Справа № 573/2007/21
Номер провадження 2/573/52/22
12 січня 2022 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: Свиргуненко Ю.М.,
з участю секретаря: Федорченко Г.В.,
розглянувши в відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
I. Стислий виклад позиції позивача
07 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після смерті останньої відкрилася спадщина на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,23 га, 0,89 га та 0,21 га, розташовані на території Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області. В установленому законом порядку спадщину після смерті матері не прийняв у зв'язку з юридичною необізнаністю. На даний час має намір переоформити спадщину на себе, однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину внаслідок пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Від позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Василець С.О. надійшла заява про проведення судового засідання по справі без їх участі, позов підтримують (а. с. 49).
Представник відповідача - Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з'явився. Селищний голова Пасько С.М. надіслав клопотання про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення позовних вимог не заперечують (а. с. 47).
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Інші клопотання та заяви, пов'язані з розглядом справи від учасників судового процесу не надходили.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 09 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України. Позивачу надано термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали (а. с. 16-17).
Ухвалою від 20 грудня 2021 року відкрито провадження в справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 12 січня 2022 року. В 15-денний строк з дня вручення даної ухвали відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву (а. с. 23-24).
У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав, надіслав заяву про визнання позову.
Частиною першою статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення в разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», в разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідно до абз. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», в разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстави для відмови в прийнятті визнання відповідачем позову відсутні, отже суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем та ухвалити рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні за наявними матеріалами,
У зв'язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини щодо спадкування, зокрема, щодо порядку відкриття спадщини, прийняття спадщини та продовження строків для прийняття спадщини.
Зокрема, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сульське Білопільського району Сумської області померла мати позивача ОСОБА_2 (а. с. 6, 8).
Після смерті останньої відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,12 га в межах згідно з планом, розташована на території Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області, посвідчена державним актом серії IV-СМ №016321, виданим Верхосульською сільською радою 29 березня 2002 року на підставі розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації №88 від 19 березня 2002 року, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №673 (а. с. 7).
За відомостями Верхосульського старостату Миколаївської селищної ради, ОСОБА_2 постійно і на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт від імені померлої Верхосульською сільською радою не посвідчувався та не реєструвався (а. с. 11).
Згідно з інформаційною довідкою з Спадкового реєстру №67991700 від 29 грудня 2021 року, спадкова справа після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заведена (а. с. 42).
Відповідно до письмових роз'ясненьприватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Бойко О.І. від 20 квітня 2021 року, позивачу відмовлено в оформленні спадщини після смерті матері ОСОБА_2 у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини (а. с. 10).
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_2 , однак не може реалізувати своє право на спадщину у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Встановленим судом фактам відповідають цивільно-правові відносини, що виникають із спадкування, щодо порядку відкриття спадщини, прийняття спадщини та продовження строків для прийняття спадщини, які регулюються Конституцією України та Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року №6-85цс12, від 04 листопада 2015 року №6-1486цс15.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
VІ. Висновки суду
За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного статтею 1270 ЦК України, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, що спадкодавець на випадок своєї смерті не залишив заповіту. Інші спадкоємці, у тому числі й ті, які мають право на обов'язкову частку у спадщині за законом та в установленому порядку прийняли спадщину чи мають намір її прийняти відсутні. А отже, позивач як спадкоємець першої черги, має право на спадщину після смерті матері.
Крім того, станом на час розгляду даної справи, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заведена, свідоцтва про право на спадщину не видавались. Тобто, наданням позивачу додаткового строку для прийняття спадщини права та свободи інших осіб не будуть порушені.
Суд визнає причину пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері поважною та вважає за можливе визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1233, 1268-1270, 1272,ст. ст. 4, 12-13, 76-78, 81, 200, 206, 258, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області, ЄДРПОУ 04390083, юридична адреса: Сумська область, Сумський район, смт. Миколаївка, бульвар Свободи, 2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: