Справа №753/22715/21 Головуючий у І інстанції Рудюк О.Ю..
Провадження № 33/824/306/2022 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
14 січня 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого адміністратором на підприємстві «Болт», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. 00 коп. судового збору,
За постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 20 жовтня 2021 року о 09 год. 05 хв. керував автомобілем Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Харківське шосе, 153 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей погано реагують на світло, порушення координації рухів, блідий колір шкірного покриву, водій відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суддя не взяв до уваги тих обставин, що працівники поліції не перевіряли водія на наявність ознак наркотичного сп'яніння, а підставою для такого висновку став лише факт виявлення у спеціальній базі наявності оформленого щодо ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст 130 КУпАП, який направлено на розгляд до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, всупереч вимогам ст.266 КУпАП поліцейським не було запропоновано проходити огляд на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, у матеріалах справи відсутнє письмове направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я, яке містило б відомості про ознайомлення особи зі змістом вказаного направлення та вручено йому під підпис. Вказує також, що при складанні матеріалів адміністративного провадження ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав, зокрема, і права на професійну правничу допомогу.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами п.2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Як пояснив при апеляційному розгляді ОСОБА_1 він дійсно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на вимогу поліцейського з огляду на такі обставини:
- наркотичних засобів він не вживає;
- він віз зранку дружину на роботу і мав терміново повертатися додому до хворої дитини, тому не мав часу на поїздку до лікаря-нарколога;
- дії працівників поліції є свавільними, оскільки ними не вчинювалися жодних процедур на перевірку ознак перебування його у стані наркотичного сп'яніння;
- причиною вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп'янніня стала лише інформація із спеціальної бази поліцейського про складання протоколу щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП раніше, за якою він був виправданий Бориспільським міськрайонним судом Київської області.
Окрім пояснень особи, яка притягується до адміністративної вдповідальності, факт відмови ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан наркотичного спяніння у закладі охорони здоров'я підтверджується відеозаписом події з боді-камери поліцейського, на якому зафіксовано як ОСОБА_1 відмовляється на вимогу поліцейського пройти медичний огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, називаючи причини відмови.
Твердження апеляційної скарги про те, що небезперевність відеозапису події є підставою для визнання доказів, що місяться на ньому, недопустимими, є необгрунтованими, оскільки при цьому основні події є зафіксованими та при цьому апеляційна скарга не містить зазначень про будь-які порушення прав ОСОБА_1 при перериванні відеозйомки..
Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейським порушена процедура огляду на стан наркотичного сп'янніння, так як не було запропоновано спочатку пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, на вимогах законодавства не грунтуются, оскільки для встановлення такого виду сп'яніння необхідне дослідження зразків біологічного середовища особи, повноважень на відбір яких відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» патрульні поліцейські не мають.
Вважаю доводи апеляційної скарги про те, що ознаки наркотичного сп'яніння, зазначені поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення , не підтверджені жодними доказами по справі, є слушними. Проте, відповідно до п.2 розд. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, лише поліцейському уповноваженого підрозділу Національної поліції надано право визначати у водіїв транспортних ззасобів наявність ознак сп'яніння, тому інших доказів відсутності чи наявності таких ознак законодавство не вимагає.
Підпис ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення про ознайомлення його з правами та обов'язками, передбаченими ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, спростовує доводи апеляційної скарги про не роз'яснення йому процесуальних прав, в тому числі і права користуватися юридичною допомогою адвоката чи іншого фахівця у галузі права.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі , то складання направлення на такий огляд за формою, визначеною вищезазначеною Інструкцією, не потребується, тому відсутність у матеріалах справи направлення з підписом особи, яка направляється на огляд, не є тією обставиною, яка б свідчила про порушення процедури фіксування поліцейським факту відмови особи від виконання вимоги поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння.
За таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків судді про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР та про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За змістом ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Оскільки діями ОСОБА_1 не заподіяна істотна шкода охоронюваним правам і свободам громадян, власності, конституційному ладу України, правам і законним інтересам підприємств, установ і організпцій, особою, яка склала протокол, як на місці події, так і в судовому засіданні не були спростовані доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про причини відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, у тому числі і про свавільність дій поліцейських, вважаю, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є малозначним, що тягне за собою його звільнення від адміністративної відповідальності з оголошенням усного зауваження.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова судді скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити частково.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
На підставі ст.22 КУпАП ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитися усним зауваженням.
Провадження по справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль