номер провадження справи 4/164/21
13.01.2022 Справа № 908/3033/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Акціонерного товариства «ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, буд. 11)
до відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства «СТАНДАРТ-2000», (69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 14, оф. 17)
про стягнення 67566,24 грн.
21.10.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № 101-918/84 від 11.10.2021 (вх. № 3248/08-07/21 від 21.10.2021) Акціонерного товариства «ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», м. Покров Дніпропетровської області до Приватного виробничо-комерційного підприємства «СТАНДАРТ-2000», м. Запоріжжя про стягнення 67566,24 грн. штрафу за договором поставки № Т131/05 від 22.01.2019 за порушення строків реєстрації податкових накладних на поставку товару.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2021 справу № 908/3033/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2021 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3033/21 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/164/21, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 174, 193, 199, 216, 218, 224, 230, 231 України, ст., ст. 509, 525, 526, 530, 546, 611, 629 ЦК України, ст., ст. 187.1, 198.1, 198.2, 201.10 Податкового кодексу України. Позов пред'явлений позивачем з підстав невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № Т131/05 від 22.01.2019 щодо складання та реєстрації податкових накладних по операціям з поставки товару, які здійснювалися на виконання вказаного договору, що відповідно до п. 11.3 договору є підставою для стягнення з відповідача штрафу. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача 67566,24 грн. штрафу за договором поставки № Т131/05 від 22.01.2019 за порушення строків реєстрації податкових накладних на поставку товару, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2021 про порушення провадження у справі № 908/3033/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 01.12.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання; у разі незгоди з нарахованою сумою - навести свій контррозрахунок.
Відповідно до безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який роздрукований судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Приватне виробничо-комерційне підприємство «СТАНДАРТ-2000» (ідентифікаційний код юридичної особи 31094591) є: 69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 14, оф. 17, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 16.11.2021 про відкриття провадження у справі № 908/3033/21, яка направлялася відповідачу на адресу його зареєстрованого місця знаходження, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку: «За закінченням терміну зберігання».
Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України)
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3033/21.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 16.11.2021 у справі № 908/3033/21 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 16.12.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 13.01.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
22.01.2019 Приватним виробничо-комерційним підприємством «СТАНДАРТ-2000», (Постачальник, відповідач у справі) та Акціонерним товариством «ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», (Покупець, відповідач у справі) укладено Договір № Т131/05 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються у специфікаціях (додатках) до Договору, які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених Договором. (п. 1.1)
Відповідно до п. 13.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Термін дії Договору закінчується 31.12.2021, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами.
Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.
За умовами п. 2.1 Договору сторони домовилися, що Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в специфікаціях (додатках) до цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначені в специфікаціях (додатках) до Договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010.
Відповідно до п., п. 4.1-4.3 Договору загальна вартість товару за даним Договором становить суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до цього Договору. Ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказуються в специфікаціях (додатках) до Договору. Ціна і загальна вартість кожної партії товару, зазначена в п. 4.2 Договору, встановлюється в національній валюті України - гривні і не підлягає зміні, якщо інше не зазначено в специфікації.
Порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в специфікаціях (додатках) до Договору. (п. 4.6 Договору)
З матеріалів справи вбачається, що до Договору № Т131//05 від 22.01.20219 сторонами укладені і підписані Специфікація (Додаток № 107 від 19.08.2020) на загальну суму 14733,59 грн. з ПДВ, Специфікація (Додаток № 110 від 17.09.2020) на загальну суму 37456,98 грн. з ПДВ, Специфікація № 111 (Додаток № 111 від 22.09.2020) на загальну суму 11354,00 грн. з ПДВ, Специфікація (Додаток № 116 від 05.10.2020) на загальну суму 17600,02 грн., Специфікація (Додаток № 117 від 12.10.2020) на загальну суму 49843,99 грн., Специфікація (Додаток № 117/1 від 15.10.2020) на загальну суму 46637,98 грн., Специфікація (Додаток № 118 від 16.10.2020) на загальну суму 48763,97 грн., в яких визначено найменування товару, кількість, ціна за одиницю товару і загальна сума поставки.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору відповідачем здійснювалися поставки товару позивачу, а саме:
- відповідач поставив позивачу товар, визначений в Специфікації (Додаток № 107 від 19.08.2020), на загальну суму 14733,59 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 260802 від 26.08.2020;
- відповідач частково поставив позивачу товар, визначений в Специфікації (Додаток № 110 від 17.09.2020), на загальну суму 7491,38 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 211004 від 21.10.2020;
- відповідач поставив позивачу товар, визначений в Специфікації № 111 (Додаток № 111 від 22.09.2020), на загальну суму 11354,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 211003 від 21.10.2020;
- відповідач поставив позивачу товар, визначений в Специфікації (Додаток № 116 від 05.10.2020), на загальну суму 17600,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 211002 від 21.10.2020;
- відповідач поставив позивачу товар, визначений в Специфікації (Додаток № 117 від 12.10.2020), на загальну суму 49843,99 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 211001 від 21.10.2020;
- відповідач поставив позивачу товар, визначений в Специфікації (Додаток № 117/1 від 15.10.2020), на загальну суму 46637,98 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 281001 від 28.10.2020;
- відповідач поставив позивачу товар, визначений в Специфікації (Додаток № 118 від 16.10.2020), на загальну суму 48763,97 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 281002 від 28.10.2020.
Всі перелічені вище видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені печаткою Постачальника.
Отже, факт поставки відповідачем позивачу товару згідно умов Договору № Т131/05 від 22.01.2019 доведений та сторонами не оспорюється.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до умов п. 9.1 Договору протягом 5-и календарних днів з дати виникнення у Постачальника податкових зобов'язань з ПДВ за операціями, які здійснюються на виконання цього Договору, Постачальник зобов'язаний скласти електронну податкову накладну відповідно до вимог чинного законодавства, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та направити Покупцю через систему електронного документообігу.
У разі оформлення податкової накладної з порушеннями вимог чинного законодавства, обов'язок Постачальника з надання податкової накладної вважається не виконаним і Постачальник на вимогу Покупця повинен скласти нову електронну податкову накладну, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства, і зареєструвати її в Електронному реєстрі податкових накладних протягом 5-и календарних днів, але не пізніше терміну, встановленого законодавством для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. (п. 9.2 Договору)
Згідно з п. 11.3 Договору за кожний день прострочення надання належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної на поставлений товар Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 0,1 % від загальної суми разом з ПДВ такої податкової накладної. Штраф нараховується за кожен день періоду від дати виникнення порушення строку, вказаного в п. 9.1 Договору, до дати реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної, складеної відповідно до вимог чинного законодавства.
Як зазначає позивач, на операцію поставки товару по видатковій накладній № 260802 від 26.08.2020 згідно в Специфікації (Додаток № 107 від 19.08.2020) відповідачем була складена податкова накладена, проте з помилками, а саме: неправильно вказано найменування ТМЦ. Розрахунок коригування відповідачем по цій податковій накладеній не наданий.
На решту вище перелічених операцій по поставці товару відповідачем у визначені законом строки податкові накладені не складалися та в Єдиному реєстрі податкових накладних не реєструвалися.
Відповідачем належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, такі доводи позивача не спростовані.
У зв'язку із порушенням відповідачем умов Договору № Т131/05 від 22.01.2019 щодо своєчасного складання та реєстрації податкових накладних позивач 18.08.2021 звернувся до відповідача із претензією вих. № 101-762/131 від 17.08.2021 терміново скласти і зареєструвати податкові накладні по відповідним господарським операціям та перерахувати суму штрафних санкцій в розмірі 58842,91 грн. на підставі п. 11.3 Договору за порушення строків складання та реєстрації податкових накладних.
