Номер провадження: 33/813/1440/21
Номер справи місцевого суду: 522/15708/21
Головуючий у першій інстанції Іоніді К.В.
Доповідач Погорєлова С. О.
22.12.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Дубрянської Н.О., ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУПАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.
Зі змісту вказаної постанови, вбачається, що 01.08.2021 ОСОБА_1 о 06 годині 50 хвилин у м. Одеса на вул. Балківська 9 а, керував транспортним засобом «ВАЗ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу «Drager» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, що було зафіксовано на портативному відеореєстраторі №1139, чим порушено п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:
1)жодних прав та обов'язків, наслідків та відповідальність ОСОБА_1 поліцейськими роз'яснено не було;
2)у постанові суду першої інстанції зазначено, що поліцейським пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу Драгер, однак такого приладу на місці зупинки не було;
3)поліцейські не дотримались процедури огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, також у матеріалах справи відсутнє направлення в медичний заклад для проходження огляду;
4)ОСОБА_1 не відмовлявся поїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак поліцейські продовжували перелічувати варіанти, якими може скористуватися ОСОБА_1 ;
5)до матеріалів справи долучені окремі «вирвані» фрагменти відеозаписів відмови від огляду, а тому вони не можуть бути допустимими доказами, оскільки всупереч вимогам закону не велися безперервно;
Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити.
Просив суд звернути увагу на те, що він є студентом Будівельної академії, проживає у гуртожитку, підробляє у нічну зміну. Водночас доглядає за хворими батьками, яким возить продукти у м. Роздільна. Позбавлення прав керування транспортними засобами, позбавить його можливості заробляти гроші на життя.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, повторно дослідивши докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновків що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин.
Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №135369 від 01.08.2021 року, з якого вбачається, що 01.08.2021 року о 06:50 год. в м. Одеса по вул. Балківська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 321013, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координація рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», та проведення огляду у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на портативний відеореєстратор №1139. В протоколі містяться пояснення ОСОБА_1 в яких він зазначив, що їхав зі зміни, яка була 24 годинна, саме тому була порушена координація рухів і почервоніння в очах, через слизьку дорогу не скерував автомобілем і не впорався з управлінням тому виникло ДТП;
-відеозапис з портативного відеореєстратора № 1139, з якого вбачається, що 01.08.2921 року у м. Одеса по вул. Балківська сталося ДТП за участю транспортного засобу ВАЗ 321013, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . У зв'язку із тим, що у працівників поліції виникла підозра, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, вони запропонували останньому пройти огляд за допомогою приладу «Драгер» або проїхати до медичного закладу. У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не розумів, що йому пропонується, поліцейські декілька разів пояснювали, що йому треба зробити, та які наслідки настануть, якщо ОСОБА_1 відмовиться від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, або якщо він його пройде. Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 попросив надати йому час для того щоб подумати. Після того, як він подумав, він відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку. Також відеозапис містить розмову між поліцейськими та ОСОБА_1 в ході якої сам ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що вживав алкогольні напої, а саме: пиво, приблизно літр або пів літра за пів години до того, як сів за кермо.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій зобов'язаний за вимогою працівника правоохоронного органу пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин.
Отже, саме з підстав відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і складено протокол про адміністративне правопорушенні з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджено спільним Наказом МВС України а Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться закладі охорони здоров'я.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 01.08.2021 року та інкримінуються ОСОБА_1 .
Посилання в апеляційній скарзі на те, що жодних прав та обов'язків, наслідків та відповідальність ОСОБА_1 поліцейськими роз'яснено не було не відповідають дійсності та спростовуються дослідженими доказами у справі, а саме відеозаписом, з якого вбачається, що працівниками поліції неодноразово роз'яснювалось ОСОБА_1 про відповідальність яка настане за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, або проходження такого огляду, а також про наслідки, які настануть, якщо він його пройде. Даний факт також підтверджується підписом ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №135369 від 01.08.2021 року де зазначено, що йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі про те, що відеозапис, який було долучено до матеріалів справи, не може бути належним доказом, оскільки всупереч «Інструкції із застосування фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото -і кінозйомки, відеозапису» не проводився безперервно, є слушними, однак такі посилання не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки відеозаписи, що містяться на диску та про які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 135369 від 01.08.2021 року відносно ОСОБА_1 , достатньо для перевірки встановлених судом обставин відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку.
Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з нагрудного відеореєстратора №1139, дані про який внесені у протокол про адміністративне правопорушення, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису.
Між тим, апеляційний суд доходить до переконання, що з відеозапису встановлено одночасну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.
Довід апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння є безпідставними та такими, що до уваги апеляційним судом не приймаються, з огляду на відмову водія від проходження такого огляду у закладі охорони здоров'я, що як вже було зазначено вище, є самою подією адміністративного правопорушення та тягне за собою відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції також відхиляє довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся поїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак поліцейські продовжували перелічувати варіанти, якими може скористуватися ОСОБА_1 , оскільки, як вбачається із дослідженого відеозапису, під час того, як працівниками поліції ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, чіткої відповіді від ОСОБА_1 не було. Натомість він попросив дати час на те, щоб подумати над тими варіантами, які були запропоновані. А потім чітко відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов'язана з наданням ним пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами, не узгоджуються з дійсними обставинами справи, внаслідок чого розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту, обраний на власний розсуд, та спроба уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова