Справа № 275/16/22
17 січня 2022 року смт.Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Лівочка Л. І., розглянувши адміністративний позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування,
ОСОБА_1 11 січня 2022 року звернувся до Брусилівського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.08.2021 року протиправною та її скасування. Просив поновити пропущений з поважних причин строк для оскарження постанови. Причиною поважності пропуску строку оскарження постанови до суду вказав те, що ним оскаржувалась постанова поліцейського у вищий орган.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам, визначеним ст. ст. 160, 161 КАС України.
Частиною 1 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом, іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ч. 2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами ( постанова ВП ВС від 08.07.2021 у справі № 9901/89/21).
Враховуючи означені вище приписи, необхідно зазначити, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, що обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав ( справа Девеер проти Бельгії).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Оспорювана постанова винесена 26 серпня 2021 року на місці вчинення правопорушення, яке було зафіксовано не в автоматичному режимі, із участю позивача. Десятиденний строк на її оскарження минув 07.09.2021 року. Разом з тим позивач про винесення постанови від 26.08.2021 року був обізнаний на місці оформлення правопорушень, про що й зазначив в своєму позові.
З позовною заявою позивач звернувся до суду 11 січня 2022 року, тобто з пропуском строку, визначеного ст. 286 КАС України.
За змістом ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, суддя відхиляє доводи позивача про те, що він оскаржував постанову поліцейського у вищий орган, і тому вважає, що він з поважних причин пропуств строк на оскарження, тому просить його поновити.
Зважаючи на викладене, позивачем не надано належних, достовірних та достатніх доказів існування поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, а саме - звернення до суду з заявою з наведенням поважних причин пропуску звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 121, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України суддя -,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, якщо у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. У разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І.Лівочка