печерський районний суд міста києва
Справа № 757/65570/21-к
17 грудня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах Компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» на постанову слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 23.11.2021, у кримінальному провадженні №620211000100000781,-
08.12.2021 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах Компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» на постанову слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 23.11.2021, у кримінальному провадженні №620211000100000781.
В обґрунтування доводів скарги, адвокат вказує, що слідчий постановою від 23.11.2021 відмовив у задоволенні клопотання, про що виніс постанову, яку особа, що подала скаргу вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню як наслідок її незаконності та необґрунтованості та просить зобов'язати слідчого вчинити дії вказані в клопотанні.
В судове засідання особа, яка подала скаргу, не з'явилася, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, разом з цим, адвокат подав заяву про розгляд скарги у його відсутність.
Слідчий у судове засідання не з'явилася, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із скарги та долучених до неї матеріалів, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №620211000100000781.
16.11.2021 адвокат ОСОБА_5 в інтересах Компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» звернувся до слідчого з клопотанням про визнання компанію потерпілим у даному кримінальному провадженні, проте, постановою від 23.11.2021, адвокату було відмовлено у визнанні потерпілим Компанію «Лорлі Інвестментс Лімітед».
При дослідженні оскаржуваної постанови, встановлено, що в обґрунтування відмови в задоволенні клопотання, слідчий вказав, що на даний час немає об'єктивних підстав та не отримано достатніх даних, які б свідчили про спричинення Компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» будь-якої шкоди, діями службових осіб Оболонської окружної прокуратури м. Києва.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення шодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України лише за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Отже, єдиною законною підставою для винесення слідчим постанови про відмову у визнанні потерпілим є те, що відсутні дані спричинення шкоди заявнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 37, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, прокурор здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Вимогами ч.5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак слідчим при винесенні постанови вказані вимоги проігноровані, виходячи з наступного.
Викладене свідчить, що оскаржувана постанова слідчого від 23.11.2021 не відповідає вказаним вимогам ч. 5 ст. 55 КПК України, оскільки у мотивувальній частині слідчий не вказав очевидних та достатніх підставах вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, тобто постанова не є належним чином обґрунтованою та розглянутою з формальних підстав, а протилежного стороною органу досудового розслідування не доведено.
За викладених обставин, в силу принципу змагальності сторін, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді прийти до висновку про законність та вмотивованість рішення слідчого, а відтак приходжу до висновку, що таких не має та як наслідок вважаю за необхідне скасувати постанову слідчого від 20.11.2020, як таку що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 55 КПК України.
Відтак скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 2,7, 9, 223, 220, 303, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу - задовольнити.
Постанову слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 23.11.2021, у кримінальному провадженні №620211000100000781 про відмову у визнанні потерпілим - скасувати.
Зобов'язати слідчого/прокурора, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №620211000100000781 повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах Компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» від 16.11.2020 у кримінальному провадженні №620211000100000781.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1