Справа № 638/17930/20
Провадження № 2/638/1610/22
Іменем України
20 січня 2022 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Подус Г.С.,
секретаря судових засідань Коваленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, -
встановив
23.12.2020 року представник позивача І. О. Панасенко, яка діє на підставі довіреності від 27.12.2019 року, звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 9826, 69 грн., з них: -за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.08.2015 по 31.05.2021 року у розмірі 5333, 16 грн., - за надані послуги з централізованого воловідведення за період з 01.08.2015 року по 31.05.2021 року у розмірі 3763, 57 грн., індекс інфляції - 499, 54 грн., 3 % річних від простроченої суми - 230, 42 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, облік нарахувань та оплат, за які здійснюється за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 .
При цьому в порушення обов'язку щодо своєчасної оплати наданих послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення відповідач неналежним чином виконував зобов'язання з оплати наданих послуг, в результаті чого утворилась заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 9826, 69 грн., з них: -за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.08.2015 по 31.05.2021 року у розмірі 5333, 16 грн., - за надані послуги з централізованого воловідведення за період з 01.08.2015 року по 31.05.2021 року у розмірі 3763, 57 грн., індекс інфляції - 499, 54 грн., 3 % річних від простроченої суми - 230, 42 грн.,які позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 09.02.2021 року заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Від предстаника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, якою остання просила задовольнити позовні вимоги уточненої позовної заяви у повному обсязі.
Поштове повідомлення з копією ухвали про відкриття провадження по справі та з позовною заявою повернулося на адресу суду за сплином терміну зберігання. Відзиву на позовну заяву суду не надходило.
Враховуючи положення ст. 280 ЦПК України, зокрема те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Дослідивши надані позивачем докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову КП «Харківводоканал», об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов до наступного висновку.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках врегульовані положеннями Закону № 2189-VIII.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За визначенням термінів, наведеним у частині 1 статті 1 Закону № 2189-VIII:
2) виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;
5) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
6) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
10) норми споживання комунальних послуг - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, окрім іншого, споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 6 Закону № 2189-VIII).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2189-VIII передбачено право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3 ст. 9 Закону № 2189-VIII).
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону № 2189-VIII).
Позивач у справі КП «Харківводоканал», як виконавець комунальних послуг, надає послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення згідно з положеннями Закону № 2189-VIII, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі Правила № 630), що регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, та Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690 (далі Правила № 690), що регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг.
Відповідно до п. 2 Правил № 630 централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.
Виконавець забезпечує надання послуг, що відповідають кількісним та якісним характеристикам, встановленим нормативам, у межах його майнової належності, визначеної договором (п. 2 Правил № 690).
Приєднання житлових та нежитлових будівель до мережі централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється згідно з технічними умовами на підключення споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення (п. 3 Правил № 690).
Надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання комунальних послуг з урахуванням вимог Закону № 2189-VIII (п. 6 Правил № 690).
Якість послуги повинна відповідати вимогам, встановленим Законом № 2189-VIII, іншими актами законодавства та договором. Виконавець забезпечує відповідність якості послуги встановленим вимогам (п. 7 Правил № 690).
Послуги надаються споживачам безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону № 2189-VIII (п. 3 Правил № 630, п. 8 Правил № 690).
У разі перерви в наданні послуг виконавець зобов'язаний повідомити споживачам про таку перерву у спосіб, передбачений частиною другою статті 16 Закону № 2189-VIII.
Способом, що гарантує доведення інформації до споживача, є оголошення, розміщені у місцевих засобах масової інформації, під'їзді, на дошці оголошень (у разі наявності), в особистому електронному кабінеті споживача, на сайті виконавця, або повідомлення споживачеві за допомогою засобів телефонного зв'язку, електронною поштою, номер, адресу яких зазначено споживачем у договорі.
Споживачам у багатоквартирному будинку така інформація додатково доводиться шляхом розміщення відповідних оголошень на дошках оголошень, що розташовані у місцях загального користування такого будинку або на його прибудинковій території (п. 9 Правил № 690).
Відповідно до п. 6 Правил № 630 послуги повинні відповідати:
з централізованого постачання холодної води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору;
з централізованого водовідведення - нормативам з відведення стічних вод за умови підтримання відповідного стану приміщень будинку та прибудинкової території.
Виконавець повинен забезпечити надання послуги безперервно з гарантованим рівнем безпеки та тиском. Параметри якості питної води повинні відповідати вимогам державних санітарних норм і правил. Тиск питної води повинен відповідати параметрам, встановленим державними будівельними нормами (п. 10 Порядку № 690).
Критерієм якості послуг з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у мережі виконавця з мереж споживача за умови справності мереж споживача (п. 11 Порядку № 690).
Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування мають право тимчасово визначати інші норми споживання, кількісні та якісні показники та режими надання послуг в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Перелік послуг, що надаються споживачеві, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (п. 7 Порядку № 630).
Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (п. 8 Порядку № 630).
Відповідно до п. 11 Правил № 630 плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання.
Відповідно до п. 21 Порядку № 630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:
з централізованого постачання холодної води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства
Відповідно до п. 24 Порядку № 690 споживач здійснює оплату за спожиті послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення договору.
Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів (п. 24 Порядку № 690).
Як установлено судовим розглядом, нарахування за надані послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення відповідачам проводиться на підставі тарифів, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг у відповідності до п.п. 20, 21 Правил № 630.
При проведенні розрахунків зі споживачами з 01 січня 2017 року КП «Харківводоканал» застосовуються норми водоспоживання та водовідведення, затверджені рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради «Про затвердження нормативів (норм) водоспоживання та водовідведення для населення в разі відсутності засобів обліку води» від 28 грудня 2016 року № 901.
Обов'язок споживача оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені договорами, унормований положеннями пп. 1 п. 30 Порядку № 630, пп. 9 п. 38 Правил № 690 та п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Частиною 1 ст. 68 ЖК України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Матеріали справи свідчать, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем вищевказаний послуг, які надає позивач КП «Харківводоканал».
За вадресою АДРЕСА_1 КП «Харківводоканал» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми заборгованості за особовим рахунком, а також зведеної картки абонента, заборгованість відповідача за послуги, які надає КП «Харківводоканал», становить: 9826, 69 грн., з них: -за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.08.2015 по 31.05.2021 року у розмірі 5333, 16 грн., - за надані послуги з централізованого воловідведення за період з 01.08.2015 року по 31.05.2021 року у розмірі 3763, 57 грн.
Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідачу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано індекс інфляції - 499, 54 грн., 3 % річних від простроченої суми - 230, 42 грн.,які позивач просить стягнути з відповідача.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Водночас, пунктами 3 та 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
На виконання вимог цієї норми закону, судом роз'яснюється відповідачу, що за приписами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Частиною третьою статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання і тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо втратили свою достовірність і повноту зі плином часу (пункт 51 рішення від 21 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Матеріали справи не містять заяви відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.
За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, окрім іншого, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позовних вимог КП «Харківводоканал» у повному обсязі, здійснюючи розподіл судових витрат у справі, що розглядається, суд вважає можливим відшкодувати позивачу понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 526, 625, 629 ЦК України, ст.ст.12,13, 141,263,264,265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення- задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715, п/р НОМЕР_2 в АТ «Мегабанк», МФО 351629) заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 9826, 69 грн., з них: -за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.08.2015 по 31.05.2021 року у розмірі 5333, 16 грн., - за надані послуги з централізованого воловідведення за період з 01.08.2015 року по 31.05.2021 року у розмірі 3763, 57 грн., індекс інфляції - 499, 54 грн., 3 % річних від простроченої суми - 230, 42 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715, п/р НОМЕР_2 в АТ «Мегабанк», МФО 351629) судовий збір у розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скаргаподанапротягом тридцяти днів здня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Суддя: