12 січня 2022 року м. Харків Справа №905/667/21
Східний апеляційний господарський суд у складі судді: Хачатрян В.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги кредитора - Головного управління ДПС у Київській області, м.Київ, (вх.№3827Д/1-40) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 25.11.2021 року у справі №905/667/21,
за заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ніка» (ідентифікаційний код: 30415998, місцезнаходження: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, пр.-т Леніна, буд. 62, кв.38),
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Герехт» (ідентифікаційний код: 43103724, адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, буд. 16)
ліквідатор - арбітражний керуючий Карпенко Андрій Анатолійович,
про банкрутство,-
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.11.2021 року у справі №905/667/21 (повний текст складено 25.11.2021 року, суддя Величко Н.В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Герехт» (ідентифікаційний код 43103724, адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, буд. 16).
Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Герехт».
Ухвалено, що вимоги, які не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Зобов'язано ліквідатора, орган державної реєстрації провести відповідні дії по виключенню юридичної особи банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю «Герехт» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Закрито провадження у справі №905/667/21.
Головне управління ДПС у Київській області з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 25.11.2021 року та передати справу на розгляд Господарського суду Київської області.
Ухвалою суду від 14.12.2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Господарського суду Донецької області від 25.11.2021 року у справі №905/667/21 залишено без руху з підстави невиконання скаржником п.2 та п.3 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та не надано доказів надсилання апеляційної скарги іншій стороні у справі, а саме кредиторам, банкруту, арбітражному керуючому у даній справі. Апелянту ухвалено усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. При цьому, скаржнику повідомлено, що заява і докази у підтвердження факту усунення недоліків повинні надійти до суду не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.
Апелянтом ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху (№6102257125830) отримано 20.12.2021 року що підтверджується відомостями з офіційного сайту «Укрпошта» - «Пошук поштових відправлень», а також зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
10.01.2022 року до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків (вх.№241) з додатками, а саме платіжним дорученням у підтвердження сплати судового збору. Крім того, апелянтом надано описи вкладення у цінний лист у підтвердження направлення копії апеляційної скарги учасникам справи.
Так, з апелянтом надано опис вкладення у лист №0315126348933 на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами кредитору - ТОВ Страхова компанія «Ніко». Слід звернути увагу, що кредитором у даній справі є ТОВ «Страхова компанія «Ніка».
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТОВ «Страхова компанія «Ніка» - 87515, Донецька область, м.Маріуполь, пр.-т Леніна, буд. 62, кв.38. Вказана адреса наведена в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху від 14.12.2021 року.
З опису вкладення у лист №0315126348933 про направлення апеляційної скарги кредитору вбачається, що направлення документів здійснено на користь ТОВ Страхова компанія «Ніко» на адресу: а/с 97, м.Селидове, Донецька область, 85400.
Так, як вже зазначалось Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить інформацію про місцезнаходження кредитора - ТОВ «Страхова компанія «Ніка» і це: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, пр.-т Леніна, буд. 62, кв.38. У вказаному реєстрі відсутня інформація що адреса кредитора змінювалась. У суду апеляційної інстанції відсутні будь-які відомості та підстави які б давали змогу стверджувати, що належною адресою кредитора ТОВ «Страхова компанія «Ніка» є а/с 97, м.Селидове, Донецька область, 85400. Отже, наданий заявником доказ у підтвердження усунення ним недоліків, що зумовили залишення його апеляційної скарги без руху є неналежним.
Таким чином, апелянтом вимоги ухвали від 14.12.2021 року про залишення апеляційної скарги без руху належним чином не виконані, недоліки апеляційної скарги апелянтом у повному обсязі не усунуто, а саме: не надіслано на адресу кредитора - ТОВ «Страхова компанія «Ніка» копію апеляційної скарги і доданих до неї документів, та не надано до суду апеляційної інстанції доказів надсилання копії апеляційної скарги, листом з описом вкладення кредитору у справі.
Суд звертає увагу скаржника на те, що як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» [рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що районний суд не надав заявнику мотивоване рішення суду в строки, передбачені законом, і заявник безперечно стверджував, що він має намір оскаржити рішення суду першої інстанції. Відповідно можна вважати, що заявник пред'явив непряме клопотання (implied request) про відновлення процесуального строку. Припущення зворотного є вираженням надмірного формалізму.
Враховуючи, що апелянт вживає дії направлені на усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 14.12.2021 року, що свідчить про намір ініціювання апеляційного оскарження, з метою уникнення надмірного формалізму, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне продовжити строк для повного усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.03.2020 року у справі №635/1259/19, від 08.04.2020 року у справі №200/960/18.
При цьому, суд наполегливо звертає увагу на те, що за приписами п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
У відповідності до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Законодавцем чітко визначено, що саме опис вкладення до цінного листа є належним доказом у підтвердження факту виконання апелянтом вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, направлення копії апеляційної скарги необхідно здійснювати не за будь-якою адресою, а за належною (підтвердженою належним чином).
Проте, в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази на підтвердження дотримання заявником приписів п.3 ч.3 ст. 258 та ст. 259 Господарського процесуального кодексу України, адже заявником не надано підтверджень направлення апеляційної скарги з додатками всім учасникам судового процесу у справі з описом вкладення, а саме кредитору - ТОВ «Страхова компанія «Ніка».
Частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог статті 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції роз'яснює скаржнику, що згідно з п. 4 ст. 174, п. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась зі скаргою.
Керуючись ст. 119, чч. 1, 2 ст. 174, ст. 234, п.3, ч.3 ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
1. Головному управлінню ДПС у Київській області продовжити строк на усунення недоліків встановлених при поданні апеляційної скарги.
2. Встановити Головному управлінню ДПС у Київській області строк на усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.
3. Повідомити апелянта, що заява і докази у підтвердження факту усунення недоліків повинні надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.
4. Роз'яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Хачатрян