Справа № 761/44289/21
Провадження № 1-кс/761/24112/2021
13 грудня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за № 12021100000001418 від 08.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло зазначене клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на автомобіль марки «Audi Q7», р.н. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши відчужувати, користуватись та розпоряджатися даним автомобілем.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100000001418 від 08.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.12.2021 о 19 год. 55 хв. водій автомобіля марки «Audi Q7» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , рухаючись по вул. Центральної, скоїв наїзд на ОСОБА_6 , яка перебувала на нерегульованому пішохідному переході, яку у подальшому з тілесними ушкодженнями доставлено до КНП «КМКЛ ШМД».
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль марки «Audi Q7», р.н. НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
07.12.2021 з місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Audi Q7», р.н. НОМЕР_1 , було вилучено та поміщено на територію майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_2 та того ж дня його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
З метою перевірки технічного стану автомобіля марки «Audi Q7», р.н. НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні призначено судову автотехнічну експертизу технічного стану вказаного автомобіля.
Крім того, в ході проведення досудового розслідування може виникнути необхідність у призначенні інших експертиз для проведення яких потрібно надати експертам зазначений транспортний засіб.
Автомобіль марки «Audi Q7», р.н. НОМЕР_1 , відповідно винесеної слідчим постанови є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ст. 98 КПК України, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення у вигляді механічних пошкоджень, що є підставою для його арешту - тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування.
Метою арешту майна прокурор зазначає забезпечення збереження речового доказу.
В судове засідання прокурор не з'явилася та у своєму клопотанні просила здійснювати розгляд без її участі.
Власник тимчасово вилученого майна за викликом в судове засідання не з'явився та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надіслав.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України розгляд клопотання здійснюється за відсутності належним чином повідомлених сторін.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшла висновку про таке.
Прокурор звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт вилученого майна у кримінальному провадженні №12021100000001418 від 08.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими прокурором матеріалами, достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст.286 КК України, та майно відносно якого ініціюється питання про накладення арешту, відповідає критеріям, визначеними ст. 98 КПК України.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження матеріали, беручи до уваги те, що зазначений вище транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також враховуючи правову підставу для арешту майна, можливість використання автомобіля як доказу, наслідки арешту, з огляду на завдання кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.
Необхідність накладення арешту на транспортний засіб обумовлена тим, що застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження наддасть можливість провести належне розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.286 КК України, забезпечить виконання вимог ст.2,9,28,94 КПК України, щодо реалізації завдань кримінального провадження, забезпечення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на вище зазначений автомобіль, а також що він з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами може мати суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 286 КК України, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, з транспортним засобом слід провести в ході досудового розслідування експертні дослідження, відтак автомобіль марки «Audi Q7», р.н. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Беручи до уваги конкретні обставини кримінального правопорушення, викладене вище обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на автомобіль шляхом заборони розпорядження ним.
З цих підстав клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за № 12021100000001418 від 08.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, слід задовольнити частково.
Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100000001418 від 08.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме на автомобіль марки «Audi Q7», р.н. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною розпорядження даним автомобілем.
В інші частин клопотання залишити без задоволення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя : ОСОБА_7