Справа № 161/11033/21
Провадження № 2/161/65/22
10 січня 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участі секретаря судового засідання Денисюка І.В.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Позов обґрунтовує тим, що він з відповідачем перебував у шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання у сторін народилась донька ОСОБА_3 . Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2018 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якої є ОСОБА_2 . Рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 04.12.2019 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із позивачем. Вказує, що дитина проживає з ним та повністю перебуває на його утриманні. Відповідач не надає матеріальної допомоги, не приймає участі у вихованні дитини. Належний рівень, який необхідний для гармонійного розвитку дитини, самотужки він забезпечити не може. та оскільки обов'язок щодо утримання дитини покладається на обох батьків у рівній мірі,просить стягувати з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3000 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, які зазначені в позовній заяві, просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково, суду пояснив, що затребуваний позивачем розмір аліментів є для неї надмірним. Не заперечує щодо стягнення з неї аліментів на утримання доньки в розмірі 1500 гривень.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується дослідженою копією свідоцтва про народження ( а.с.8).
Як вбачається з копії рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 04.12.2019 року, місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено з батьком ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що неповнолітня донька ОСОБА_3 проживає разом з батьком, який здійснює її виховання, догляд та матеріальне утримання.
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який становить для:
дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Також встановлено, що відповідач в добровільному порядку не надає допомогу позивачу на утримання дитини.
Таким чином, оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про участь в утриманні неповнолітньої доньки, позивач має право на звернення до суду із вимогою про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Крім того, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
З досліджених письмових доказів суд позбавлений можливості перевірити матеріальне становище відповідача, оскільки остання документально не підтвердила види та розмір своїх доходів. Разом з тим, відповідач є жінкою працездатного віку, має задовільний стан здоров'я, інших осіб на своєму утриманні - не має.
На підставі наведеного, а також враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, часткове визнання позову відповідачем, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, суд вважає за можливе визначити аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі розмірі 1700 гривень, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом, не є надмірним і є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітньої дитини.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 992,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,279,352,354,430 ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112, 180-182, 184 СК України, Законом України «Про судовий збір», суд -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1700 гривень щомісячно, починаючи з 18 червня 2021 року і до досягнення повноліття.
Стягнути зОСОБА_2 в дохід держави 992 гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Дата складання повного тексту рішення 14 січня 2022 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк