смт Новомиколаївка
Іменем України
11 січня 2022 року ЄУ № 322/1/22 (Провадження № 1-кс/322/7/22)
Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову начальника СД ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 від 28.12.2021 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР 06.05.2021 за №12021087300000030,
встановив:
депутат Новомиколаївської селищної ради ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі вказаною скаргою.
Зі змісту скарги випливає, що досудове розслідування у вказаному провадженні проведено неповно, не об'єктивно, поверхово. В обґрунтування скарги ОСОБА_3 , посилався на ті ж самі обставини, які зазначалися у його депутатському зверненні від 02.04.2021, в скарзі слідчому судді, яка подавалися на бездіяльність ВП №3, що полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР, в скарзі на постанову від 26.05.2021 про закриття цього кримінального провадження.
Також у скарзі зазначаються інші обставини, які безпосередньо не стосуються досудового розслідування.
Скаржник посилався на ст.ст.13, 15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» і елементи складу (об'єкта, суб'єкта, об'єктивної і суб'єктивної сторони) різних кримінальних правопорушень (ст.ст.28, 351, 364 КК України).
В резолютивній частині скарги ОСОБА_3 просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження за №12021087300000030 від 28.12.2021, винесену аначальником СД ВП №3 ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_4 .
Також заявлено клопотання про витребування постанови про закриття вказаного кримінального провадження, супровідний лист 28.12.2021 за №6836/72/7-2021 та всі докази, які знаходяться в кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді від 04.01.2022 відкрито провадження за скаргою. Клопотання про витребування документів фактично задоволено, витребувані матеріали кримінального провадження внесеного в ЄРДР 06.05.2021 за №12021087300000030.
В судовому засіданні ОСОБА_3 викладені в скарзі доводи підтримав, наполягав на її задоволенні, просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження. Звертав увагу на те, що після відновлення досудового розслідування фактично не провів жодних слідчих дій.
Начальник СД в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Відсутність в судовому засіданні особи, яка винесла постанову, відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши скаржника, дослідивши кримінальне провадження №12021087300000030, оцінивши доводи ОСОБА_3 , якими він обґрунтовує свої вимоги, слідчий суддя доходить наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено на досудовому провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може скасувати рішення слідчого чи прокурора, зобов'язати припинити дію, зобов'язати вчинити певну дію, відмовити у задоволенні скарги.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді (ЄУ №322/310/21, Провадження №1-кс/322/106/21) від 29.04.2021 задоволено скаргу ОСОБА_3 ; зобов'язано ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внести до ЄРДР відомості за депутатським зверненням депутата Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 2 квітня 2021 року (вхідний номер 640Д).
05.05.2021 до ЄРДР за №12021008700000030, були внесені відомості на підставі вказаної ухвали. Правова кваліфікація - ч.1 ст.358 КК України.
В рамках досудового розслідування начальником СД була дана оцінка: депутатським зверненням ОСОБА_3 ВП №3 від 02.04.2021; долученим до матеріалів кримінального провадження матеріалам перевірки за зверненням ОСОБА_3 ЄО №459 від 02.04.2021 (які серед інших документів, містили наступні документі і копії: письмові пояснення депутатів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , копію однієї сторінки журналу реєстрації вхідної кореспонденції; рішення №11 Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 01.04.2021; розпорядження №33 Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області від 17.06.2013; голову Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області; інструкції з діловодства у Новомиколаївській селищній раді (з додатками); було допитано в якості свідків землевпорядника Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_7 , начальника відділу земельних відносин ОСОБА_8 і секретаря-друкарку цієї ради ОСОБА_9 , депутатів ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 голову цієї ради ОСОБА_11 , а також громадянку ОСОБА_12 .
В ході досудового розслідування при встановленні ознак офіційного документа, як журналу реєстрацій листів, заяв і скарг громадян (земельні питання) Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, що є предметом кримінального правопорушення, було враховано такі критерії: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами, зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов'язків. Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.
Відповідно до Інструкції з діловодства у Новомиколаївській селищній раді від 17.06.2013 №33 та наказу Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» в селищній раді застосовується одна форма реєстрації документів - журнальна. Реєстрація листів із земельних питань проводиться до журналу реєстрацій листів, заяв і скарг громадян (земельні питання) Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області. Реєстрація документів полягає у ведені запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документу проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації.
