Справа № 163/1356/21 Провадження №33/802/17/22 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.
Категорія:ст.472 МК України Доповідач: Подолюк В. А.
21 січня 2022 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю представника митниці Пікалюка М.С., захисника особи, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 - адвоката Климович Т.Д., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 - адвоката Климович Тетяни Дмитрівни на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 24 червня 2021 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого електрогазозварювальником в Естонській Республіці, РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 46339 (сорок шість тисяч триста тридцять дев'ять) гривень 90 копійок з конфіскацією у власність держави 9 штук комплектуючих частин до комп'ютера, загальною вартістю 46339,90 гривень, що вилучені за протоколом №0250/20500/21 від 14.06.2021.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 гривні.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 14.06.2021 року близько 18:09 год. прямуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби водієм автомобіля марки «SKODA OCTAVIA», номерний знак НОМЕР_2 , не задекларував за встановленою формою товар, а саме: 9 штук комплектуючих частин до комп'ютера, загальною вартістю 46339,90 гривень, що знаходився в картонній коробці на килимі перед переднім пасажирським сидінням в салоні автомобіля і був виявлений під час митного контролю, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.
Не погодившись із таким судовим рішенням захисник особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвокат Климович Т.Д. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність просить скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та повернути вилучений товар. Вказує, що судом першої інстанції не було враховано особу правопорушника та його ставлення до вчиненого правопорушення, а саме, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, щиро розкаюється у вчиненому, своїми діями не мав наміру завдати шкоди суспільним чи державним інтересам, правопорушення вчинив через власну необізнаність із законом та неуважність. Крім цього, зазначає, що ОСОБА_1 не мав наміру вчиняти адміністративне правопорушення, яке йому інкримінують, а мав намір після отриманого зауваження від інспектора митниці задекларувати товар. Однак працівник митниці не дав можливості йому зробити це та склав протокол. Окрім того, звертає увагу суду, що ОСОБА_1 не усвідомлював суспільно небезпечного характеру своїх дій та не передбачав і не бажав настання суспільно небезпечних наслідків. А тому, на думку захисника в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна складова адміністративного правопорушення - вина, що виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши думку захисника Климович Т.Д., яка скаргу підтримала з підстав викладених у ній, представника митниці Пікалюка М.С., який скаргу вважав безпідставною та просив залишити без задоволення, а судове рішення, - без змін, приходжу до наступного висновку.
Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції при прийнятті рішення були дотримані в повній мірі.
Так, відповідно до ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, за обставин вказаних в оскаржуваній постанові ґрунтується на досліджених судом доказах.
Згідно із ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:
1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;
2) поясненнями свідків;
3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;
4) висновком експерта;
5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Факт порушення митних правил ОСОБА_1 за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина доводиться:
- протоколом про порушення митних правил №0250/20500/21 від 14.06.2021 року, який без жодних зауважень підписаний ОСОБА_1 (а.с.1-4);
- митною декларацією, з якої вбачається, що ОСОБА_1 було задекларовано лише 1 автомобіль (а.с.5);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , з яких слідує, що під час проходження митного контролю ним не було задекларовано, товари, які знаходились в салоні автомобіля;
- актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 14.06.2021 року, з якого вбачається, що в результаті повного митного огляду транспортного засобу, який рухався по смузі руху «червоний коридор» було виявлено незадекларований товар: коробку, яка знаходилась на килимі перед переднім пасажирським сидінням в середині якої були виявлені комп'ютерні комплектуючі і документи згідно яких вони купувалися (а.с.7). Акт підписаний ОСОБА_1 ;
- копією контрольного талону серії НОМЕР_3 для проходження по «червоному коридору» (а.с.8);
- службовою запискою головного державного інспектора УПМП та контрабанді Волинської митниці Держмитслужби Шевчука Ю.М. від 14.06.2021 року (а.с.19).
При цьому не беруться до уваги наведені в апеляційній скарзі твердження захисника Климович Т.Д. про те, що ОСОБА_1 не усвідомлював суспільно небезпечного характеру своїх дій та не передбачав і не бажав настання суспільно небезпечних наслідків, а також не мав наміру вчиняти адміністративне правопорушення, яке йому інкримінують, оскільки останньому була достовірно відома вартість переміщуваного товару, про що свідчать наявні у нього і вилучені накладні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Згідно із ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митною декларацією стверджується, що ОСОБА_1 не вказав про переміщуваний ним товар у повному обсязі.
З огляду на вищенаведене апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції при розгляді справи з'ясував усі обставини справи, дослідив наявні у ній докази, давши їм належну юридичну оцінку, і обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.
У відповідності до ст.ст. 23, 33 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На думку апеляційного суду, призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався.
Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування чи зміни з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
При цьому усі доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення на підставі п.1 ст.247 КпАП України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.294 КпАП України,
Апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 - адвоката Климович Тетяни Дмитрівни залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 24 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк