Справа № 645/5433/21
Провадження № 2/645/432/22
17 січня 2022 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ульяніч І.В.,
секретаря судового засідання - Погудіної Д.О.,
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на утримання малолітньої дитини,-
Позивачка звернулася до суду з цим позовом, посилаючись на те, що перебувала у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відносини сторін припинилися та рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 08.08.2013 року було вирішено питання утримання дитини. Зазначеним рішенням про стягнення аліментів суд вирішив стягнути аліменти з відповідача у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Згодом, позивачка знову зверталась до суду із позовом про зміну розміру аліментів та рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 13.11.2017 року було змінено розмір аліментів на утримання дитини, з 1/4 на тверду грошову суму у розмірі 800 грн. щомісячно. Розмір аліментів, який визначений судом ще у 2017 році зараз не відповідає чинному законодавству України. Отже аліменти у розмірі 800 грн. не відповідають ні встановленому мінімуму на дитину та є недостатніми станом на 2021 рік. Щомісячні мінімальні витрати на дитину складають більше 5000 грн. Всі зазначені обставини відбуваються на фоні стрімкого подорожчання цін на продукти харчування, одяг та взуття та комунальні послуги. Позивачка вже не спроможна задовольняти потреби дитини за рахунок лише своїх доходів, тому вона змушена звертатися до суду з вимогою про зміну розміру аліментів на утримання малолітньої дитини. Таким чином, задля забезпечення інтересів дитини та у зв'язку з тим, що важка економічна ситуація у країні збільшила вартість витрат на дитину, що прожитковий мінімум на дитину збільшився, що матеріальна ситуація позивачки є вкрай критичною, то вона вимушена звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів для того, щоб мати можливість створювати достатній життєвий рівень для своєї дитини. Враховуючи викладене, просить змінити раніше встановлений рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 13.11.2017 року (справа №612/574/17) розмір аліментів на утримання дитини та стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 28 серпня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
13 грудня 2021 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, де зазначає, що після розірвання шлюбу між ним та позивачем (11.03.2015) він жодного разу не ухилявся та не відмовлявся від спілкування з дитиною, від її виховання. Після розлучення та по теперішній час позивач всіляко перешкоджає здійснювати означені заходи. Аліменти на утримання малолітньої дитини, встановлені рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 08.08.2013, а потім згідно рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 13.11.2017 сплачує сумлінно та регулярно. Від сплати аліментів жодного разу не ухилявся, боргу не має. Також зазначає, що з 06.02.2016 перебуває у шлюбі та має доньку, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Додатково брати участь у витратах на дитину, на превеликий жаль, не має можливості, оскільки на даний час тимчасово не працює за станом здоров'я. З 17.09.2017 припинено виплату по безробіттю в Лозівському МРЦЗ, на обліку не перебуває. Виходячи з вищевказаного, звертає увагу на те, що окрім сплати аліментів він повинен фінансово забезпечувати свою сім'ю, сплачувати непосильні комунальні послуги та кредит. Власного майна, в тому числі земельної ділянки, не має. Сторонньої фінансової допомоги також не має. Зазначає, що свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Враховуючи вищенаведене, вважає розмір аліментів, що просить стягнути позивач, є занадто великим з огляду на вимоги чинного законодавства та матеріального становища відповідача.
12 січня 2022 року позивачкою ОСОБА_2 подано відповідь на відзив, де зазначає, що відповідач подав відзив виключно з метою затягування розгляду справи та уникнення свого законного обов'язку належним чином утримувати свою дитину. Відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження того, що він дійсно сплачує кредит, що негативно впливає на його майновий стан. Зазначає, що розмір аліментів, який визначений судом у 2017 році зараз не відповідає чинному законодавству України і аліменти у розмірі 800 грн. є недостатніми станом на 2022 рік. У своєму відзиві на позов про зміну розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, відповідач зазначає, що додатково брати участь у витратах на дитину, на превеликий жаль, не має можливості, оскільки на даний час тимчасово не працює за станом здоров'я. Проте, відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, ним не було надано жодного медичного документу, довідки, виписки з картки амбулаторного/стаціонарного хворого, жодного рецепту на придбання ліків, жодного направлення на обстеження чи жодного чеку тощо. Отже, будь-яких доказів, що відповідач не працює через його стан здоров'я немає. Виходячи з викладеного, можна зробити висновок, що відповідач працює неофіційно та має фактичний дохід на утримання сім'ї, сплату за комунальні послуги, а отже має можливість утримувати свою доньку, проте приховує свій реальний дохід та посилається на нічим не підтверджені обставини щоб уникнути виконання свого обов'язку щодо утримання дитини. Просила поновити пропущений строк на подання відповіді на відзив, оскільки була необхідність у зверненні до адвоката для отримання правової допомоги, а також враховуючи велику кількість святкових і неробочих днів.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити. Також пояснив, що сторони перебували у шлюбі, та мають малолітню дитину. З відповідача стягуються аліменти у розмірі 800 грн. щомісячно, проте вказаний розмір аліментів не відповідає чинному законодавству, оскільки економічна ситуація у країні збільшила вартість витрат на дитину, що прожитковий мінімум на дитину збільшився. Зазначив, що приблизний дохід позивачки становить 8000 грн. на місяць. Дитина за станом здоров'я - здорова.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив, суд доходить висновку про його задоволення, оскільки причини, на які посилається позивач, що перешкоджали своєчасно подати відзив, є поважними.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли сімейні правовідносини пов'язані із зміною способу стягнення аліментів, зокрема з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) платника аліментів.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої є сторони по справі.
Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2013 року стягнуто із ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ј частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 11 липня 2013 року та до повноліття дитини.
Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 13 листопада 2017 року змінено розмір аліментів, які стягуються за рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2013 року із ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 , на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із розміру ј частина усіх видів заробітку (доходу) щомісячно але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на тверду грошову суму у розмірі 800 (вісімсот) гривень щомісячно, починаючи з 22 вересня 2017 року та до повноліття дитини. Стягнуто із ОСОБА_3 , судовий збір в дохід держави в сумі 640 гривень.
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 28.08.2021 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як вбачається з свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 від 06.02.2016 року ОСОБА_3 уклав шлюб ОСОБА_6 , яка змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась донька ОСОБА_9 , батьками якої у свідоцтві про народження Серія НОМЕР_2 від 25.08.2016 року записано ОСОБА_3 та ОСОБА_10 .
Як вбачається з наданих відповідачем копій квитанцій, ОСОБА_3 сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 у розмірі 800 грн. щомісячно.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ст. 51 Конституції України дитинство являється об'єктом охорони держави.
На даний час дитина проживає з позивачем, коштів стягнутих за рішенням суду в розмірі 800 грн. не вистачає на забезпечення потреб дитини.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Крім того, ст. 192 СК України визначає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому, право застосування норми закону належить виключно суду.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.
Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.
Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184,192 СК України.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 4 ст.273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів та стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача.
Проте, суд не погоджується з розміром аліментів, які заявлені позивачем до стягнення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Тлумачення ст. 192 СК України дозволяє констатувати, що при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і одержувача.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг , необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з 01 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З урахуванням наявності на утриманні позивача доньки, враховуючи матеріальний стан відповідача, а саме наявність у нього на утриманні ще однієї малолітньої дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , суд вважає, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має бути змінений шляхом зміни способу їх присудження, а саме з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу), суд вважає, що є підстави для часткового задоволення позовних вимог та зміни способу та розміру стягнення визначених раніше судом аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , а саме з 800 грн. до 1/6 частки усіх видів доходів (заробітку) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам всіх учасників даних правовідносин та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Враховуючи наведене позов підлягає частковому задоволенню.
За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн., від сплати якого позивач звільнена.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180-184, 192 Сімейного кодексу України , ст.ст. 4, 12, 76-81, 206, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити частково.
Змінити раніше встановлений рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 13.11.2017 року розмір аліментів на утримання дитини та стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 800 грн. щомісячно на 1/6 частку від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття, припинивши з цього часу стягнення аліментів за рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 13.11.2017 року у справі № 612/574/17.
Стягнути з ОСОБА_3 , судовий збір у розмірі 908 грн. в дохід держави.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ..
Повне судове рішення складено 21 січня 2022 року.
Суддя - І.В. Ульяніч