печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53175/21-к
10 листопада 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у не розгляді клопотання від 03.09.2021 та зобов'язати вчинити певні дії, в рамках кримінального провадження № 62019000000001316.
ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулась до Печерського районного суду м. Києва із скаргою в порядку ст. 220 КПК України, яка полягає у не розгляді клопотання від 03.09.2021, в рамках кримінального провадження № 62019000000001316.
В обґрунтування доводів та вимог скарги особа, яка її подала зазначає, що ним подано клопотання від 03.09.2021 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про результати розгляду або вирішення поданого клопотання заявник не повідомлявся.
У судове засідання особа, яка звернулася із скаргою та слідчий не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Правило щодо неможливості розгляду скарг за відсутності особи, що подала скаргу передбачає розгляд скарг за обов'язкової участі особи, разом з тим, особа, яка подала скаргу просить розглянути її за його відсутності, слідчий суддя визнав за можливе перейти до розгляду скарги без участі особи, що подала скаргу в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що слідчий, не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, а відтак слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без його участі.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу, приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подала до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, клопотання від 03.09.2021 в рамках кримінального провадження № 62019000000001316.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
У відповідності до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
А саме, у ч. 3 ст. 93 КПК України зазначено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
У разі повної або часткової відмови у задоволенні клопотання, виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
У будь-якому випадку, про результати розгляду клопотання особа, яка заявила його, повідомляється.
Із змісту скарги, вбачається, що клопотання від 03.09.2021 не було розглянуте, рішення по суті не винесено та не повідомлено заявника про результат розгляду.
Вирішуючи дану скаргу, слідчим суддею в тому числі застосовується один із основоположних принципів засад кримінального провадження як то змагальність сторін, який зводиться до того, що на сторін покладається обов'язок довести ті обставини на які вони посилаються.
Отже, приходжу до висновку про наявність факту бездіяльності, що полягає у не виконанні положень ст. 220 КПК України, а саме не вчинення належних дій стосовно розгляду клопотань.
Аналізуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зобов'язання розглянути клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 03.09.2021, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220, 303, 306, 307, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у не розгляді клопотання від 03.09.2021 та зобов'язати вчинити певні дії, в рамках кримінального провадження № 62019000000001316 - задовольнити.
Зобов'язати компетентну особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві у кримінальному провадженні № 62019000000001316, розглянути клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 03.09.2021, в порядку ст. 220 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1