Справа № 381/2626/21 Головуючий у І інстанції Зебелян Н.В.
Провадження № 33/824/30/2022 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М.
17 січня 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2021 року , якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави -
Відповідно до постанови судді, 16 червня 2021 року в Київській області, м. Фастів, вул.А.Саєнка, 2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме «Honda Lead» без номерного знака, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2021 року та закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП.
Свої апеляційні вимоги апелянт обґрунтовує тим, що він не вживав алкогольних або наркотичних речовин та не був у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. ОСОБА_1 вказує, що в порушення ст. 266 КУпАП жодних свідків під час розмови з поліцейськими щодо проходження ним експрес-тестування на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, чи направлення в медичний заклад до розмови/спостереження за ним не залучалося та поряд не було. Жодних направлень на проходження медогляду йому не надавалось. Крім того, ОСОБА_1 вказує про відсутність в матеріалах справи доказів того, що він керував транспортним засобом 16 червня 2021 року. Зазначені обставини, на думку апелянта, вказують на істотне порушення працівниками поліції процедури проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння, не направлення його до спеціалізованого медичного закладу, та як наслідок, відсутність події правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також ОСОБА_1 вказує, що поліцейськими не було роз'яснено його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, зміст протоколу не зачитано, у зв'язку з чим він відмовився від його підписання та отримання копії.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. У зв'язку з чим вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність апелянта.
Перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції дані вимоги закону у повній мірі було дотримано.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №234513від 16 червня 2021 року (а.с.1); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 16 червня 2021 року (а.с.3).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
При підготовці справи до розгляду апеляційним судом було досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. З вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога.
При цьому суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була доволі чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не вживав алкогольних або наркотичних речовин та не був у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є безпідставними з огляду на те, що протокол щодо нього був складений не за його перебування у стані сп'яніння, а саме за його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що є окремим складом правопорушення, встановленим диспозицією ч.1 ст.130 КупАП.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, а також в протоколі про адміністративне правопорушення.
Не можуть бути взяті до уваги доводи ОСОБА_1 про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам законодавства через те, що поліція не залучила жодних свідків під час складання протоколу та фіксації відмови, оскільки у відповідності до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан сп'яніння проводиться в присутності двох свідків в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що жодних направлень на проходження медогляду йому не надавалось, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, в яких наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 16 червня 2021 року (а.с.3).
Безпідставними є й доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи підтвердження того, що поліцейськими встановлено факт керування ним транспортним засобом. Такі доводи апелянта спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №234513 від 16 червня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме «Honda Lead» без номерного знака, з ознаками наркотичного сп'яніння.
Згідно ст.251 КУпАП наведений протокол є належним, допустимим та достатнім доказом, який підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винності ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП і є домірним скоєному.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
З урахуванням викладеного, постанову судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2021 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 щодо її скасування - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига