Справа № 573/43/22
Номер провадження 2-з/573/1/22
12 січня 2022 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: Свиргуненко Ю.М.,
з участю секретаря: Федорченко Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
11 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, яку мотивує тим, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. 11 червня 2021 року вчинено виконавчий напис №62895 про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованості в розмірі 12 340 грн 50 коп. 21 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Зарко В.В. на підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження №67960655. Вказує, що питання законності вчинення приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. виконавчого напису є спірним та нею подано позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. У зв'язку з викладеними обставинами, ОСОБА_1 просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення в зазначеному виконавчому провадженні.
На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову.
Одним з видів такого забезпечення є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку (п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі №381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У постанові від 16 серпня 2018 року в справі №910/1040/18 Верховний Суд в складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду в справі №752/20385/18 від 07 жовтня 2019 року цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення в разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише в разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Виходячи з положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.
З матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис №62895 від 11 червня 2021 року, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ДЩЕБТ КОЛЛЕКШН» стягнуто заборгованість у сумі 12 340 грн 50 коп.
На підставі вищевказаного виконавчого напису 21 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорком В.В. відкрито виконавче провадження №67960655.
Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм права, суд вважає, що такий спосіб забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який ОСОБА_1 має намір оскаржити в судовому порядку, є прямо передбачений чинним законодавством та буде співмірним із заявленими позовними вимогами, а тому заяву необхідно задовольнити.
При цьому суд враховує, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може призвести до того, що у випадку задоволення позову для відновлення прав позивача, за захистом яких він звертається до суду, необхідно буде докласти значних зусиль, та що в разі невжиття заходів забезпечення позову в зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку, оскільки приватний виконавець в межах виконавчого провадження вчиняє дії на виконання спірного виконавчого напису нотаріуса.
Заявлений вид забезпечення позову відповідає вимогам п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, має тимчасовий характер і діє до набранням рішенням суду, яким закінчується розгляд справи по суті, законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 153, 260, 261 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №67960655, відкритому на підставі виконавчого напису №62895, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія ДЕБТ КОЛЛЕКШН» коштів до набранням рішенням у справі законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя