Справа № 163/1073/21 Провадження №33/802/27/22 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.
Категорія:ч.5 ст.173-4 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А.
21 січня 2022 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2021 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора Куснищанської ЗЗСО І-ІІІ ступенів Любомльської міської ради Волинської області, РНОКПП НОМЕР_1 ,
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 07 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п'ять) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд всебічно не дослідив матеріали справи, не встановив, чи правильно складено протокол та інші матеріали про адміністративне правопорушення.
Апелянт стверджує, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, так як першочерговим для притягнення особи до відповідальності за ч. 5 ст. 173-4 КУпАП є встановлення факту булінгу у закладі освіти. Юридична відповідальність, передбачена ч. 5 ст. 173-4 КУпАП настає саме за неповідомлення про випадок булінгу, а не за неповідомлення про вчинення дій, що підпадають під ознаки боулінгу.
Крім цього, ОСОБА_1 також посилається на невідповідність змісту протоколу про адміністративне правопорушення вимогам законодавства, зокрема відсутністю у протоколі об'єктивної сторони правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, а саме належних та допустимих відомостей щодо дати та часу вчиненого булінгу, причинно-наслідкового зв'язку, систематичності діяння.
Судом безпідставно було взято до уваги лише покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а показам інших свідків не надано жодної оцінки. Разом з тим, судом безпідставно було взято до уваги і висновок комісії №47 від 13.04.2021 року, який не містить обставин щодо самого боулінгу.
ОСОБА_1 та її захисник Кирилюк- Гуж Д.С. будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи телефонограмою (а.с.146) в судове засідання не з'явились.
Водночас, на електронну адресу Волинського апеляційного суду 21.01.2022 року надійшло клопотання від захисника Кирилюк - Гуж Д.С. у якому остання просить проводити розгляд справи за відсутності апелянта ОСОБА_1 та неї, яка захисника, у зв'язку із значним поширенням COVID-19 та з метою безпеки свого здоров'я та здоров'я своєї довірительки. Подану апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги положення ст.268 КУпАП, апеляційний суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності ОСОБА_1 та її захисника Кирилюк - Гуж Д.С.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 будучи директором Куснищанської ЗЗСО І-ІІІ ступенів, 02.04.2021 отримавши від класного керівника 5 класу ОСОБА_4 інформацію в усній формі про вчинення булінгу відносно малолітнього ОСОБА_5 з боку однокласника ОСОБА_6 , в порушення вимог ч.3 ст.26 Закону України «Про освіту», не повідомила уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.
Диспозиція ч. 5 ст. 173-4 передбачає відповідальність за неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.
Згідно розділу ІІ п. 2 Порядку реагування на випадки булінгу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 1646 від 28 грудня 2019 року, керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування), зобов'язаний невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби повідомити територіальний орган Національної поліції України, а також вчинити ще ряд дій, передбачених порядком, і лише останнім пунктом зазначено, що керівник скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу.
За таких обставин, посилання апелянта про те, що оскільки комісією не було встановлено факту булінгу, тому відсутні підстави повідомлення уповноваженим органам, підрозділам органів Національної поліції України про визнання булінгу (цькування) учасника освітнього процесу відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки суб'єкт зазначеного правопорушення зобов'язаний в разі надходження заяви про вчинення дій, які підпадають під ознаки булінгу, на протязі доби повідомити органи Національної поліції, а не самостійно, на свій розсуд, чи колегіальним органом, встановлювати наявність факту булінгу і в залежності від результатів здійснювати таке повідомлення.
Також, суд звертає увагу, що у своїх поясненнях ОСОБА_1 визнала факт неповідомлення органів Національної поліції України про надходження повідомлення про випадки боулінгу.
Окрім цього, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, довідкою про результати проведення перевірки, заявами ОСОБА_2 від 15.04.2021, зверненнями ОСОБА_2 від 07.04.2021 та 12.04.2021, листом начальника відділу у справах дітей, сім'ї та молоді від 14.04.2021, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , висновком комісії №47 від 13.04.2021.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність змісту протоколу про адміністративне правопорушення вимогам законодавства є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять інформації про те, що ОСОБА_1 оскаржила вказаний протокол у встановленому законом порядку.
Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки Любомльського районного суду Волинської області та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок Любомльського районного суду Волинської області про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, та про необхідність застосування до останньої адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі сімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 гривень, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 173-4 КУпАП є правильним та таким, що ґрунтується на вимогах закону, так як апелянтом не надано належних доказів на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та які б виключали її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме щодо спростування факту неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.
За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 07 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 173-4 КУпАП необхідно залишити без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 07 липня 2021 року щодо неї,- без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк