Справа № 161/273/22 Провадження №11-сс/802/18/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
13 січня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисників підозрюваного - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 січня 2022 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 ,
Заступник начальника СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смідин, Старовижівського району, Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді начальника відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - ухвалою від 06.01.2022 тимчасово відсторонений від займаної посади, строком на 2 місяці, не судимого, в рамках кримінального провадження № 42021031220000033 від 30.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
У клопотанні зазначено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, якому 05 січня 2022 року було повідомлено про підозру у вчиненні цього злочину.
В обґрунтування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, заступник начальника СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 вказує, що підозрюваний ОСОБА_8 враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особу, може перешкодити кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на показання свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За наведених вище мотивів заступник начальника СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 просить обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 січня 2022 року в задоволенні клопотання заступника начальника СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовлено.
Водночас, підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 06.03.2022 року включно.
Заборонено підозрюваному ОСОБА_8 залишати місце свого проживання - АДРЕСА_1 , у певний період доби - з 22:00 год. по 07:00 год.
Підозрюваного ОСОБА_8 , відповідно до вимог ч.3 п.2 ст. 202 КПК України, негайно звільнено з-під варти та зобов'язано невідкладно прибути до місця свого проживання - АДРЕСА_1 .
Також на підозрюваного ОСОБА_8 покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) з'являтись на виклик до слідчого, прокурора та суду у попередньо визначений та погоджений день та час на протязі терміну досудового розслідування та судового провадження кримінального провадження № 42021031220000033, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це зазначену (их) посадову (их) особу (осіб); 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; 3) не залишати свого проживання - АДРЕСА_1 , у певний період доби - з 22:00 год. по 07:00 год.; 4) не спілкуватись із свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання у відповідний орган - Управління Державної міграційної служби у Волинській області - паспорт гр. України для виїзду за кордон (за наявності).
Таке своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що хоча слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри та ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, однак не надано доказів і об'єктивно не доведено про недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеному ризику. А тому, слідчий суддя враховуючи міцність соціальних зв'язків підозрюваного, який має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, з врахуванням його особи, який є не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, прийшов до висновку про доцільність та можливість застосування запобіжного заходу, визначеного ст. 176 КПК України, зокрема у виді домашнього арешту, та з врахуванням того, що підозрюваний є єдиним годувальником у сім'ї, заборонив залишати місце проживання - АДРЕСА_1 , у певний період доби (з 22:00 год. по 07:00 год.) з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність, необґрунтованість та невмотивованість, прийняте судом з порушенням норм матеріального і процесуального права та з формальних підстав, просить його скасувати та постановити нове, яким застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 2 місяці із можливістю внесення застави у розмірі 119 650 гривень. Вказує про те, що слідчим суддею не обґрунтовано, яким чином застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України. Зазначає і про те, що суд першої інстанції, при визначенні міри запобіжного заходу, не врахував всі обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , майновий стан підозрюваного ОСОБА_8 , не врахував міцність соціальних та службових зв'язків підозрюваного ОСОБА_8 , сформованих (набутих) унаслідок проходження ним служби у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що безумовно надасть підозрюваному, можливість, як самостійно, так і через інших посадових осіб чинити тиск на свідків, знищити та приховати докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Вважає, що судом не взято до уваги наведені стороною обвинувачення доводи, не оцінено у сукупності усі обставини, які відповідно до положень КПК України повинні враховуватись при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, міркування прокурора та слідчого, які апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, підозрюваного та його захисників, які її заперечили та просили залишити без задоволення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
За положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання таким спробам як: переховування від органів досудового розслідування або суду; знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку апеляційного суду, зазначені вимоги закону при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 слідчим суддею дотримані в повній мірі.
Статтею ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 176 - 178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватись лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатись ухилятись від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Судом встановлено, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 30.11.2021 року за № 42021031220000033, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , якому 05 січня 2022 року було повідомлено про підозру у вчиненні цього злочину. Обґрунтованість підозри у вчиненні злочину стверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами.
При цьому, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що при розгляді в суді першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу, стороною обвинувачення не доведено того, що застосований до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту не забезпечить запобіганню доведеному в ході розгляду провадження ризику, передбаченого у п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, того, що підозрюваний може впливати на показання, свідків, з частиною з яких він особисто знайомий та працює.
Апеляційний суд вважає, що слідчим суддею правильно враховано те, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також для запобігання такому ризику, як вплив на показання свідків, повністю забезпечить такий запобіжний захід, як домашній арешт.
Твердження сторони обвинувачення щодо необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою для запобігання ризикам, вказаним у ч.1 ст.177 КПК України, належним чином не мотивовані. Клопотання не містить належних обґрунтувань, а матеріали провадження будь-яких доказів, які давали б суду підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, а також, що більш м'який запобіжний захід не зможе дієво запобігти вказаним у клопотанні ризикам.
Вищевказані доводи прокурора, а також інші, які викладені в апеляційній скарзі на думку апеляційного суду, є нічим іншим як недоведеними припущеннями щодо можливої процесуальної поведінки підозрюваного.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя врахувавши усі обставини справи у їх сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки, ані слідчим, ані прокурором не надано доказів і об'єктивно не доведено про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеному ризику, зазначеному у п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
А тому, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про доцільність та можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, зокрема - домашнього арешту, є правильним та достатньою мірою, яка буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Будь-яких порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає, а тому дане судове рішення є законним та обґрунтованим.
Таким чином, апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення, - без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу у кримінальному провадженні - прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 січня 2022 року про відмову в обранні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді