Справа № 932/16369/19
Провадження № 2/932/3765/21
17 січня 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участі секретаря судового засідання Мотуз Я.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
У листопаді 2019 року позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 01.11.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну карту у розмірі 2 000, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30, 00 % річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява № б/н від 01.11.2011 року разом із запропонованими АТ КБ «Приватбанк» Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та банком Кредитний договір, що підтверджується підписом відповідача у анкеті - заяві.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому Договором. Відповідач умови договору належним чином не виконував, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем станом на 30.09.2019 року у розмірі 137 138, 99 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1558, 49 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 131 008, 83 грн., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 4571, 67 грн. Проте позивач просить суд стягнути не всю заборгованість, а її частину в розмірі 123 490, 75 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 558, 49 грн. та заборгованості по процентам за період з 01.11.2011 року по 28.06.2019 року у розмірі 121 932, 26 грн. та судові витрати у розмірі 1921, 00 грн.
Справа перебувала в провадженні судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 .
Рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2019 року суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 було відсторонено від здійснення правосуддя у зв'язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності у вигляді подання про звільнення з посади.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 03.03.2020 року справа передана судді ОСОБА_3 .
Рішенням Вищої ради правосуддя від 07 липня 2020 року за № 2049/0/15-20, суддю ОСОБА_3 звільнено з посади судді, у зв'язку із поданням заяви про відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.03.2021 року справа передана судді Кондрашову І.А.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник позивача надав заяву, відповідно до якої просив провести розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
02.03.2021 року позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитом у розмірі 7 771, 07 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 558, 49 грн., в т.ч. заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 1 558, 49 грн., заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 4 355, 81 грн., пеня у розмірі 1 856, 77 грн. та судові витрати.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Оскільки до суду не надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін та проведенням судового засідання, суд, враховуючи ціну позову, категорію та складність справи, характер і обсяг доказів, дійшов висновку про розгляд спору за наявними у справі матеріалами (доказами), без проведення судового засідання.
В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до таких висновків.
Як встановлено судом, 01.11.2011 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 000, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30, 00 % річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до змісту ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно змісту ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодовець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором, і сплатити проценти за користування кредитними коштами. Також законом передбачено спрощений порядок укладання договорів, зокрема й кредитного договору шляхом приєднання до стандартних (типових) умов, правил, формулярів. Проте такі умови та правила повинні не змінюватись протягом тривалого часу, а позичальник повинен бути ознайомлений з ними та розуміти їх. Саме це є запорукою стабільності кредитних відносин та дотримання розумного балансу у відносинах між банком та клієнтом - позичальником.
Проте як убачається з анкети-заяви № б/н від 01.11.2011 року, остання містить лише деякі анкетні відомості про відповідача. Інших істотних умов кредитування, зокрема, розмір кредитного ліміту, розмір та порядку нарахування процентів, неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, порядок нарахування заборгованості у випадку прострочення кредиту, анкета-заява не має.
Натомість є посилання на Умови та Правила надання банківських послуг, Правила надання послуг (виконання робіт), Тарифи банку, з якими ознайомився відповідач шляхом підписання заяви-анкети. Названі Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк».
Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що клієнт дійсно ознайомився із умовами кредитування та витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», оскільки вказані документи ним не підписані.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Суд констатує, що в анкеті - заяві б/н від 01.11.2011 року відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді нарахування процентів, пені, штрафів за користування кредитними коштами.
Посилання в анкеті - заяві на офіційний сайт банку, який містить такі Правила, умови обслуговування і Тарифи, не можна визнати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Отже, суд вважає, що відповідач не був належним чином ознайомлений із істотними умовами кредитування. Банк обмежився лише посиланням на Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи, які викладені на офіційному сайті «Приватбанк», проте встановити, яку саме редакцію цих документів було надано для ознайомлення відповідачу, суд не має можливості, оскільки позивачем це не доведено належними та допустимими доказами.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає, що застосування до виниклих правовідносин правил, передбачених ч.ч. 1-2 ст. 634 ЦК України, відповідно до яких сторона в спрощеному порядку може укласти кредитний договір шляхом приєднання до умов та правил надання банківських послуг, в даному випадку є неможливим, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) могли неодноразово змінюватися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві-анкеті домовленості сторін про сплату процентів, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком анкета - заява № б/н від 01.11.2011 року, копія Умов та правил надання банківських послуг, Тарифи, що містяться на сайті позивача, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у Постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 382/327/18-ц, у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07. 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131 цс 19.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору в частині своєчасної сплати кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1 558, 49 грн.
Ураховуючи, що ці отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також з огляду вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач має право вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язки із повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
На підставі цього, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1 558, 49 грн.
Прострочена заборгованість за тілом кредиту стягненню не підлягає, оскільки стягнення такої заборгованості передбачено Умовами та правилами, які відповідач не підписував та не був з ними ознайомлений. Для стягнення саме простроченого тіла кредиту необхідно, щоб умовами кредитного договору було чітко передбачено строк користування кредитним лімітом та дата, станом на яку заборгованість можна вважати простроченою. Однак з матеріалів справи цього не вбачається. Фактично банк намагається стягнути ще раз поточне тіло кредиту, тому суд не знаходить підстав для стягнення цієї заборгованості.
Щодо вимог про стягнення відсотків та пені, суд відзначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в анкеті - заяві № б/н від 01.11.2011 року не вказана процентна ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору. Отже, про розмір процентної ставки за кредитним договором відповідач не був повідомлений. Інші матеріали справи не підтверджують факт обізнаності відповідача із розміром процентної ставки та порядком нарахування процентів за користування кредитними коштами, тому суд доходить висновку про необґрунтованість позову АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення відсотків у розмірі 4 355, 81 грн., а отже відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Оскільки встановлення відповідальності у вигляді пені також міститься лише в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку, із якими відповідач не був ознайомлений, суд вважає вимоги про стягнення пені у розмірі 1 856, 77 грн. необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, позов належить задовольнити лише частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 385, 16 грн.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 253-267, 526, 530, 536, 654, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 141, 258, 259, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 558 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят вісім) гривень, 49 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 385 (триста вісімдесят п'ять) гривень, 16 коп.
В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, або через 30 днів з дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