Справа № 2-1593/2009
Провадження № 4-с/159/1/22
17 січня 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Волкової Ю.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Бакай Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Зуба Василя Васильовича на дії (бездіяльність) державного виконавця Ковельського відділу Державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Львів),
встановив:
1. Стислий зміст скарги.
Представник боржника ОСОБА_1 адвокат Зуб В.В. звернувся із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця Ковельського відділу Державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - орган - ДВС). У заявленій скарзі, з урахуванням її уточнення, ОСОБА_1 просив скасувати арешт майна відносно ОСОБА_1 , накладений на належне йому все нерухоме майно, все майно, на яке накладався арешт у процесі виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23.11.2009 у справі №2-1593/2009, та зняти відповідні обтяження; зобов'язати уповноважену особу Ковельського відділу Державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Львів) виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис за реєстраційним номером обтяження 9875496 від 28.05.2010, тип обтяження - арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно, власник - ОСОБА_1 ; зобов'язати уповноважену особу Ковельського відділу Державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Львів) виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис за реєстраційним номером обтяження 10138384 від 12.08.2010, тип обтяження - арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження - невизначене майно, все майно, власник - ОСОБА_1 .
Скарга мотивована тим, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна значаться обтяження нерухомого майна (усього майна), належного ОСОБА_1 , зареєстровані 28.05.2010 на підставі постанови про арешт майна та заборону його відчуження АА №953340 ВДВС Ковельського МРУЮ; 12.08.2010 на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АА №593661 ВДВС Зарічненського РУЮ.
Вказані обтяження застосовано в межах виконавчого провадження із примусового виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23.11.2009, яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ухвалено стягнути 90 000 грн заборгованості. Однак у 2013 році виконавчий лист було повернуто стягувачу і повторно його не було пред'явлено до виконання.
В автоматизованій системі виконавчих проваджень відомості про відкриті виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 станом на жовтень 2021 року не значиться.
Наявні обтяження перешкоджають ОСОБА_1 , як власнику майна, реалізовувати свої правомочності у частині володіння, користування, розпорядження майном. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звертався у відділи ДВС з вимогою скасувати відповідні обтяження, однак, фактично отримав відмови.
2. Стислий зміст відзиву на скаргу.
Представник стягувача ОСОБА_2 адвокат Кондратюк В.В. у судових засіданнях 22.11.2021, 16.12.2021 проти задоволення скарги заперечив. Вказав, що судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь його довірителя не виконане; заборгованість у сумі 90 000 грн не погашена. Не пред'явлення виконавчого листа для примусового виконання пояснив його втратою, про яку ОСОБА_2 дізнався лише у жовтні 2021 року. Зазначив, що в судовому порядку вирішується питання про поновлення ОСОБА_4 строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа на виконання рішення Ковельського мсіькрайонного суду Волинської області від 09.03.2010 у справі №2-1593/2009 про стягнення з ОСОБА_1 коштів в розмірі 90 000 та видачу дубліката виконавчого листа.
3. Рух справи у суді.
Скарга надійшла до суду 13.10.2021; ухвалою суду призначена до судового розгляду у визначений частиною першою статті 450 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) строк - на 22.10.2021.
Учасники справи - стягувач, боржник, їхні представники, представники Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області, Зарічненського відділу ДВС у Вараському районі Рівненської області у судове засідання 17.01.2022 не прибули, хоча належно повідомлені про дату, час і місце судового розгляду; заяв клопотань про відкладення розгляду справи не заявили; представник стягувача подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності стягувача і представника.
Розгляд скарги проведено за відсутності вказаних осіб відповідно до вимог частини другої статті 450 ЦПК України.
З огляду на неявку у судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
4.1. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 90 000 грн та судові витрати в розмірі 1 020 грн. 09 березня 2010 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області стягувачу видано виконавчий лист.
4.2. Згідно із повідомленнями Ковельського ВДВС та Зарічненського ВДВС виконавчий лист пред'явлено до виконання та 15 березня 2010 року Ковельським ВДВС відкрито виконавче провадження №17998341.
Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 28.05.2010 здійснено обтяження майна (невизначене майно, все нерухоме майно), належного ОСОБА_1 .
4.3. 28 травня 2010 року заступником начальника Ковельського ВДВС у Волинській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення за належністю) та скеровано матеріали виконавчого провадження до Зарічненського ВДВС у Рівненській області. До Зарічненського ВДВС у Рівненській області матеріали виконавчого провадження надійшли 23 липня 2010 року, тоді ж винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 12.08.2010 здійснено обтяження майна (невизначене майно, все нерухоме майно), належного ОСОБА_1 .
18 листопада 2010 року державним виконавцем Зарічненського ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення за належністю) та скеровано матеріали виконавчого провадження до Ковельського ВДВС.
4.4. 24 січня 2011 року Ковельським ВДВС відкрито виконавче провадження №23869435. 12 жовтня 2011 року Ковельським ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення за належністю) та скеровано матеріали виконавчого провадження до Зарічненського ВДВС у Рівненській області.
4.5. 19 січня 2012 року Ковельським ВДВС відкрито виконавче провадження №30762299. 30 жовтня 2013 року заступником начальника Ковельського ВДВС винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у божника майна).
4.6 12 листопада 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у справі №2-1593/2009 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Ухвалою суду 16.12.2021 заяву ОСОБА_2 задоволено повністю; поновлено строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа на виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.03.2010 у справі №2-1593/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів у сумі 90 000 грн та 1 020 грн судових витрат; видано дублікат виконавчого листа на виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.03.2010 у справі №2-1593/2009.
5. Застосовані норми права; висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012). Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року (п.43).
Наведене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
У рішенні ЄСПЛ у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року (заява N 40450/04) додатково зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Контроль за виконанням судового рішення в межах примусового виконання покладається на виконавця (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - далі Закон).
Статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення, порушують їх права.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинні станом на жовтень 2013 року встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виходячи зі змісту статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Положеннями статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Відповідно до частин третьої, четвертої і п'ятої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року N 1404-VIII (далі - Закон N 1404), відповідно до статті 12 якого виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIIІ, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди (частина п'ята статті 37 Закону N 1404)
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог частини першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК).
Як встановлено, всі матеріали виконавчих проваджень № 17998341, №23869435, №30762299 органами ДВС знищені (у зв'язку із закінченням строку зберігання ВП). Відсутні будь-які документально підтверджені відомості про те, що в період з жовтня 2013 року по вересень 2021 боржником ініціювалось питання про зняття арешту з усього майна (коштів).
При цьому, ухвалою суду 16.12.2021 за заявою ОСОБА_2 поновлено строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа на виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.03.2010 у справі №2-1593/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів у сумі 90 000 грн та 1 020 грн судових витрат.
Також, на підставі поданих сторонами доказів судом встановлено, що судове рішення у справі 2-1593/2009 не виконане; стягувач є громадянином Чеської Республіки, який своєчасно вперше пред'явив виконавчий лист до виконання. Після неодноразових перенаправлень виконавчого листа з одного відділу державної виконавчої служби до іншого, виконавче провадження завершено про що стягувач дізнався лише у 2021 році (про фактичну відсутність ВП).
Встановлені обставини у сукупності свідчать про правомірні очікування стягувача щодо виконання судового рішення про стягнення із боржника коштів органами ДВС та вжиття стягувачем відповідних заходів (поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, видача дубліката виконавчого листа), спрямованих на відновлення виконавчого провадження, в межах якого було застосовано арешт нерухомого майна.
Таким чином, в межах розгляду даної справи судом не встановлено протиправності у діях (бездіяльності) Ковельського ВДВС у Волинській області, Зарічненського ВДВС у Рівненській області у частині не зняття арешту із нерухомого майна у межах виконавчих проваджень № 17998341, № 23869435, № 30762299, а відтак, у задоволенні скарги необхідно відмовити.
Керуючись статтями 447-453 ЦПК України, суд
у задоволенні скарги представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Зуба Василя Васильовича на дії (бездіяльність) державного виконавця Ковельського відділу Державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Львів) відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Стягував: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст ухвали складено і підписано 17.01.2021.
Головуючий:Ю. Ф. Волкова