20.01.2022
Справа № 642/6751/21
1-кс/642/18/22
20 січня 2022 року м. Харків
Ленінський районний суд міста Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові скаргу ОСОБА_3 про зобов'язання слідчого вчинити певні дії, -
До Ленінського районного суду м. Харкова надійшла дана скарга в якій ОСОБА_3 просив зобов'язати слідчого Другого СВ ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві ОСОБА_4 розглянути повторно його клопотання від 29.11.2021р. у кримінальному провадженні 42020000000001080.
В обґрунтування вимог скарги заявник вказав, що слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_4 винесла немотивовану постанову про відмову у задоволенні його клопотання про проведення ряду слідчих дій, посилаючись на те, що він має статус заявника та, нібито, не є потерпілим у провадженні та не має права подавати клопотання.
В судове засідання заявник не з'явився, за телефоном повідомив, що перебуває у лікарні та надав телефонограму про розгляд скарги в його відсутність та вказав, що скаргу підтримує.
Слідчий до суду не з'явилася, про розгляд скарги повідомлена належним чином. На запит суду слідчим були надані матеріали кримінального провадження №42020000000001080.
Суд, дослідивши матеріали скарги та матеріали наданого кримінального провадження №42020000000001080, приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні скарги з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 303 ч. 1 п. 5 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим, - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.
Судом встановлено, що в провадженні Другого слідчого відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000001080 від 11.06.2020року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
Заявником про кримінальне правопорушення є ОСОБА_3
ОСОБА_3 подав слідчому Другого слідчого відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві клопотання, датоване 29.11 2021р., де просив виконати письмові доручення прокурора Київської місцевої прокуратури від 05.04.2021р., направити на його адресу копію витягу з ЄРДР з відомостями про слідчого та прокурора; додатково внести до ЄРДР статті 365,366, 367, ч.2 ст.382 КК України, які в порушення ухвали Печерського райсуду м. Києва від 13.05.2020р. не були внесені; скласти план слідчо-прцесуальних дій; допитати його в якості потерпілого та видати йому пам'ятку потерпілого; провести одночасний допит його та інших фігурантів справи; зібрати характерихзуючі відомості по фігурантах справи; провести інші слідчі дії.
Слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_4 04.12.2021р. винесла постанову про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про проведення слідчих дій.
Зі змісту процесуального рішення від 04.12.2021 року убачається, що слідча ОСОБА_4 відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 29.11.2021 року у здійсненні процесуальних (слідчих) дій мотивувала тим, що у кримінальному провадженні № 4202000000001080 від 15.06.2020 вказана особа є заявником і немає статусу потерпілого, користується правами, передбаченими ст. 60 КПК України, тому не має права заявляти клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
Статтею 220 КПК України передбачено розгляд клопотань під час досудового розслідування сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника, які слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
З огляду на наведені норми процесуального закону та надані суду і перевірені матеріали у кримінального провадження № 4202000000001080 від 15.06.2020, на час винесення процесуального рішення слідчим ОСОБА_3 дійсно не мав статусу потерпілого, а отже не був наділений правами і обов'язками згідно статей 56 і 57 КПК України, зокрема користуватися правом заявляти клопотання про виконання процесуальних дій відповідно до вимог, передбачених ст. 220 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя не вбачає правових підстав для задоволення скарги заявника ОСОБА_3 щодо неправомірності рішення слідчої ОСОБА_4 про відмову у проведенні вказаних ним у клопотанні процесуальних дій, тому відповідно до ст. 307 КПК України суд відмовляє у задоволенні його скарги.
Між тим, слідчий суддя вважає, що у разі подальшого визнання ОСОБА_3 потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні, він не позбавлений права заявляти будь-яке клопотання щодо проведення слідчих (розшукових) дій для встановлення обставин кримінального провадження та забезпечення прийняття законних процесуальних рішень відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 55, 303, 304, 306, 307, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги скаргу ОСОБА_3 про зобов'язання слідчого вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1