Справа № 643/6071/21
Провадження № 2-о/643/33/22
18.01.2022 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Новакової Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Саєнко Дмитра Владиславовича, заінтересовані особи: П'ята Харківська міська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю, суд, -
ОСОБА_1 в особі представника адвоката Саєнко Дмитра Владиславовича, звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт сумісного її проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з лютого 2012 по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , заінтересовані особи: П'ята Харківська міська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада.
Заява обґрунтована тим, що 28.02.2012 зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від шлюбу спірній діти відсутні. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24.01.2018 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, але після повернення ОСОБА_2 з місць позбавлення волі вони проживали разом у квартирі АДРЕСА_2 , яка була приватизована ними у період шлюбу. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, проживали разом як чоловік та дружина. У вказаній квартирі заявник проживає по сьогоднішній день, а ОСОБА_2 проживав по день смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, та заявник, як єдиний його родич, займалася організаційними питаннями з його поховання, несла витрати пов'язані з його похованням, окрім заявника, у померлого відсутні близькі родичі. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належну йому 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , яка належала йому на праві приватної власності, за життя ОСОБА_2 заповіту не залишив, спадкоємців першої, другої, третьої черги не має, заявник є спадкоємцем четвертої черги за законом. 27.11.2020 заявник звернулась до П'ятої ХМДНК із заявою про прийняття спадщини, та за її заявою заведено спадкову справу, але свідоцтво про право на спадщину заявнику не видано та рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю. Встановлення факту проживання однією сім'єю необхідно заявнику для належного оформлення спадкових справ.
Ухвалою судді від 07.04.2021 провадження у справі відкрито і справу призначено до розгляду в порядку окремого провадження.
До початку судового засідання заінтересована особа Харківська міська рада подала до суду письмові пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні заяви, оскільки існує спір про право. Харківська міська рада оспорює факт сумісного проживання заявника однією сім'єю з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з лютого 2012 по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлення судом вказаного факту може вплинути на майнові права Харківської міської ради, зокрема, щодо визнання 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 відумерлою спадщиною та передачі до комунальної власності територіальної громади м. Харкова в порядку ст. 1277 ЦК України після смерті ОСОБА_2 . Харківська міська рада зазначає, що заявником не надано жодного належного доказу на підтвердження факту її проживання разом з померлим однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини; відсутні докази того, що заявник не перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 до часу відкриття спадщини; в матеріалах справа відсутня вмотивована постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і вчасно.
До початку судового засідання 18.01.2022 до суду надійшло клопотання представника заявника - адвоката Саєнко Д.В. про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням його у відпустці.
Суд, вивчивши доводи заявленого клопотання, дійшов до висновку, що підстави для відкладення судового розгляду відсутні, враховуючи, що дата судового засідання була узгоджена з представником заявника заздалегідь, доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання представник заявника не надав, неявка в судове засідання учасників справи не є перешкодою для правильного вирішення справи.
Зважаючи на те, що учасники справи в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення проти них, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною першою статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, згідно зі статтею 293, частиною другою статті 315 ЦПК України для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення в особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 1, 5 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав заявника. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо їх встановлення не пов'язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.
З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем необхідно заявнику ОСОБА_1 для вирішення надалі питання щодо права на спадкове майно.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Харківська міська рада заперечує проти заявлених ОСОБА_1 в особі представника адвоката Саєнка Д.В. вимог та не визнає за нею право на спадкування після смерті ОСОБА_2 , а відтак існує спір про право на спадкове майно.
Відповідно до положень ст. 294, ч. 4 ст. 315 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Виходячи з наведеного, суд з урахуванням встановлених обставин дійшов до висновку про залишення заяви без розгляду з огляду на те, що вказана заява не може розглядатися в порядку окремого провадження за наявності спору про право, а саме - спору про право на спадкове майно на підставі статті 1277 ЦК України.
Вищевикладене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 477/284/16-ц (провадження № 61-24391св18).
Залишення судом заяви ОСОБА_1 без розгляду не позбавляє її можливості встановити вказаний факт під час розгляду справи в порядку позовного провадження на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням принципу змагальності, тобто з використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 223, 247 ч.2, 257, 260, 293, 315 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Саєнко Дмитра Владиславовича, заінтересовані особи: П'ята Харківська міська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю- залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику її право подати позов на загальних підставах.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т. В. Поліщук