11 січня 2022 року
Київ
справа №826/1598/15
адміністративне провадження №К/9901/49070/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.
розглянув у порядку письмового провадження заяву позивача про внесення виправлень у постанову Верховного Суду від 8 грудня 2021 року у справі №826/1598/15 за касаційними скаргами Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКЛАМЕ МІА" (далі - ТОВ "РЕКЛАМЕ МІА") на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі позовом Громадської організації "Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг "Трудова співдружність" до Київської міської ради про визнання нечинним рішення,-
1. Позивач - Громадська організація "Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг "Трудова співдружність" (надалі - ГО "Трудова співдружність") звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, у якому просила:
1.1. рішення Київської міської ради від 4 вересня 2014 року №62/62 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року №56/5443 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" (далі - Рішення №62/62) визнати таким, що не відповідає статтям 8, 179, 184 Господарського кодексу України, статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 листопада 2013 року №537 "Про затвердження Типового договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою";
1.2. рішення №62/62 визнати недійсним з дня його прийняття.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року, позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправним та нечинним Рішення №62/62 у частині підпункту 1.2 пункту 1, пункту 2 додатку 1 та пункту 3.
2.2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Верховного Суду від 8 грудня 2021 року касаційні скарги Київської міської ради та ТОВ "РЕКЛАМЕ МІА" задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі №826/1598/15 - скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. 20 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ГО "Трудова співдружність" про виправлення технічної помилки (описки) у постанові Верховного Суду від 8 грудня 2021 року шляхом добавлення у її мотивувальну частину абзацу, яким викладено висновки і мотиви, за якими суд касаційної інстанції зобов'язав суди першої та апеляційної інстанцій вдруге встановити обставини щодо відповідності Рішення №62/62 статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та наказу Мінрегіону від 12 листопада 2013 року №537.
4.1. Подану заяву позивач обґрунтовує наступним. Як зазначає позивач у своїй заяві, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 3 жовтня 2017 року у цій справі, якою справу направлено на новий судовий розгляд, зазначено, що під час її вирішення суди попередніх інстанцій не з'ясували чи Рішення №62/62 відповідає статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Типовому договору. На думку позивача, мотивувальна частина постанови Верховного Суду від 8 грудня 2021 року містить аналогічні висновки. Натомість, мотиви, з яких Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій в частині невідповідності Рішення №62/62 вимогам законодавства, у постанові від 8 грудня 2021 року відсутні. Позивач наголошує, що це ставить його в ситуацію невизначеності з точки зору надання судам першої та апеляційної інстанції аргументації під час нового розгляду справи.
5. Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
6. Згідно з частиною другою цієї статті, питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.
7. Тому, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви позивача про внесення виправлень у судове рішення у порядку письмового провадження.
8. Що стосується суті порушеного у заяві позивача питання колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що приписи статті 253 КАС України передбачають можливість усунення після ухвалення судового рішення допущених у ньому помилок технічного (неюридичного) характеру - описок і очевидних арифметичних помилок.
9. При цьому опискою у розумінні статті 253 КАС України може визнаватись та помилка, яка порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації тощо, проте не має будь-якого впливу на суть чи зміст прийнятого судового рішення, не змінює його або порядок виконання такого судового рішення.
10. Варто зауважити, що позивач у своїй заяві про внесення виправлень у постанову Верховного Суду від 8 грудня 2021 року наводить зміст пункту 13 її мотивувальної частини, а саме "Натомість, рішення судів попередніх інстанцій не відповідали вимогам законності та обґрунтованості, на переконання суду касаційної інстанції, оскільки при вирішенні спору судами не було з'ясовано, чи відповідають приписи Рішення №62/62 положенням статті 15 Закону №2807-IV та Наказу №537. Без з'ясування вказаних обставин неможливо повно, всебічно та об'єктивно дати оцінку оспорюваному Рішенню №62/62". Саме у цьому пункті, як вважає позивач, Верховним Судом було допущено описку, а саме не зазначено висновків, з посиланням на норми матеріального права, якими керувався Верховний Суд, не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій щодо невідповідності Рішення №62/62 статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Типовому договору.
11. У свою чергу, як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 8 грудня 2021 року, у вказаному пункті її мотивувальної частини лише наведено підстави, що були викладені в ухвалі Вищого адміністративним судом України від 3 жовтня 2017 року, якою було скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у цій справі і направлено справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
12. Отже, пункт постанови Верховного Суду від 8 грудня 2021 року, на який позивач посилається як на той, у якому допущено описку, не містить власних висновків Верховного Суду щодо невідповідності оспорюваного у цій справі Рішення №62/62 вимогам законодавства.
13. Більше того, як вбачається з постанови Верховного Суду від 8 грудня 2021 року, підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року за наслідками касаційного перегляду стало те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, оскільки не з'ясували тієї обставини, чи наділений позивач правом оскаржити Рішення №62/62 до суду відповідно до вимог статті 264 КАС України.
14. Зважаючи на наведене, твердження позивача з приводу допущення Верховним Судом описки (технічної помилки) у постанові від 8 грудня 2021 року не знаходять свого підтвердження.
15. З огляду на це, у задоволенні заяви позивача про внесення виправлень у постанову Верховного Суду від 8 грудня 2021 року у справі №826/1598/15 слід відмовити.
Керуючись статтями 253, 355, 359, Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У задоволенні заяви Громадська організація "Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг "Трудова співдружність" про внесення виправлень у постанову Верховного Суду від 8 грудня 2021 року у справі №826/1598/15 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров
С.М. Чиркін