Справа № 585/3703/21
Номер провадження 2-а/585/4/22
19 січня 2022 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючої судді - Цвєлодуб Г.О.,
секретарів судового засідання Салій О.І.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Роменського районного відділу поліції Головного управління національної поліції України в Сумській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії БАВ № 00559230 від 03 грудня 2021 року, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Роменського міськрайонного суду Сумської області з даним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії БАВ № 00559230 від 03 грудня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Позов мотивовано тим, що вказаною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 03 грудня 2021 року о 17:12 годині в м. Ромни по вул. Гетьмана Мазепи, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Vito, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку біля бульвару, чим порушив вимоги п.п. 15.3 ПДР України. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки інспектором не роз'яснено йому права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП; не з'ясовано відповідно до ст. 280 КУпАП чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи. Згідно пункту 15.3 ПДР, якщо дорога має бульвар або розділювальну смугу, зупинка і стоянка транспортних засобів біля них забороняються. В ПДР України відсутнє роз'яснення терміну “бульвар", але є роз'яснення що таке роздільна смуга - виділений конструктивно або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки 1.1 або 1.2 елемент автомобільної дороги, який розділяє суміжні проїзні частини. Якщо провести аналогію, то: бульвар - це виділений конструктивно елемент автомобільної дороги, який розділяє суміжні проїзні частини. Проте, дорога по вул. Гетьмана Мазепи в м. Ромни не має жодних елементів, крім розмітки І.1 (вузька суцільна лінія) та розмітки 1.5 (преривчаста лінія), що розділяють суміжні проїзні частини, тобто розділення протилежних транспортних потоків бульваром або роздільною смугою відсутнє, а значить це дорога з двостороннім рухом, на правому узбіччі якої зупинка не заборонена. Тому позивач вважає, що відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, вина, відповідно постанова є незаконною та необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповними з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи.
Ухвалою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Г.О. від 21 грудня 2021 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання. Відповідачу встановлено строк до 29 грудня 2021 року для подачі до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів до нього.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснив обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача до суду не з'явився, проте належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позов не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень статті 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За змістом ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Постанова винесена відносно позивача за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Судом встановлено, що 03 грудня 2021 року о 17 годині 10 хвилини складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 00559230, за змістом якої в м. Ромни по вул. Г.Мазепи водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz Vito, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку біля бульвару. Наведене кваліфіковано як порушення п.п. 15.3 Правил Дорожнього руху України та як порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності тощо.
Відповідач відповідних доказів на спростування тверджень позивача не надав.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні до суб'єкта владних повноважень.
Так, відповідно до п.п. 15.3 ПДР у населених пунктах зупинка і стоянка транспортних засобів дозволяються на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена розміткою 1.1, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом. Якщо дорога має бульвар або розділювальну смугу, зупинка і стоянка транспортних засобів біля них забороняються.
Відповідачем до відома суду не було доведено, що дорога по вул. Гетьмана Мазепи в м. Ромни має дорожню розмітку, зокрема розмітку 1.1 (вузька суцільна лінія) або розмітку 1.5 (преривчаста лінія), що розділяють суміжні проїзні частини, як і наявність розділення протилежних транспортних потоків бульваром або роздільною смугою, а тому відсутні підстави вважати, що це дорога з двостороннім рухом, на правому узбіччі якої зупинка заборонена.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Будь-яких фіксуючих даних із доказами, що було виявлено, відповідачем не надано. Хоча саме на нього в силу Закону покладається обов'язок довести правомірність притягнення до відповідальності. Постанова ж не може бути доказом факту вчинення протиправних дій, в силу того що є примусом, а не джерелом інформування про умови правопорушення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за недоведеністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 242-246, 257, 268-272, 286 КАС України, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову інспектора СРПП № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Ромни Тернова Сергія Володимировича серії БАВ № 00559230 від 03 грудня 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Роменського районного відділу поліції Головного управління національної поліції України в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи після виготовлення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