Відповідачем претензія вих. № 101-762/131 від 17.08.2021 отримана 20.08.2021, про що свідчить підпис уповноваженої особи ПВКП «СТАНДАРТ-2000» на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 5330403406528), копія якого наявна в матеріалах справи, проте залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Посилаючись на невиконанням відповідачем визначених п 9.1 Договору зобов'язань з оформлення податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за господарськими операціями з поставки товару за умовами Договору № Т131/05 від 22.01.2019, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 67566,24 грн. штрафних санкцій у розмірі 0,1 % від загальної суми разом з ПДВ за кожною з видаткових накладних, по яких податкові накладні складено не було, нарахованих на підставі п. 11.3 Договору.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Як вже вказувалось судом, відповідно до п. 11.3 Договору за кожний день прострочення надання належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної на поставлений товар Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 0,1 % від загальної суми разом з ПДВ такої податкової накладної. Штраф нараховується за кожен день періоду від дати виникнення порушення строку, вказаного в п. 9.1 Договору, до дати реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної, складеної відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом частини 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 статті 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Зазначення сторонами у договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкових накладних у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.
Отже, встановлюючи відповідальність постачальника у виді штрафу у розмірі 0,1 % від загальної суми разом з ПДВ податкової накладної, яка вчасно не була складена та зареєстрована в ЄРПН, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв'язку з цим податкового кредиту.
Тобто передбачена п. 11.3 Договору відповідальність Продавця не пов'язана з виконанням ним своїх зобов'язань щодо поставки товару, оскільки виникає в разі невиконання Продавцем вимог податкового законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі № 908/3565/16, від 10.05.2018 року у справі № 917/799/17, від 07.02.2019 року у справі № 913/272/18, від 11.07.2019 року у справі №908/2060/18.
За викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що невчасне складання та не реєстрація податкових накладних в ЄРПН не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог ст., ст. 218, 224 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню.
Разом із тим, суд звертає увагу позивача, що Верховний Суд в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, досліджуючи всі обставини справи, пов'язаної з порушенням постачальником строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН вказує на можливість застосування до сторони договору господарсько-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків, обґрунтовуючи це наступним: «За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.»
Таким чином, з огляду на судову практику Верховного Суду, для притягнення сторони договору до господарсько-правової відповідальності, на яку згідно вимог чинного законодавства покладений обов'язок щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, в господарському договорі таку відповідальність слід пред'являти до стягнення не у вигляді штрафу (штрафних санкцій), а у вигляді збитків, яких зазнала інша сторона договору у зв'язку з відсутністю реєстрації податкової накладної в ЄРПН та неможливістю віднесення сплачених нею сум ПДВ у складі вартості товару (робіт, послуг) до податкового кредиту. При цьому слід мати на увазі, що стягнення збитків за невиконання обов'язку реєстрації податкових накладних в ЄРПН можливе за загальними положеннями чинного законодавства, якщо сторони не виключили можливість стягнення збитків за вказане порушення в договорі (ст., ст. 22, 624 ЦК України).
Особливу увагу при застосуванні такої міри відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних та/або строків коригування податкових накладних в ЄРПН варто звертати на те, що стягнення збитків реально матиме місце лише у випадку наявності всіх елементів складу господарського правопорушення, про що вказав Верховний Суд у своїй постанові № 913/272/18 від 07.02.2019 року. Оскільки у випадку, якщо порушення мало місце внаслідок дій/бездіяльності органів Державної фіскальної служби України, це зумовлює відсутність вини сторони договору, яка вжила всіх залежних від неї дій щодо належного виконання нею обов'язку щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН згідно вимог чинного законодавства, та виключає можливість притягнення контрагента до господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених ним вимог, не знайшли свого підтвердження за встановлених судом обставин, що склались між сторонами.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
Враховуючи вище наведене, в задоволені позову відмовляється повністю.
Судові витрати зі сплати позивачем судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Акціонерного товариства «ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», м. Покров Дніпропетровської області до Приватного виробничо-комерційного підприємства «СТАНДАРТ-2000», м. Запоріжжя про стягнення 67566,24 грн. штрафу за договором поставки № Т131/05 від 22.01.2019 за порушення строків реєстрації податкових накладних на поставку товару відмовити повністю.
Повне судове рішення складено « 13» січня 2022 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.