справа № 278/2736/21
18 січня 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі - КК),
До Житомирського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт із додатками у названому кримінальному провадженні № 12020060170000412.
Прокурор, потерпілий та його представник вважали за можливе призначити справу до судового розгляду.
Захисник, підтриманий обвинуваченим, заявив клопотання про повернення прокурору обвинувального акта через невідповідність вимогам закону. Клопотання мотивував тим, що обвинувальний акт підписано та затверджено прокурором, який не мав на те процесуальних повноважень; у обвинувальному акті не конкретизовано обставин інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення; реєстр матеріалів досудового розслідування не містить посилань на рішення, прийняте за наслідками розгляду клопотання захисника.
Розглянувши це питання, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) питання щодо відповідності обвинувального акта нормам цього Кодексу належить до виключної компетенції суду. При цьому КПК не надає учасникам судового розгляду можливості заявляти клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, суд лише може вислухати їхні думки з цього приводу. Таким чином, клопотання захисника розгляду не підлягає.
Щодо доводів, які містяться у самому клопотанні, суд зазначає, що єдиною підставою для повернення прокурору обвинувального акта є його невідповідність вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК). Перелік таких вимог наведений у ч. 2 ст. 291 КПК, невідповідність яким і є виключною підставою для повернення акта прокурору. Невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам КПК не є підставою для повернення прокурору обвинувального акта. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення так, як їх вважає встановленими саме прокурор. Висунуте в обвинувальному акті обвинувачення ОСОБА_4 достатньо деталізоване для розуміння його суті особою, яка не має юридичної освіти, а також містить всі обов'язкові елементи складів інкримінованих їм кримінальних правопорушень. Перевірка обґрунтованості обвинувачення, обставин кримінального провадження, зокрема, й перебування обвинуваченого у стані необхідної оборони, не належить до стадії підготовчого судового засідання. Нескріплення підпису прокурора, який затвердив обвинувальний акт, відбитком печатки не є порушенням КПК, оскільки останній такого реквізиту обвинувального акта не передбачає. Щодо наявності повноважень у прокурора ОСОБА_8 , то єдиним документом, який може підтвердити повноваження прокурора, в силу ст.ст. 36, 37 та 110 КПК є постанова керівника відповідного органу прокуратури. Відповідно до наданої для огляду в судовому засіданні постанови від 13.04.2021, винесеної керівником Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону України ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_9 включено до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні. В судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив винесення ним такої постанови та повноваження прокурора ОСОБА_9 . Таким чином у суду відсутні сумніви у дійсності цієї постанови та повноважень прокурора ОСОБА_9 . Невідкриття цієї постанови стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК та невнесення її до реєстру матеріалів досудового розслідування, на думку суду, не позбавляє відповідного прокурора повноважень у кримінальному провадженні. Таким чином суд вважає, що підстав для повернення прокурору обвинувального акта не вбачається.
Крім того, захисником заявлено клопотання про закриття провадження у справі, яке вмотивовано тим, що на момент направлення обвинувального акта до суду закінчився двомісячний строк досудового розслідування, передбачений КПК, а продовження цього строку слідчим суддею одразу до 4 місяців є незаконним. Однак суд вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу (два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину), такий строк може бути продовжений: 1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; 2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора. При цьому клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п'яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого статтею 219 цього Кодексу. Таким чином, КПК не встановлює обмеження для слідчого, прокурора, за наявності підстав для продовження строку досудового розслідування до 6 місяців одразу звернутись до слідчого судді до спливу двомісячного строку. У зв'язку з цим суд вважає, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні на момент звернення прокурора до суду з обвинувальним актом не закінчився, а тому підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.
Крім того, захисник подав суду скаргу на бездіяльність прокурора, яка виразилась у неприйнятті процесуального рішення за його клопотанням про закриття кримінального провадження у цій справі, і зобов'язання прокурора прийняти відповідне процесуальне рішення. Однак, така скарга захисника також задоволенню не підлягає, оскільки рішення про закриття кримінального провадження після його направлення з обвинувальним актом до суду може бути прийнято виключно судом (ч. 7 ст. 284 КПК), повернення обвинувального акта для прийняття слідчим або прокурором процесуального рішення також КПК не передбачає.
Підготовка до судового розгляду завершена.
Керуючись ст.ст. 314-316 КПК, суд,
Клопотання захисника про повернення прокурору обвинувального акта залишити без розгляду, а в задоволенні його клопотання про закриття кримінального провадження і скарги на бездіяльність прокурора відмовити.
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КК, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 годину 25 січня 2022 року в приміщенні Житомирського районного суду Житомирської області.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1