Одним із завдань секретаря селищної ради є здійснення реєстрації та обліку документів. Усі документи, що надходять до селищної ради, приймаються централізовано секретарем селищної ради. Документи, розглянуті селищною головою, повертаються з відповідною резолюцією секретарю селищної ради, який здійснює передачу документів на виконання.
Зазначене, на переконання начальника СД, вказує на те, що журнал реєстрації листів, заяв і скарг громадян (земельні питання) Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, посвідчує факт надходження заяви її реєстрації та передачу на виконання. Відмітка з позначкою 531а у журналі посвідчила факт реєстрації, ОСОБА_3 на земельній комісії, було виявлено факт відсутності позначки реєстрації на самій заяві ОСОБА_12 , хоча в журналі вказаний факт було зареєстровано. З огляду на наявні матеріали у провадженні можливо зробити висновок, що на думку ОСОБА_3 внесення неправдивих відомостей до журналу реєстрації полягає в тому, що заява ОСОБА_12 секретарем селищної ради була внесена поза графами та з позначкою №531а. Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення до офіційного документу інформації, яка повність або частково не відповідає дійсності.
В ході розгляду даної заяви на земельній комісії, засідання якої несе рекомендаційних характер, було запропоновано винести вказане питання на розгляд депутатам.
01.04.2021 на сесії Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області депутатами було прийнято до уваги вказаний факт та проголосовано за надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які претендують на одну земельну ділянку розміром до 2,00 га. На перекоання начальника СД вказані обставини не могли свідчити про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.358 КК України, оскільки рішення було прийнято колегіально депутатами.
Постановою начальника СД від 26.05.2021 вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Ухвалою слідчого судді (ЄУ №322/544/21, Провадження №1-кс/322/174/21) від 20.09.2021, згадана постанова була скасована.
Начальником СД після відновлення досудового розслідування, дана оцінка доводам викладених в ухвалі слідчого судді і 28.12.2021 винесена постанова, якою кримінальне провадження №12021087300000030 від 06.05.2021, закрито у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
З вимог ст.94 КПК України вбачається, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст.ст.2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Положеннями п.5 ч.2 39-1, ч.1 ст.40-1 КПК України начальник органу дізнання уповноважений здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків, користуючись при цьому повноваженнями дізнавача; дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Постанова дізнавача (начальника СД, який наділений усіма повноваженнями дізнавача) про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст.110 КПК України).
Положеннями ч.1 ст.358 КК України визначено, що за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут передбачено покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років..
Вказане правопорушення відноситься до кримінальних проступків (відповідно до ст.12 КК України).
Об'єктом цього кримінального проступку є встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також прав і законних інтересів громадян, порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення.
Предметом кримінального правопорушення є: 1) посвідчення або інший документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією незалежно від форми власності, громадянином-підприємцем, приватним: нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків; 2) печатки, штампи, бланки підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, інші офіційні печатки, штампи, бланки. Також, предметом кримінального правопорушення є ті письмові документи, які посвідчують наявність юридичне значимих фактів і мають своїм джерелом походження підприємство, установу, організацію незалежно від форми власності, громадянина-підприємця, аудитора або іншу особу, яка має право видавати чи посвідчувати відповідні документи.
Згідно з приміткою до ст.358 КК України під офіційним документом у цій статті слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Предметом кримінального правопорушення не визнаються документи, які хоч і мають певне юридичне значення, але не надають конкретних прав або не звільняють від обов'язків.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення виражається у таких формах:1) підроблення посвідчення або іншого документа з метою використання його як самим підроблювачем, так і іншою особою; 2) збут підробленого документа; 3) виготовлення підроблених печатки, штампу або бланку; 4) збут таких штампів, печаток, бланків; 5) використання завідомо підробленого документа.
Під підробленням документа потрібно розуміти як повне виготовлення сфальсифікованого документа, так і часткову фальсифікацію змісту справжнього документа. В останньому випадку (так звана переробка) перекручення істини відбувається шляхом внесення у документ неправдивих відомостей (виправлення, внесення фіктивних записів, знищення частини тексту, витравлення, підчистка, змивання, підробка підпису, переклеювання фотографій, проставлення на документі відбитка підробленої печатки тощо).
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.358, вважається закінченим з моменту вчинення однієї з чотирьох дій, які альтернатив не становлять його об'єктивну сторону.
Використання завідомо підробленого документа, може бути вчинене одним із двох способів: 1) пред'явлення документа; 2) подання документа.
При пред'явленні документа суб'єкт, видаючи підробку за справжній документ, знайомить з його змістом інших осіб. При цьому підроблений документ залишається у володінні винного.
Подання документа також передбачає, що певне коло осіб ознайомлюється із змістом підробленого документа. Але підробка не залишається у винного, а передається уповноваженим особам для посвідчення тих чи інших фактів з метою отримання прав або звільнення від обов'язків.
Використання завідомо підробленого документа є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту, коли документ пред'явлено або подано винним незалежно від того, чи вдалося йому досягти поставленої мети.
Суб'єкт кримінального правопорушення загальний. Підроблення офіційних документів, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, визнається службовим підробленням (ст.366).
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою суб'єктивною ознакою підроблення документа, виготовлення підробленого штампа, печатки або бланку є мета використання зазначених предметів як підроблювачем, так і іншою особою.
Мета використання підробленого документа означає прагнення винного отримати певні права або звільнитись від обов'язків і має конкретний характер.
В ході досудового розслідування даного провадження сектором дізнання не було здобуто доказів, які б вказували на наявність в діянні ОСОБА_11 , землевпорядника ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , які до речі є службовими особами, складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Рішення про закриття кримінального провадження начальником СД прийнято на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
З цим висновком погоджується слідчий суддя, оскільки перелічені особи не мали будь-якого відношення до запису про реєстрацію заяви ОСОБА_12 в журналі реєстрацій листів, заяв і скарг громадян (земельні питання) Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області.
Поряд з цим, висновки зроблені начальником СД в постанові про закриття кримінального провадження на предмет того, що під час досудового розслідування не було встановлено відомостей, які б давали підстави для наділення ОСОБА_3 статусу потерпілого, не є в повній мірі обґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч.1). Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2). За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч.5).
Однак, факт не винесення постанови про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у цьому провадженні не є грубим процесуальним порушенням, адже останній не зазначив, які на його думку слідчі дії чи процесуальні рішення мали бути виконані чи ухвалені органом досудового розслідування для спростування правильності висновків начальника СД на предмет того, що реєстрація поданої ОСОБА_12 заяви секретарем ради ОСОБА_9 в журналі реєстрацій листів, заяв і скарг громадян (земельні питання) Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області у таких спосіб, яким це було зроблено (під №531а), не містись ознак складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України, в діях ОСОБА_11 , ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , на яких ОСОБА_3 вказував як осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.
В контексті обставин, які зазначені у скарзі, що прямо не стосуються предмету розгляду слід зазначити наступне. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Поряд з цим, слушним буде звернути увагу на те, що ОСОБА_3 хоча у депутатському зверненні від 02.04.2021 і просив внести відомості до ЄРДР з кваліфікацією за ст.ст.28, 358 КК України, однак він вважав, що селищний голова ОСОБА_11 , землевпорядники ОСОБА_8 і ОСОБА_7 зловживаючи службовим становищем в корисних цілях вирішили відібрати земельну ділянку в розмірі 2,00 га. На переконання слідчого судді, у вказаному провадженні, були недоліки організації проведення досудового розслідування з моменту внесення відомостей до ЄРДР (зокрема при визначенні попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення), що могло призвести навіть до неправильного визначення форми досудового розслідування (дізнання замість слідства). Разом з тим, вказані недоліки не можуть бути усунені шляхом скасування постанови про закриття кримінального провадження, адже не впливають на правильне по суті рішення начальника сектору дізнання про відсутність в діях ОСОБА_11 , ОСОБА_8 і ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Слідчий суддя не має повноважень при розгляді скарги на постанову про закриття кримінального провадження зобов'язувати вносити відомості до ЄРДР, з кваліфікацією яка зазначалася ОСОБА_3 у його скаргах (а не тією, що вказувалась ним в депутатському зверненні від 02.04.2021) і зобов'язувати орган досудового розслідування проводити слідчі дії і приймати процесуальні рішення про які зазначав скаржник.
Отже слідчий суддя вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути визнані підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.284, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову начальника СД ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 від 28.12.2021, про закриття кримінального провадження №12021087300000030, внесеного до ЄРДР 06.05.2021, відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1