Справа № 161/7409/21 Провадження №11-кп/802/77/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч. 1 ст. 125 КК України. Доповідач: ОСОБА_2
20 січня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2021 року, яким -
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, гр.України, з середньою-спеціальною освітою, не одружений, має одну малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, не судимий,-
визнаний винним у вчиненні кримінального поступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та йому призначено покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 про відшкодування завданої матеріальної, моральної шкоди задоволений частково.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_8 в користь потерпілого ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 450 грн. та 4 000 грн. моральної шкоди.
Згідно вироку суду ОСОБА_8 визнаний винним в тому, що він 04.04.2021 близько 01:00год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на сходинковій клітці четвертого поверху багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , умисно, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_10 , наніс останньому не менше двадцяти ударів кулаками обох рук: вісім ударів кулаком правої руки в ділянку лівого ока, ліву виличну ділянку, ліву вушну раковину, ліву надвушну ділянку, скроню, спинку носа, верхню щелепу, шию; один удар кулаком лівої руки в верхню щелепу справа та ряд ударів кулаками обох рук в інші ділянки обличчя, спричинивши тілесних ушкоджень у вигляді травматичної екстракції 1-го зуба на верхній щелепі справа у вигляді лунки заповненої згустком крові та з крововиливом десни, крововиливу під слизову оболонку верхньої губи по центру, синців в ділянці обличчя, лівої вушної раковини, передньо-бокової поверхні шиї зліва на нижній повіці лівого ока, які згідно висновку судово-медичного експерта №218 від 05.04.2021 за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
У поданій апеляційній скарзі захисник, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій, вважає вирок суду незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі обвинуваченого, безпідставного та невмотивованого призначення надто суворого покарання. Зазначає, що судом при постановлені вироку та обрані виду і міри покарання обвинуваченому порушено вимоги ст.65 КК України. Посилається на те, що судом не враховано перебування потерпілого в стані алкогольного сп'яніння, та що саме його неправомірні дії спровокували конфлікт. Окрім того, апелянт вказує, що суд не надав оцінку тому факту що на утриманні ОСОБА_8 є малолітня дитина, яка після розлучення проживає з ним, останнім повністю відшкодовано матеріальні збитки, він повністю визнав вину та раніше ніколи не притягався до кримінальної відповідальності. Просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінити, призначити покарання більш м'яке, а саме у виді штрафу.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, думку захисника, який, апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених в ній, міркування прокурора, який апеляційну скаргу заперечив та просив залишити вирок без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Висновок про винуватість ОСОБА_8 у вчинені проступку, за який його засуджено, обґрунтовано зроблений судом першої інстанції, що по суті в апеляційній скарзі не заперечується.
Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.1 ст.125 КК України є правильною і також не оскаржується.
Твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого через тяжкість покарання є безпідставними.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону.
Як убачається з вироку, призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, а саме, те, що останній несудимий, має постійне місце проживання, де характеризується виключно позитивно, має на утриманні та вихованні малолітню дитину. Разом з тим, враховано, також, часткове добровільне відшкодування моральної шкоди спричиненої потерпілому, кількість нанесених ударів та характер спричинених тілесних ушкоджень.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 , суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що по суті в скарзі не оспорюється.
Посилання скаржника про перебування потерпілого в стані алкогольного сп'яніння, не може в даному випадку впливати на вид та строк покарання, як і про можливість призначення покарання у виді штрафу, з огляду на відсутність даних про офіційне працевлаштування ОСОБА_8 та позицію потерпілого, який наполягав на суворій мірі покарання.
Врахувавши ці та інші обставини справи, зокрема і ті, на які посилається в апеляції захисник, в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання саме у виді громадських робіт, а тому підстав для зміни судового рішення, про що зазначається в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2021 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді