Справа № 359/12691/21 Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю.В.
Провадження № 33/824/445/2022 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М.
17 січня 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2021 року , якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави -
Відповідно до постанови судді, 06 грудня 2021 року о 21 год. 25 хв. в с. Гора Київської області Бориспільського р-ну, вул. Бориспіль-7, ДПМА «Бориспіль» ОСОБА_1 керував автомобілем «Opel Astra Caravan», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2021 року скасувати і ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що в ході складання протоколу щодо нього, поліцейським були порушені вимоги ст. 266 КУпАП, оскільки не було запропоновано здійснити огляд на стан сп'яніння на місці з використанням спеціальних технічних засобів.
Також апелянт зазначає, що відеозапис подій був здійснений не з початку до кінця, а епізодично, що також є порушенням вимог законодавства та ставить під сумнів допустимість таких доказів, а крім того, із доданих до матеріалів справи документів неможливо встановити чи це оригінали, а якщо це копії відеозаписів, то яке їх походження.
Крім того, апелянт вказує, що матеріали справи не містять підтвердження того, що поліцейськими встановлено факт керування ним транспортним засобом.
Заслухавши думку ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції дані вимоги закону у повній мірі було дотримано.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №055783від 06 грудня 2021 року (а.с.2); постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №149309 від 06 грудня 2021 року (а.с.3); рапорті інспектора взводу 2 роти 3 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП лейтенанта поліції Огородніка Д.О. (а.с.4); поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння (а.с.5, 6); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 06 грудня 2021 року (а.с.7), розписці ОСОБА_4 про підтвердження залишення на зберіганні транспортного засобу «Opel Astra Caravan», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.8); відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.11).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Апеляційним судом було досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. З вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога.
При цьому суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була доволі чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що йому неправомірно не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, чим порушено ст. 266 КУпАП, є безпідставними, оскільки згідно п.12 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Встановлення цих ознак за допомогою спеціального обладнання чи приладів на місці зупинки транспортного засобу законодавством не передбачено.
Безпідставними є й доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи підтвердження того, що поліцейськими встановлено факт керування ним транспортним засобом. Такі доводи ОСОБА_1 спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №055783 від 06 грудня 2021 року, відповідно до якого останній керував транспортним засобом «Opel Astra Caravan», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а також постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №149309 від 06 грудня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, здійснив не вимушену зупинку в зоні дії знаку 3.34. «Зупинка заборонена», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно ст.251 КУпАП наведені протокол і постанова є належними, допустимими та достатніми доказами, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апелянта про те, що відеозапис фіксувався не від початку та до самого кінця, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі на відеозаписі чітко зафіксовано, у зв'язку з чим щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення. Під час проведення огляду ОСОБА_1 поліцейський застосував технічні засоби відеозапису, які у відповідності до вимог КУпАП долучив до протоколу про адміністративне правопорушення, а отже доводи апеляційної скарги про походження відеозапису, апеляційний суд також знаходить неспроможними.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Окрім того, як вбачається з рішення суду першої інстанції, в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав, фактичні обставини, які викладені в протоколі, підтвердив та просив суворо не карати.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП і є домірним скоєному.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
З урахуванням викладеного, постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2021 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 щодо її скасування - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига