Справа № 199/10457/21
(3/199/115/22)
іменем України
18.01.2022 року м.Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої головним бухгалтером ПТ «Ломбард Скрипниченко та компанія», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-4 КУпАП, -
При проведенні камеральної перевірки ПТ «Ломбард Скрипниченко та компанія», встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2021 при граничному строку надання 09.11.2021 року, фактично надано 11.11.2021 року, що встановлено актом перевірки від 10.12.2021 року №34925/04-36-24-06/33324935, чим порушено п.51.1 ст.51, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 та абз. «б» пп.176.2 ст.176 ПКУ.
ОСОБА_1 до суду не з"явилася.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 враховую те, що остання була належним чином повідомлена шляхом направлення поштового повідомлення у судове засідання на 12.01.2022 року та 18.01.2022 року, на які ОСОБА_1 у зазначений час та місце до суду не з'явилася.
Вважаю, що ОСОБА_1 була судом належним чином повідомлена на 12.01.2022 року та 18.01.2022 року, оскільки письмові виклики без виконання на адресу суду за будь-яких підстав повернуті не були.
Крім того до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за її відсутності.
Суд вважає, такі дії ОСОБА_1 , як усталену практику щодо штучного затягування часу та створення умов для спливу часу для притягнення до адміністративної відповідальності, а також намагання останньої уникнути адміністративної відповідальності за скоєне нею адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вказані дії ОСОБА_1 як особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчать про обізнаність про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне нею адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вважаю, що ОСОБА_1 не бажає з'являтись у судові засідання, що слід вважати ухиленням від явки до суду та намагання уникнути відповідальності за скоєне нею адміністративне правопорушення, враховуючи розумні строки розгляду, а також те, що відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП її участь при розгляді справи не є обов'язковою, вважаю за можливе на підставі ч.1 ст.268 КУпАП розглядати справу у її відсутність.
Крім цього статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явилася в судове засідання, тобто добросовісно не виконувала процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у її відсутність, на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.
Дані обставини підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення №36663/04-36-24-06/2912208201 від 22.12.2021 року, де викладені обставини, при яких ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.163-4 КУпАП; копією витягу з акту про результати камеральної перевірки ПТ «Ломбард Скрипниченко та компанія» від 10.12.2021 року; копією постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.07.2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 стю.163-4 КУпАП.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винна у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-4 КУпАП, як неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
Обставин, обтяжуючих відповідальність за адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , не встановлено.
Призначаючи вид покарання, враховую характер та ступінь громадської небезпеки скоєного, особу правопорушниці ОСОБА_1 , яка не спростувала факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та не надала суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію її дій, вважаю за можливим обрати їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.283,284 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-4 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п'ятдесят одну) гривню.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 гривень 20 копійок судового збору.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.Л.Воробйов