СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/29310/21
пр. № 3/759/462/22
17 січня 2022 рокуСуддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Рахункової палати про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06.12.2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, який складений керівником контрольної групи заступником начальника відділу аудиту видатків територіального управління Рахункової палати по м. Києву, Київській та Чернігівських областях Березанською І.Є., вказано, що ОСОБА_1 27.10.2020 перебуваючи на робочому місці в ДНЗ "Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівельної механізації" будучи уповноваженною особою за організацію та проведення процедур електронних закупівель в системі "Prozorro" не відхилив пропозицію ТОВ "Компанія СЕШАТ", що підлягала відхиленню.
Рішенням уповноваженої особи ОСОБА_1 від 15.09.2020 №15-09-2020, який діяв в інтересах навчального закладу під час організації та проведення процедур державних закупівель товарів за державні кошти, затверджено тендерну документацію на закупівлю за кодом ДК 021:2015-34150000-3 "Транспортні симулятори".
Відтак суб'єктом адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, є ОСОБА_1 ..
В судове засідання ОСОБА_1 не з"явився, про час та місце слухання справи судом повідомлений.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази та надавши їм правову оцінку, суд прийшов до наступних висновків.
У ч. 3 ст.164-14 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом, яку несуть службові (посадові), уповноважені особи замовника.
Відповідно ч.1 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов'язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Згідно п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
У ч. 1 ст. 44 Закону України «Про публічні закупівлі» закріплено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Проаналізувавши зміст ст.ст. 7, 254, 268, 279 КУпАП приходжу до висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування, повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Так, у ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У ст. 14 КУпАП закріплено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Отже, на ОСОБА_1 як суб'єкта адміністративного проступку повинні покладатись обов'язки щодо забезпечення дотримання вимог законодавства у сферу державних закупівель, що не є тотожним поняттю відповідальної особи у сфері оприлюднення інформації щодо державних закупівель.
Інші письмові докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Беручи до уваги ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно якої обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зібрати інші докази по даній справі не являється можливим.
Таким чином, Рахунковою палатою не надано доказів того, що саме ОСОБА_1 є службовою (посадовою) чи уповноваженою особою замовника, яка згідно ч. 3 ст. 164-14 КУпАП несе відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
За таких обставин, враховуючи відсутність доказів, що ОСОБА_1 являється суб'єктом адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення , зважаючи на презумпцію невинуватості, вважаю, що в діях останньої недоведеним є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу, виноситься постанова про закриття справи.
Враховуючи вище наведене, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП слід закрити.
На підставі ч.3 ст.164-14 КУпАП та керуючись ст. ст. 7, 9, 14, 33-35, 221, 245, 247, 251, 256, 276, 277, 279, 280, 283-285, 287, 294, 298, 300 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя : Л.М. Шум