Справа № 583/186/22
3/583/242/22
20 січня 2022 року м. Охтирка Сумської області
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного Управління національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої продавцем в коску ФОП ОСОБА_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 902362 від 12.01.2022 року, -
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 12.01.2022 року об 11.30 годині в приміщенні кіоску ФОП ОСОБА_2 ,розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ,здійснила торгівлю тютюновими виробами без відповідної ліцензії, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заперечення на протокол, в якому просила закрити провадження у справі.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушеннязавданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності, у тому числі без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. У свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно ч. 1 ст.1 Закону України «Про підприємництво» поняття «підприємництво» визначене як безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконання робіт, наданню послуг із метою одержання прибутку. Тобто однією з обов'язкових ознак підприємницької діяльності є систематичність її здійснення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 12.01.2022 року ОСОБА_1 здійснювала реалізацію тютюнових виробів без відповідної ліцензії.
Важливою ознакою господарської діяльності є, зокрема, її систематичність.
Згідно статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно статті 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до правової позиції, визначеної у постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», п. 4 якої роз'яснено, що систематичною вважається діяльність у разі, коли продаж товарів здійснюється протягом календарного року не менш ніж три рази.
Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не встановлено і не наведено такої систематичності.
Зі змісту вказаного протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність систематично, на постійній основі.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободсуд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків,показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол щодо адміністративного правопорушення передбаченого ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно вимог ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, мають право складати уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції),фінансових органів, органів державної податкової служби та органів ліцензування.
Зважаючи на вищенаведене, приходжу до висновку, що уповноваженою особою не зібрано належних доказів про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 164, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП,КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду Т.О. Ярошенко