Справа № 761/41640/21
Провадження № 1-кс/761/22911/2021
26 листопада 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за № 12021100000001356 від 16.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло зазначене клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на автобус марки «Богдан А-092», н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши відчужувати даний автомобіль.
Клопотання мотивоване тим, що Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції у місті Києві 16.11.2021 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100000001356 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 15.11.2021 року приблизно о 18 годині 04 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автобусом марки «Богдан А-092», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. О. Бальзака зі сторони вул. Лифаря в напрямку вул. Данькевича, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення із задньою частиною попутного автомобіля марки «Ford Mondeo», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП в салоні автобусу пасажирка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , впала та отримала тілесні ушкодження та була доставлена до медичної установи.
Згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , автобус марки «Богдан А-092», н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 15.11.2021 автобус марки «Богдан А-092», н.з. НОМЕР_1 було оглянуто та сфотографовано та після повернуто ОСОБА_8 під зберігальну розписку.
16.11.2021 автобус марки «Богдан А-092», н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, про що була винесена відповідна постанова.
З метою перевірки технічного стану автобусу марки «Богдан А-092», н.з. НОМЕР_1 у кримінальному провадженні призначено судову автотехнічну експертизу технічного стану вказаного автомобіля.
Крім того в клопотанні зазначено, що в ході проведення досудового розслідування може виникнути необхідність у призначення інших експертиз для проведення яких потрібно надати експертам зазначений транспортний засіб.
При цьому, автобус марки «Богдан А-092», н.з. НОМЕР_1 є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ст. 98 КПК України, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення у вигляді механічних пошкоджень, що є підставою для його арешту - тимчасового позбавлення права на відчуження.
Метою арешту майна прокурор зазначає забезпечення збереження речового доказу.
В судове засідання прокурор не з'явилася та у своєму клопотанні просила здійснювати розгляд без її участі.
Власник тимчасово вилученого майна ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення зазначеного клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшла висновку про таке.
Прокурор звернулась до слідчого судді з клопотанням про арешт вилученого майна у кримінальному провадженні №12021100000001356 від 16.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими прокурором матеріалами, достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст.286 КК України, та майно відносно якого ініціюється питання про накладення арешту, відповідає критеріям, визначеними ст. 98 КПК України.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження матеріали, беручи до уваги те, що зазначений вище транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також враховуючи правову підставу для арешту майна, можливість використання автомобіля як доказу, наслідки арешту, з огляду на завдання кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.
Необхідність накладення арешту на транспортний засіб обумовлена тим, що застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження надасть можливість провести належне розслідування кримінального провадження за ч.1 ст.286 КК України, забезпечить виконання вимог ст.2,9,28,94 КПК України, щодо реалізації завдань кримінального провадження, забезпечення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на вище зазначений автобус, а також що він з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами може мати суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні за ч.1 ст. 286 КК України, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, з транспортним засобом слід провести в ході досудового розслідування експертні дослідження, відтак автобус марки «Богдан А-092», н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи правові підстави для накладення арешту майна, можливість використання даного майна як доказу в кримінальному провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене майно, а саме: автобус марки «Богдан А-092», н.з. НОМЕР_1 відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тому вбачає наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказаний автобус, з метою забезпечення збереження речового доказу.
Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100000001356 від 16.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме на автобус марки «Богдан А-092», н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження даним автобусом.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя : ОСОБА_9