2/130/23/2022
130/2826/20
"20" січня 2022 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Верніка В.М.,
із участю - секретаря Штойко О.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Жмеринка цивільну справу за позовом Дашка Володимира Миколайовича в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26.11.2020 року (згідно дати поштового відправлення) Дашко В.М. звернувся до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом із вимогами стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованості в сумі 16085,85 грн. за кредитним договором від 18.03.2009 року. Позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що свої зобов'язання за вказаним договором від 18.03.2009 року позивач АТ КБ "Приватбанк" виконав, надавши кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач своїх зобов'язань за договором кредиту не виконала і станом на 08.09.2020 року допустила заборгованість в сумі 16085,85 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 266,19 грн., заборгованості за відсотками, за користування кредитом в розмірі 12031,95 грн., заборгованості за комісією в розмірі 940 грн. та заборгованості по нарахованій пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - 2847,71 грн. (а.с.1-2).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 06.01.2021 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч.7,8 ст.128 ЦПК України за зареєстрованою у встановленому порядку адресою її проживання особисто вручена копія ухвали про відкриття провадження в справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих документів, за наслідком чого відзиву на позовну заяву чи інших клопотань відповідачем суду не представлено.
Представник позивача за довіреністю Дашко В.М. заздалегідь подав клопотання про розгляд справи без його участі, підтримавши позовні вимоги у повному обсязі.
Відтак суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 18.03.2009 року відповідач ОСОБА_1 уклала з позивачем двосторонній правочин, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій зазначено, що ця заява разом з Умовами та Правила надання банківських послуг, а також Тарифами, становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг. У даній заяві позивачем вказано про власне бажання оформити на своє ім'я банківську картку Кредитка "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", та зазначено бажаний кредитний ліміт за платіжною картою в розмірі 2500 грн. (а.с.11).
Одночасно з підписанням анкети-заяви, 18.03.2009 року ОСОБА_1 підписала також довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", за змістом якої встановлена базова відсоткова ставка на залишок заборгованості за кредитом в розмірі 2,5% на місяць, тобто 30% річних, а також та процентну ставку на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування в розмірі 3,75% на місяць, тобто 45% річних; розмір щомісячних платежів у розмірі 7% від заборгованості та строк їх внесення до 25 числа місяця, наступного за звітним; встановлено пеню за несвоєчасне погашення заборгованості (ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова відсоткова ставка за договором) / 30, що нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 10 грн в місяць, нараховується 1 раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 та більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50 грн; розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, тощо (а.с.12)
Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором від 18.03.2009 року (а.с.4-8) за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість перед позивачем, що станом на 08.09.2020 року допустила заборгованість в сумі 16085,85 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 266,19 грн., заборгованості за відсотками, за користування кредитом в розмірі 12031,95 грн., заборгованості за комісією в розмірі 940 грн. та заборгованості по нарахованій пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - 2847,71 грн.
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування за Кредитним договором від 18.03.2009 року розмір кредитного ліміту 02.03.2010 року збільшився до 500 грн (а.с.10).
Згідно копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а також відповідно до статуту АТ КБ "ПриватБанк" позивач є правонаступником за всіма правами і обов'язками "ПриватБанк" (а.с.27,28-29).
З виписки за договором вбачається, що ОСОБА_1 використовувала кошти з карткового рахунку банківських карток № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 АТ КБ "ПриватБанк" шляхом зняття готівки в банкоматах, оплати товарів та послуг, переказу грошових коштів; а також здійснювала поповнення карткового рахунку, останнє з яких в обсязі представлених станом на 10.09.2020 року відомостей вчинено на суму 395 грн 30.11.2010 року (а.с.30-33).
У відповідності до вимог ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст.204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У відповідності до положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно положень ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Вказаними вище доказами позивачем у достатній мірі доведений факт отримання відповідачем оспорюваного кредиту, що узгоджується із правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 року в справі №755/18246/15-ц.
Отримання вказаного оспорюваного кредиту також ні в який спосіб не заперечено відповідачем.
Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", що підписана відповідачем ОСОБА_1 18.03.2009 року, тобто у день підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанк, нею відповідно погоджено базову процентну ставку в розмірі 30% річних та процентну ставку на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування в розмірі 45% річних, суму пені (1), що нараховується у розмірі базової процентної ставки за договором / 30 за кожен день прострочення кредиту, та пені (2) за несвоєчасне погашення заборгованості у розмірі 1% від суми загальної заборгованості, але не менше 10 грн, що нараховується 1 раз в місяць, при наявності прострочення по кредиту або відсоткам 5 та більше днів, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму понад 50 грн, а також комісії за знаття готівки - в розмірі 3% від суми операції, комісії за мониторинг неактивної карти - в розмірі залишку коштів на картрахунку, але не більше 10 грн, комісії за безготівковий платіж - в розмірі 2% від суми операції (а.с.12).
Разом з тим, позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємні частини спірного договору (а.с.13-18).
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розуміла відповідач ОСОБА_1 , ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, чого також не становить додана позивачем копія свого наказу від 23.08.2006 року (а.с.19-22), оскільки Умови та правила надання банківських послуг неодноразово змінювалися самим банком у період часу з моменту виникнення спірних правовідносин сторін з 18.03.2009 року до часу звернення до суду з даним позовом 26.11.2020 року, тобто позивач міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову.
Відтак надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника.
Вказане узгоджується з правовим висновком, що міститься у постанові Верховного Суду України від 03.07.2019 року в справі №342/180/17.
З огляду на наведене без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Відповідно до вимог ст.12,13,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України, не виконала взятого на себе зобов'язання, позаяк нею не представлено суду будь-яких доказів щодо здійснення інших платежів в рахунок виконання власних зобов'язань за вказаним кредитним договором, а отже, не доведено відсутність своєї вини у його невиконанні, що згідно вимог закону є обов'язком особи, яка порушила зобов'язання.
Клопотань про застосування до спірних правовідносин позовної давності ніким із сторін не заявлено.
З урахуванням сукупності наведеного суд визначає, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором від 18.03.2009 року заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 266,19 грн, а також комісії в розмірі 940 грн.
При цьому в частині стягнення оспорюваної заборгованості за відсотками за користування кредитом з наданого банком розрахунку заборгованості встановлено, що в період з 02.07.2011 року до 08.09.2020 року розмір заборгованості за простроченим тілом кредиту незмінно становив 266,19 грн, а поточна заборгованість за кредитом за вказаний період відсутня.
За таких обставин суд визнає необґрунтованим розрахунок заборгованості в межах вказаного періоду часу стосовно нарахування банком відсотків на залишок фактично в розмірі 0 грн поточної заборгованості за кредитом, починаючи з 01.03.2014 року, та включення їх до сумарного обчислення загального залишку оспорюваної заборгованості за відсотками за користування кредитом. Тому ця заборгованість вочевидь є безпідставною щодо нарахованих та обчислених відсотків на залишок саме поточної заборгованості за кредитом з 01.03.2014 року в сумі 83,38 грн (0,25 грн + 0,08 грн + 0,86 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 0,08 грн + 0,91 грн + 0,16 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 0,99 грн + 0,12 грн + 0,13 грн + 0,08 грн + 0,98 грн + 0,17 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 0,08 грн + 0,95 грн + 0,25 грн + 0,08 грн + 0,99 грн + 0,12 грн + 0,08 грн + 0,17 грн + 0,94 грн + 0,25 грн + 0,08 грн + 0,99 грн + 0,25 грн + 0,08 грн + 0,98 грн + 0,13 грн + 0,25 грн + 0,08 грн + 0,86 грн + 0,25 грн + 0,08 грн + 0,08 грн + 0,91 грн + 0,2 грн + 0,17 грн + 0,08 грн + 0,86 грн + 0,25 грн + 0,08 грн + 0,99 грн + 0,21 грн + 0,16 грн + 0,94 грн + 0,25 грн + 0,08 грн + 0,99 грн + 0,25 грн + 0,08 грн + 0,99 грн + 0,12 грн + 0,08 грн + 0,09 грн + 0,08 грн + 0,94 грн + 0,25 грн + 0,08 грн + 0,99 грн + 0,21 грн + 0,16 грн + 0,95 грн + 0,24 грн + 0,09 грн + 0,98 грн + 0,25 грн + 0,08 грн + 1,01 грн + 0,12 грн + 0,05 грн + 0,16 грн + 0,09 грн + 0,92 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,09 грн + 0,04 грн + 0,97 грн + 0,17 грн + 0,04 грн + 0,16 грн + 0,05 грн + 0,92 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,09 грн + 1,01 грн + 0,17 грн + 0,04 грн + 0,16 грн + 0,97 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,09 грн + 1,01 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 1,01 грн + 0,17 грн + 0,04 грн + 0,09 грн + 0,08 грн + 0,97 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 1,01 грн + 0,17 грн + 0,04 грн + 0,17 грн + 0,97 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 1,02 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 1,02 грн + 0,08 грн + 0,04 грн + 0,25 грн + 0,09 грн + 0,88 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,09 грн + 0,08 грн + 0,93 грн + 0,17 грн + 0,04 грн + 0,17 грн + 0,08 грн + 0,89 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,09 грн + 1,01 грн + 0,17 грн + 0,04 грн + 0,17 грн + 0,97 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 1,02 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 1,02 грн + 0,17 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 0,08 грн + 0,97 грн + 0,21 грн + 0,05 грн + 0,08 грн + 1,01 грн + 0,17 грн + 0,05 грн + 0,16 грн + 0,72 грн + 0,25 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,09 грн + 0,12 грн + 0,89 грн + 0,21 грн + 0,05 грн + 0,08 грн + 1,01 грн + 0,09 грн + 0,04 грн + 0,25 грн + 0,08 грн + 0,88 грн + 0,22 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 0,09 грн + 0,93 грн + 0,17 грн + 0,04 грн + 0,16 грн + 0,09 грн + 0,88 грн + 0,22 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 1,01 грн + 0,17 грн + 0,05 грн + 0,16 грн + 0,97 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,09 грн + 1,01 грн + 0,09 грн + 0,12 грн + 0,05 грн + 0,08 грн + 1,01 грн + 0,17 грн + 0,04 грн + 0,09 грн + 0,08 грн + 0,97 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,09 грн + 1,01 грн + 0,17 грн + 0,04 грн + 0,17 грн + 0,97 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 1,02 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 1,02 грн + 0,08 грн + 0,04 грн + 0,25 грн + 0,09 грн + 0,08 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,09 грн + 0,08 грн + 0,93 грн + 0,17 грн + 0,04 грн + 0,17 грн + 0,08 грн + 0,89 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,09 грн + 1,01 грн + 0,17 грн + 0,04 грн + 0,17 грн + 0,97 грн + 0,21 грн + 0,04 грн + 0,08 грн + 0,3 грн).
Також з розрахунку заборгованості випливає, що з 01.03.2014 року, незважаючи на незмінну вказівку значення простроченої процентної ставки в розмірі 30% річних, позивач в односторонньому порядку збільшив розмір процентної ставки до 200% річних. При цьому матеріали цивільної справи не містять доказів про вручення відповідачеві під розписку повідомлення про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку, а тому таке збільшення є незаконним.
Згідно вимог ч.3 ст.1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Порядок застосування змінюваної процентної ставки визначений ч.4-6 ст.1056-1 ЦК України, зокрема, договором має бути врегульовано періодичність збільшення процентної ставки, умови і порядок такого збільшення, порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, максимальний розмір збільшення процентної ставки; повідомлення про збільшення відбувається письмово, не пізніше ніж за 15 днів до дати збільшення.
З обсягу представлених в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем не було дотримано вказаних вимог закону при укладанні договору з відповідачем, а тому не можна вважати, що сторонами було узгоджено право банку в односторонньому порядку на власний розсуд збільшувати процентну ставку.
Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 року в справі №6-1374цс17, постанові Верховного Суду від 28.03.2018 року справі в справі №389/3409/16-ц, боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
З наданого стороною позивача розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 26.02.2014 року (останній день застосування позивачем процентної ставки в розмірі, який погодили сторони) загальний залишок заборгованості за відсотками становив 272,55 грн.
Оскільки за встановленої незмінності розміру заборгованості за простроченим тілом кредиту, яка у подальший період розрахунку з 01.03.2014 року до 02.08.2019 року становив 266,19 грн, сума якої не перевищує погодженого у анкеті-заяві від 18.03.2009 року значення кредитного ліміту (2500 грн), суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача оспорюваних відсотків за користування кредитом в обумовленому у підписаній позивачем довідці розмірі 30% річних та наводить власний розрахунок.
Так, з урахуванням встановлених обставин того, станом на 01.03.2014 року заборгованість за процентами становила 272,55 грн, в подальший обрахований за представленим розрахунком період з 01.03.2014 року до 02.08.2019 року, що охоплює 65 місяців, виходячи з обумовленого розміру базової процентної ставки 2,5% в місяць на залишок заборгованості, за вказаний період розмір заборгованості становить 442,89 грн (272,55 грн х 2,5% х 65 місяців).
Отже, з урахуванням заборгованості по процентах, яка склалася станом на 01. 04.2015 року, - 272,55 грн, в частині оспорюваної до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсоткам за користування кредитом підлягає 715,44 грн (272,55 грн + 442,89 грн), а у задоволенні вимоги про стягнення решти оспорюваної заборгованості за відсотками в розмірі 11316,61 грн (12061,95 грн - 715,44 грн) слід відмовити у зв'язку із застосуванням банком збільшеної в односторонньому порядку процентної ставки.
В межах заявлених вимог із дотриманням принципу диспозитивності цивільного судочинства суд визнає вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2847,71 грн неналежно обґрунтованими.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року, з наступними змінами, у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
У відповідності до положень п.5 ч.3 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Згідно вимог ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Так, судом встановлено, що заявлена серед іншого нарахована сума пені у заявленому до стягнення розмірі 2847,71 грн кратно перевищує сумарне обчислення заборгованості по кредиту та процентам за кредитним договором від 18.03.20209 року, а тому визначає за необхідне зменшити її до половини основної суми боргу, що становить 490,82 грн ((266,19 грн + 715,44 грн)/2).
Клопотань про застосування до спірних правовідносин позовної давності ніким із учасників справи не заявлено.
З урахуванням сукупності наведеного суд визначає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 18.03.2009 року в сумі 2412,42 грн (266,19 грн + 715,44 грн + 940 грн + 490,82 грн) за простроченим кредитом, процентам за користування кредитом, комісією та пенею.
Також пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача згідно ч.1 ст.141 ЦПК України необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при подачі позовної заяви до суду в розмірі 2102 грн. (а.с.), виходячи з обмеженої законом мінімальної ставки судового збору стосовно вимог майнового характеру для юридичної особи, яка не підлягає іншому зменшенню, незалежно від розміру фактично задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.15, 16, 204, 509, 526, 527, 530, 548-551, 610, 612, 614, 625-628, 634, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 274, 275, 279 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , мешканки АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, НОМЕР_4 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 18.03.2009 року станом на 08.09.2020 року в сумі 2412 (дві тисячі чотириста дванадцять) гривень 42 копійки, а також 2102 (дві тисячі сто дві) гривні судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набуває законної сили, якщо протягом строків встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Вернік В.М.