Справа № 296/3051/21
2-а/296/7/22
"12" січня 2022 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого-судді Маслак В.П.,
при секретарі судового засідання Рабчинській Я.В.,
за участі представника позивача Кадлубовської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції 1 батальйону 2 роти лейтенанта поліції Лавренчука Олександра Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В березні 2021 року позивач звернулася до суду з вище вказаним адміністративним позовом та просила суд визнати неправомірними дії інспектора Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції 1 батальйону 2 роти лейтенанта поліції Лавренчука О.В., скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо неї та закрити провадження у справі.
Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказала, що постановою інспектора 2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області серії ЕАН №3937994 від 19.03.2021р. її було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 3400 грн. за ч.2 ст.126 КУпАП. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності слугувало те, що вона керувала транспортним засобом Chery Amulet д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування ним. Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_1 посилається на те, що інспектор не забезпечив її права на захист не дав можливості довести її тяжкий матеріальний стан, не врахував, що вона є матір'ю трьох дітей. Вказує на те, що інспектором поліції Лавренчуком О.В. не було роз'яснено її прав, передбачених ст.268 КУпАП. При вирішенні спору ОСОБА_1 просила суд врахувати, що вона здійснює волонтерську діяльність на підтримку бійців АТО, приймає участь в благодійних заходах на захист хворих дітей та дітей, які залишились без піклування батьків, та прийняти до уваги, що при вчиненні адміністративного правопорушення не заподіяна шкода іншим особам чи суспільним інтересам.
Інспектор роти №2 батальйону УПП в Житомирській області ДПП лейтенант поліції Лавренчук О.В. у відзиві проти позову заперечив. Вказав, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Chery Amulet д.н.з. НОМЕР_1 не вибрала безпечної швидкості руху, не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не впоралась з керуванням та здійснила наїзд на автомобіль ЗАЗ ТF, н.з. НОМЕР_2 , який стояв припаркований, та в подальшому на паркан. Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП ОСОБА_1 стала учасником ДТП та у встановленому законом порядку у присутності свідків відмовилась пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Також згідно відеозаписів з бодікамери поліцейського МА-00117 ОСОБА_1 підтвердила, що керувала транспортним засобом, стала учасником ДТП , а також у неї немає посвідчення водія. На виконання приписів ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України позивачу було роз'ясненої її процесуальні права та було надано можливість на місці ознайомитись з усіма наявними матеріалами справи. Доказів упередженості відповідача щодо позивача не доведено, штраф накладено в межах санкції за порушення п.п.2.1 а ПДР.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що в позові слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що 19.03.2021р. відносно ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕАН №3937734 про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Chery Amulet д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, керувала транспортним засобом та не мала при собі посвідчення на право керування таким, чим порушила п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху. На неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штраф у сумі 3400 грн.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП визначена адміністративна відповідальність водіїв транспортних засобів за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених ст.268 КУпАП.
Відповідно до п.2.1а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, з послідуючими змінами та доповненнями, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, з послідуючими змінами та доповненнями, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №511 від 10.05.2009, з послідуючими змінами та доповненнями, передбачено, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведено факт вчинення позивачем правопорушення, що ставиться у вину ОСОБА_1 , і законність складеної постанови.
Та обставина, що позивач керувала транспортним засобом без права керування таким підтверджується відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 підтвердила, що 19.03.2021р. о 03:20 керувала транспортним засобом не маючи посвідчення водія.
При цьому судом враховується, що ОСОБА_1 в позовній заяві також не заперечує факт керування нею 19.03.2021р. транспортним засобом Chery Amulet д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія.
В письмових поясненнях від 19.03.2021 року свідок ОСОБА_2 повідомила про те, що 19.03.2021р. близько 03 год 00 хв в м. Житомирі, вул. Л. Качинського, 19 ОСОБА_1 сіла за кермо транспортного засобу Chery Amulet д.н.з. НОМЕР_1 та поїхала у невідомому напрямку (а.с.36).
Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_3 водій транспортного засобу Chery Amulet д.н.з. НОМЕР_1 здійснив наїзд в його припаркований автомобіль ЗАЗ TF 699P д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.35).
При цьому, з відеозапису з місця події вбачається, що лейтенантом поліції Лавренчуком О.В. були дотримані вимоги КУпАП, оскільки при розгляді справи позивачу були роз'яснені права, повідомлено про вчинене нею адміністративне правопорушення, заслухано пояснення та надано їм оцінку.
Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Отже, слід вказати, що при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення не враховуються майновий стан особи, яка притягується до адміністративної відповідальності чи обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
Крім того, кваліфікація правопорушення, вид і розмір стягнення визначені в оскаржуваній постанові правильно.
Враховуючи наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, відсуність заперечень позивача щодо факту та обставин скоєного правопрушення, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП є обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2,5,6,72-77,241,246,255,295,297 КАС України, суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В. П. Маслак