачені, ні їх захисники не навели суду підстав для зміни або скасування запобіжних заходів.
Відтак, суд доходить висновку, що більш м'які запобіжні заходи не виправдовують себе та не можуть забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможуть запобігти встановленим судом ризикам.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покладених на них процесуальних обовязків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а тому клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 370-372 КПК України, Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», суд -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обраного ОСОБА_5 у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку - задовольнити.
Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, строком на 60 днів.
Строк дії ухвали суду 60 днів до 19.03.2022 включно.
Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» та КНП «Вінницька обласна психіатрична лікарня № 2 ВОР», для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя-доповідач: