Справа № 761/42137/20
Провадження № 1-кп/761/1916/2021
23 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі судових засідань кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020000000001113 від 16.11.2020, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Старомихайлівка Мар'їнського району Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
Ухвалою суду від 11 листопада 2021 року відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожному було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 09 січня 2022 року включно.
В судовому засіданні судом з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, у зв'язку із неможливістю закінчити розгляд кримінального провадження до спливу вказаного строку, поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні оголосив письмові клопотання та просив продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожного під вартою, обумовлюючи обставинами кримінального правопорушення, його ступенем тяжкості, наслідками його вчинення, даними, які характеризують обвинувачених та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_8 при вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні оголосив письмове заперечення на клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 , у якому просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт або визначити розмір застави у мінімальних межах, передбачених законом. Звертав увагу, що розмір шкоди у кримінальному провадженні є незначним, ОСОБА_3 має незадовільний стан здоров'я, у зв'язку із чим потребує лікування, має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки та батька, який хворіє тяжкою невиліковною хворобою.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу в виді тримання під вартою обвинуваченим, та вважав їх безпідставними.
Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали позиції своїх захисників.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст. 183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.
Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яке відноситься до категорії тяжких злочинів, міру покарання, яка може бути призначена обвинуваченим у разі доведення їх винуватості, а усвідомлення обвинуваченими цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на які послався прокурор у клопотаннях про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та під час судового засідання, та чи переважають характеризуючі дані щодо осіб обвинувачених ці ризики, суд враховує те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
Так, висунення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожному окремо обвинувачення у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, фактичні обставини за яких їм інкримінується вчинення цього правопорушення та наслідки його вчинення, міра покарання, яка загрожує кожному з них у разі визнання винуватими у скоєнні даного кримінального правопорушення, у сукупності свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у разі застосування до них більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому судом враховується, що інкриміновані кожному з обвинувачених діяння, вчинені в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор», де останні утримувались під вартою, що, за умови доведеності їх винуватості, свідчить про особливу зухвалість поведінки останніх.
А тому, при застосуванні до обвинувачених менш суворішого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не можна буде запобігти вказаним ризикам.
Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_2 , який є раніше судимим, наявність у нього постійного місця проживання, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
А тому, на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_2 .
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні з огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , що пов'язано із погрозами застосування насильства до потерпілого, а також з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України щодо високого ступеню ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилитись від суду з урахуванням в тому числі даних про особу обвинуваченого.
Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше судимий, наявність у останнього постійного місця проживання, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
А тому, на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_3 .
При вирішенні питання можливості визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_3 судом враховується, що відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Зі місту фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , вбачається, що кримінальне правопорушення пов'язане із погрозами застосування насильства до потерпілого.
Разом з тим суд зауважує на тривалість розгляду даної справи (значний проміжок часу - з 2020 року), та враховує практику ЄСПЛ, а саме рішення по справах «Кудла проти Польщі», «Ухань проти України», «Хумматов проти Азербайджану», «Петухов проти України», у яких Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що держава повинна забезпечити тримання ув'язненої особи в умовах, які відповідають принципу поваги до її людської гідності, а також належним чином забезпечити її здоров'я та добробут з огляду на практичні потреби ув'язнення.
Слід при цьому зазначити, що судом постійно вживаються усі можливі та доступні процесуальні заходи для своєчасного розгляду даної судової справи, зважаючи, у тому числі, на наявність у потерпілого у цьому провадженні статусу ув'язненого, що ускладнює процедуру забезпечення його прибуття до суду для допиту, а також для участі у дослідженні доказів, та значний обсяг письмових документів і аудіозаписів, які підлягають дослідженню.
Також судом враховуються вимоги ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ викладена у п. 60 рішення від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») згідно якої після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
У свою чергу, суд враховує дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, наявність ряду хронічних захворювань, а також стан здоров'я його батька, який хворіє тяжкою невиліковною хворобою, документально підтвердженого місця проживання.
З огляду на наведені обставини, суд приходить до висновку про можливість визначення обвинуваченому ОСОБА_3 розміру застави відповідно до положень ч.3 ст. 183 КПК України.
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням фактичних обставин справи, даних про особу обвинуваченого, вважає, що ОСОБА_3 слід визначити розмір застави у виді 80 розмірів прожиткових мінімумів, що складає 181 600 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_3 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_3 суд не вбачає.
Разом з тим, на підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну до уповноваженого органу державної влади, а саме: Головне управління ДМС у Донецькій області (адреса розташування: м. Маріуполь, вул. Георгіївська, 30А).
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом також враховуються вік та стан здоров'я кожного з обвинувачених, відомості щодо соціальних та сімейних зв'язків.
Об'єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в умовах тримання під вартою - відсутні.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожного обвинуваченого слід встановити до 09 січня 2022 року включно.
Враховуючи викладене вище, суд розглянувши клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , дійшов висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 з тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід, а тому у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд
Продовжити строк дії обраного щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 лютого 2022 року включно.
Продовжити строк дії обраного щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 лютого 2022 року включно.
Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року по справі № 761/42137/20.
На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду обвинуваченими, їх захисниками, прокурором протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголосити 28 грудня 2021 року об 11 год. 30 хв.
Суддя: ОСОБА_1