Справа №127/11004/20
Провадження №1-кп/127/405/20
18 січня 2022 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці об'єднане кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України, -
В проваджені Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою у зв'язку із спливом двохмісячного строку, зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, запобіжний захід відносно останнього обраний правильно, підстав для його зміни, скасування немає, оскільки ОСОБА_4 неодноразово не з'являвся до суду, чим перешкоджав розгляду кримінального провадження, в подальшому ОСОБА_4 такожможе переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді. Також зазначив, що у ОСОБА_4 відсутні міцні соціальні зв'язки, він ніде не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, а отже підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому не має, а обраний запобіжний захід є обґрунтований.
Обвинувачений не заперечив проти продовження йому строку тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого заперечив проти продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором недоведені, намірів ухилятися від суду та перешкоджати встановленню істини по справі ОСОБА_4 не має. У ОСОБА_4 наявні міцні соціальні зв'язки тапостійне місце проживання, просив змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт.
Потерпілі підтримали клопотання прокурора.
Заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.
Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинувачених.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Клопотання прокурора вмотивоване тим, що наразі наявні ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та іншим чином перешкодити кримінальному провадженню (п. 4 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи дані про особу ОСОБА_4 , суд бере до уваги, те що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не застосувався, однак обвинувачений ОСОБА_4 порушуючи свої обов'язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України, до суду на виклики не з'являвся, неодноразово ухилявся від суду та перешкоджав встановленню істини в кримінальному провадженні. Судом неодноразово виносились ухвали про привід обвинуваченого ОСОБА_4 , які виконати не представлялось можливим, в зв'язку з відсутністю ОСОБА_4 за місцем проживання.
Крім того, суд також враховує те, що ОСОБА_4 двічі судом оголошувався в розшук, в зв'язку з його ухиленням від явки до суду, однак ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив та до суду не з'являвся.
Також, суд вважає наявним наступні ризики. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі, неодноразово не з'являвся до суду та перешкоджав встановленню істини в кримінальному провадженні. Крім того, перебуваючи на волі, обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, може: переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки у разі постановлення обвинувального вироку суду, особа може бути засуджена до реальної міри покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків та потерпілу.
Відтак, суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Також, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, до суду не надходило.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 370-372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Строк дії ухвали суду 60 днів до 18.03.2022 включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн., які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , кілька обов'язків, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя: