"21" січня 2022 р.
Справа № 150/509/21
Провадження № 2/150/6/22
13 січня 2022 року с.Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі головуючої судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Короленко Ю.В., представника позивача ОСОБА_1 , малолітньої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки і піклування Ізяславської міської ради в інтересах дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,-
11.10.2021 року Орган опіки та піклування Ізяславської міської ради звернувся до суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с. Михнів Шепетівського району Хмельницької області, яка перебуває на обліку у відділі «Служба у справах дітей» Ізяславської міської ради, у зв'язку з ухиленнями батьками від виконання своїх обов'язків з виховання дитини, що негативно впливає на її життя, стан здоров'я, розвиток та призводить до неналежного рівня задоволення її індивідуальних потреб відповідно віку. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що з 2011 року відповідно до рішення суду ОСОБА_4 проживала разом з батьком ОСОБА_5 в с. Михнів Шепетівського району Хмельницької області. Мати - ОСОБА_3 проживає в с. Сокіл Могилів-Подільського району Вінницької області. З 2011року мати ніяким чином не бере участі у вихованні дочки, не спілкується з нею, не піклується про її здоров'я, фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду і не цікавиться навчанням в школі. Дані обставини стали підставою для звернення з відповідним позовом.
Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 12.10.2021 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний термін для усунення недоліків.
23.10.2021 позивачем на виконання ухвали суду від 12.10.2021 подано заяву (Вх.№2665/21-21-Вх.), якою недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 29.10.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 09.11.2021 задоволено клопотання представника позивача про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції з Ізяславським районним судом Хмельницької області.
17.11.2021 року судове засідання не відбулось у зв'язку з неможливістю встановлення зв'язку з Ізяславським районним судом Хмельницької області, підготовче судове засідання відкладено на 01.12.2021 року.
22.11.2021 року позивачем додано до матеріалів справи висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 відносно дочки ОСОБА_2 (Вх.№2999/21-Вх.).
Ухвалою суду від 01.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Також задоволено клопотання представника позивача про виклик до суду у якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; явку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом визнано обов'язковою.
Ухвалою суду від 22.12.2021 року розгляд справи відкладено у зв'язку із неприбуттям представника позивача та неповнолітньої ОСОБА_2 в судове засідання.
В судовому засіданні 13.01.2022 року представник органу опіки та піклування Ізяславської міської ради Кулик Ю.В. позов підтримала. Зазначила, що мати про дитину не піклується, матеріальної і моральної допомоги не надає, участі у вихованні та розвитку дитини не приймає. З даних причин просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила обставини, викладені в позовній заяві, зазначивши, що з матір'ю не спілкується з моменту розлучення батьків. Мати не цікавиться нею. Приїздила влітку 2020 року до мами, однак, оскільки в мами не було можливості залишити ОСОБА_2 за місцем свого проживання через маленьку житлову площу, тиждень часу вона проживала в бабусі по маминій лінії. За вказаний тиждень ОСОБА_3 приїздила до неї лише раз, але не спілкувалась з нею. Вказала, що за 10 років проживання з бабусею по батьковій лінії та батьком мати не проявляла до неї материнських почуттів.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву (Вх.№3052 від 29.11.2021) про розгляд справи без її участі за станом здоров'я. Проти позову заперечує, просить не задовольняти. До заяви долучила довідку Чернівецької районної лікарні №799 від 29.11.2021 року про її перебування на обліку по вагітності у жіночій консультації КНП «Чернівецька районна лікарня», термін вагітності 34-35 тиждень із обтяженим акушерським анамнезом.
З матеріалів справи та показів свідків судом встановлено наступне:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 21.02.2007 року Михнівською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області, актовий запис №02 (а.с. 10).
Згідно копії свідоцтва серії НОМЕР_2 від 06 листопада 2014 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розірвали шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізяславського районного управління юстиції у Хмельницькій області, виконано актовий запис №21 (а.с. 5).
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27.11.2014 року у справі №675/2561/14-ц, яке набрало законної сили 09.12.2014 року, визначено місцем проживання дитини - ОСОБА_2 , 2007 р.н., з батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 ; присуджено до стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 , у розмірі 50грн. щомісячно, починаючи з 15.10.2014 року і до повноліття дитини (а.с.21).
Місцем проживання дитини, згідно з довідки про реєстрацію місця проживання №571, виданої Ізяславською міською радою, є АДРЕСА_1 з 25.12.2014 по теперішній час (а.с.11).
Актом обстеження умов проживання ОСОБА_2 від 16.07.2020 року за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що за вказаною адресою проживають ОСОБА_8 , 1952 р.н., ОСОБА_5 , 1981 р.н., ОСОБА_2 , 2007 р.н. Житло складається з 3 кімнат, кухні, вітальні, санвузла, коридору. Умови проживання утримуються в належному санітарному стані. Кімнати умебльовані сучасними меблями, побутовою технікою та електроприладами. Сім'я забезпечена продуктами харчування. Обробляється земельна ділянка. Батько отримує пенсію як особа з інвалідністю з дитинства. ОСОБА_9 відведена окрема кімната, умебльована необхідними меблями для виховання та розвитку. Забезпечена сезонним одягом та взуттям, засобами гігієни. На момент обстеження ОСОБА_9 проживає в сім'ї дядька ОСОБА_6 . Зі слів батька ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . ОСОБА_9 сама погодилась поїхати до своєї матері, перед поїздкою вони телефонували до неї та узгоджували це питання. Оскільки матері скоро народжувати, то дівчинка перебувала в баби в с.Мазурівка Чернівецького району Вінницької області. Вони постійно телефонували один одному, все було добре, також дали на проживання близько 1000грн. Батько не знав про те, що його брат ОСОБА_6 поїхав забирати дочку, оскільки йому ніхто нічого не казав. ОСОБА_9 після приїзду спочатку до них приходила, телефонувала, допомагала по господарству, але останнім часом вона категорично не хоче повертатись додому. На їх думку, це пов'язано з тим, що вдома вона під постійним контролем, мала певні обов'язки, а в родичів її нічого не заставляють робити, дозволяють довго гуляти. Це турбує батька. Рекомендовано налагодити стосунки з ОСОБА_9 , за допомогою звернутись до РЦ СССДМ (а.с.23).
Із позовної заяви та пояснень ОСОБА_2 встановлено, що з червня 2020 року вона проживає у рідного дядька за адресою АДРЕСА_2 (а.с.9).
Відповідно до наказу Ізяславської міської ради №91-н від 26.03.2021 року ОСОБА_2 поставлена на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у відділі «Служба у справах дітей» Ізяславської міської ради, у зв'язку із проживанням в сім'ї, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків (а.с. 9).
Згідно характеристики Михнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ізяславської міської ради за №15 від 16.06.2021 року, ОСОБА_2 , 2007 р.н., учениця 8 класу Михнівської середньої школи, навчається у школі з 1 класу, за час навчання проявила себе як учениця з середніми та достатніми навчальними задатками, здатна успішно засвоювати навчальний матеріал шкільної програми. Однак, протягом поточного навчального року показники успішності знизились, на уроках буває неуважна, не завжди виконує домашні завдання через відсутність контролю з боку дорослих…. Мати у вихованні дитини участі не бере. Батько в попередні роки зацікавлено ставився до навчання і виховання дитини. Протягом першого семестру цього навчального року спілкування з класним керівником, вчителями школи не було (а.с.20).
Згідно інформації КНП «Ізяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» №167 від 23.03.2021, ОСОБА_10 , 2007 року народження, перебуває на «Д» обліку з діагнозом вегето-судинна дистонія по змішаному типу, має статус інваліда дитинства за діагнозом ДЦП з нижнім парапарезом (а.с.6).
02.06.2021 року Ізяславською міською радою здійснено запит №209 до Чернівецької селищної ради Вінницької області з метою захисту прав та інтересів неповнолітньої ОСОБА_2 , враховуючи те що ОСОБА_3 , зареєстрована в с. Мазурівка, проживає без реєстрації в с. Сокіл Чернівецького (Могилів-Подільського) району Вінницької області, яким клопотали розглянути на засіданні комісії з питань захисту прав дитини питання про доцільність підготовки та подання до суду позову чи висновку органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, відібрання у матері без позбавлення батьківських прав дитини ОСОБА_2 (а.с.8).
22.06.2021 року Чернівецькою селищною радою, на вирішення поданого запиту №209 Ізяславської міської ради, 15 червня 2021 року проведено засідання комісії з питань захисту прав дитини й розглянуто ситуацію, що склалась у сім'ї ОСОБА_3 й з її слів встановлено, що вона усвідомлює той факт, що не може повністю забезпечити усі потреби дитини ОСОБА_2 , адже її сім'я проживає з підсобного господарства та державних соціальних виплат на дитину. Також ОСОБА_3 зазначила, що любить усіх своїх дітей і бажає їм усім лише добра. Тому якщо виникне питання щодо позбавлення її батьківських прав відносно старшої доньки ОСОБА_3 заперечувати не буде, адже це допоможе дитині мати певний статус і соціальні гарантії (а.с.15).
Також Чернівецькою селищною радою у відповідь на запит надано:
-довідку №1158 від 16.06.2021року про склад сім'ї ОСОБА_3 : ОСОБА_2 2007 р.н, ОСОБА_11 , 2010 р.н, ОСОБА_12 , 2011 р.н, ОСОБА_13 , 2020 р.н. (а.с.13);
-акт обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_3 від 11.06.2021 року, відповідно до якого обстежено житловий будинок АДРЕСА_3 , житлова площа будинку 32,9кв.м., в якому проживають без реєстрації ОСОБА_3 , 1982 р.н., ОСОБА_14 , 1984 р.н.; ОСОБА_15 , 2010 р.н., ОСОБА_16 , 2011 р.н., ОСОБА_17 , 2020 р.н. Батьки не перебувають у шлюбі, в підсобному господарстві утримують: телицю, свині, кролі, кури, обробляють земельну ділянку, площею 0,35га; за місцем проживання характеризуються позитивно (а.с.12);
-характеристика на ОСОБА_3 , відповідно до якої за місцем проживання характеризується позитивно, в побуті ввічлива, тактовна, працелюбна, за характером спокійна, врівноважена, розсудлива, із сусідами підтримує добрі взаємини. Приділяє багато часу, власних сил для підтримки добрих стосунків у родині та вихованні дітей. Разом з чоловіком виховує троє дітей. Шкідливих звичок не має (а.с. 14).
29.06.2021 року ОСОБА_2 звернулась до комісії з питань захисту прав дитини Ізяславської міської ради з заявою щодо надання висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відносно матері ОСОБА_3 , обґрунтовуючи це тим, що з 4-х річного віку мати ніяким чином не піклується про неї, не проявляє заінтересованість в її подальшій долі, не цікавиться її успіхами у навчанні, станом здоров'я, не піклується про її розвиток й підготовкою до самостійного життя. Зазначає, що окрім аліментів розміром 50 гривень ніякої іншої матеріальної допомоги не надає (а.с. 16).
Орган опіки та піклування Ізяславської міської ради проаналізувавши ситуацію, що склалась у відносинах мати ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_2 , дослідивши матеріали, що надійшли від Чернівецької селищної ради, дійшли до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 (а.с. 19).
Рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради №106 від 27.07.2021 року затверджено висновок органу опіки та піклування Ізяславської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дочки ОСОБА_2 , в якому зазначено, що мати ОСОБА_3 неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки відносно дочки ОСОБА_2 , не виявляє зацікавленості в її подальшій долі, не цікавиться її успіхами в школі, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не займається, сплачує аліменти на її утримання у розмірі 50 гривень (а.с.18-19,54).
В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тітка ОСОБА_2 , яка суду показала, що оскільки мати ОСОБА_3 жила бідно, тому бабуся забрала ОСОБА_2 до себе в чотири роки. Мама з нею не спілкувалась, не цікавилась, тільки в 14 років привітала з днем народження і запросила до себе. Вказала, що батько чи бабуся не заважали спілкуватись з дитиною. Також зазначила, що ОСОБА_2 не бажає спілкуватись з матір'ю ОСОБА_3 .
В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дядько ОСОБА_2 , який суду показав, що ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_2 не підтримує стосунків, лише один раз телефонувала, коли небожі просили направити свідоцтво про народження для отримання паспорту ОСОБА_2 й один раз привітала з днем народження. Перепони в спілкування матері та дитини не було, ні зі сторони бабусі, ні зі сторони батька. Зазначив, що ОСОБА_2 сама відмовилась від спілкування з матір'ю, оскільки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відсутній психологічний зв'язок.
Дані обставини стали підставою для звернення органу опіки та піклування Ізяславської міської ради до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_2 .
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, є те, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, більш гармонійним є розвиток дитини при присутності і участі у її вихованні двох батьків.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 4 Конвенції про права дитини, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини.
Згідно ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Згідно ч.3 ст.9 Конвенції, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У ст.18 Конвенції про права дитини, зазначено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст.5 СК України, держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї; забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
У ст.7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із ч.ч.2, 4 ст.155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
З огляду на зміст п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, позбавлення батьківських прав може застосовуватися лише тоді, коли батьки не просто не виконують свої обов'язки по вихованню дитини, а й ухиляються від їх виконання, тобто за умови доведення винної поведінки того з батьків, який свідомо нехтує здійсненням своїх обов'язків, передбачених ст. 150 СК України.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв'язки дитини з її сім'єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв'язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім'ю.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
У п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
За змістом частин 4-6 статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно її доньки - ОСОБА_2 , ґрунтуються на ухиленні відповідачки від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки (пункт 2 частини 1 статті 164 СК України) та на внутрішніх переконаннях дитини ОСОБА_2 , яка в силу свого віку та емоційних переживань звернулась до Органу опіки й піклування із ініціативою позбавлення матері батьківських прав. Варто зауважити, що дані дії дитини ОСОБА_2 й наслідки позбавлення матері батьківських прав, судячи з наданих її пояснень в судовому засіданні, нею до кінця не усвідомлюються.
Крім того, як вбачається з рішення Ізяславського районного суду у справі №675/2561/14-ц, що певний час дитина проживала із матір'ю, в зв'язку з цим із з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягувались аліменти на утримання дочки на підставі рішення суду, з 10 грудня 2011 року дочка проживає разом з ОСОБА_5 . Також у даному рішенні зазначено, що ОСОБА_3 за місцем свого проживання не може створити умов для належного розвитку ОСОБА_2 , тому що має також інших дітей (а.с. 21).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 проживала з батьком ОСОБА_5 та бабусею по батьківській лінії, її вихованням та розвитком займалась бабуся. Після смерті бабусі ОСОБА_9 пробувала налагодити зв'язок з мамою. Однак, приїхавши до неї, проживала в бабусі по материнській лінії, оскільки у мами ОСОБА_3 відсутні належні побутові та житлові умови для проживання ОСОБА_9 . Пробувши тиждень у бабусі матері не вдалося встановити психологічного зв'язку з дитиною.
Як вбачається із психологічної характеристики ОСОБА_2 , у зв'язку з відчуттям тривоги і неспокою через стосунки в сім'ї у ОСОБА_2 можливе зниження академічних досягнень і погіршення стану здоров'я (а.с. 17).
Тобто, судом здобуто докази того, що дитина ОСОБА_2 з однієї сторони переживає через відсутність спілкування та підтримки зі сторони мами, однак, з іншого боку сама не бажає спілкуватись з нею.
Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав оцінюється судом як один із доказів, і суд може не погодитись з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини.
У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №753/2025/19 (провадження №61-1344св20) було висловлено аналогічну правову позицію про те, що висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дочки не є обов'язковим для суду (частини п'ята, шоста статті 19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.
Згідно матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 станом на момент розгляду справи в суді заперечує проти позбавлення її батьківських прав, що свідчить про те вона не втратила інтересу до дитини та до участі у вихованні дитини.
Крім того, матеріали справи не містять доказів, що особа відповідача ОСОБА_3 , її сім'я, є особливо непридатною або явно неблагополучною, що відповідач, проживаючи окремо від дитини перешкоджав її фізичному, духовному і моральному розвитку, навчанню, тощо.
Матеріали справи не містять негативних характеристик ОСОБА_3 , доказів ухилення від сплати аліментів та доказів винної поведінки відповідача, умисного ухилення її від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки.
Також суд враховує, що батьки дитини були розлучені, дитина за рішенням суду проживала з батьком. Сам факт проживання матері окремо від доньки, невідвідування дитини упродовж певного терміну, не є достатньою підставою для висновку про доцільність позбавлення особи батьківських прав з огляду на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом для впливу на особу, яка не виконує батьківських обов'язків.
Щодо наданих позивачем доказів про невідвідування ОСОБА_3 школи, батьківських зборів, лікарні, то на думку суду дані докази не свідчать про свідоме нехтування нею своїми обов'язками, не підтверджують винну поведінку відповідача.
Будь-яких доказів наявності виключних обставин і фактів для позбавлення батьківських прав відповідача суду не надано.
З огляду на викладене, суд відхиляє висновок органу опіки та піклування Ізяславської міської ради, яким визнано доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо дитини ОСОБА_2 , 2007 року народження.
Таким чином позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідач умисно та злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Даних щодо застосування заходів впливу у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків та їх безрезультатності матеріали справи також не містять.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу заявленого позову, а саме, умисного невиконання матір'ю батьківських обов'язків, не знайшли свого беззаперечного доведення.
Небажання дитини спілкуватися з одним із батьків, що призводить до зменшення чи повного припинення їх побачень, саме по собі не свідчить про ухилення матір'ю від виконання батьківських обов'язків, так як ці обставини зумовлені не її волею. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 331/5427/17, провадження № 61-12023св18.
З огляду на встановлені обставини справи щодо поведінки ОСОБА_3 суд вважає, що відсутні підстави для застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав як гострої соціальної необхідності у застосуванні такого втручання у права, захищені статтею 8 Конвенції.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав.
На переконання суду, поведінка відповідача, як матері потребує змін, так само, як і її ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, відтак, суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_3 про необхідність належного виконання обов'язків по вихованню і утриманню доньки ОСОБА_2 та покласти на Орган опіки та піклування Ізяславської міської ради контроль за виконанням батьківських обов'язків відповідачем - ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 2-5, 7, 8, 10 - 13, 81, 83, 84, 89, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
В позові Органу опіки і піклування Ізяславської міської ради в інтересах дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Попередити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про необхідність змінити ставлення до виховання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про можливі наслідки у разі їх неналежного виконання - позбавлення батьківських прав.
Покласти на Орган опіки та піклування Ізяславської міської ради контроль за виконанням ОСОБА_3 батьківських обов'язків відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: Орган опіки та піклування Ізяславської міської ради, код ЄДРПОУ 04060720, юридична адреса: вул.Незалежності, 43, м.Ізяслав, Хмельницька область, 30300.
Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2022 року.
Суддя Б.Б. Кушнір