Справа № 303/371/22
2/303/48/22
про залишення позовної заяви без руху
19 січня 2022 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту пред'явлених позовних вимог слідує, що позивач зокрема просить суд визнати за ним право власності на 1/2 будинку та земельної ділянки, що знаходяться в АДРЕСА_1 , оскільки вважає спірне майно спільної сумісною власністю подружжя.
Одночасно також встановлено, що до позову додано квитанцію про сплату 992,40 грн. судового збору.
У зв'язку з цим, звертається увага на таке. Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. При цьому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Разом з тим, в позовній заяві ціни позову не зазначено. В свою чергу позивач в позові зазначає, що не може визначити ціну позову (ринкову вартість спірного майна) у зв'язку з відсутністю в нього необхідної технічної документації.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Згідно з ст. 134 ЦПК України, сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, однак такий розрахунок позивачем до матеріалів позову не додано, ціну позову не зазначено, а тому з врахуванням позовної вимоги майнового характеру (визнання за позивачем права власності на 1/2 будинку та земельної ділянки), суми сплаченого судового збору (992,40 грн.), максимальної ставки встановленої Законом за подання позовів з вимогою майнового характеру (7443,00 грн.) суд визначає, що позивачу слід доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру окремим платіжним документом на загальну суму 6450,60 грн. (7443,00 грн. - 992,40 грн. = 6450,60 грн. ), або долучити документи на підтвердження ціни позову і відповідно сплатити судовий збір окремим платіжним документом в розмірі 1 відсоток ціни позову (із врахуванням вже сплаченої сумі у розмірі 992,40 грн.) та долучити такий платіжний документ до позовної заяви.
При цьому, суд роз'яснює, що у разі переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи такий буде повернутий позивачу в порядку, встановленого ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Судом при постановлені ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, судя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Заболотний