Ухвала від 12.01.2022 по справі 442/9772/21

Справа № 442/9772/21

Провадження № 2/442/351/2022

УХВАЛА

Іменем України

12 січня 2022 року Дрогобицький міськрайонним суд Львівської області у складі головуючого - судді - Нагірної О.Б., за участю секретаря судового засідання - Кмітя Р.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову , -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача , в якому просить визнати недійсним та скасувати п. 1.3 рішення Дрогобицької міської ради № 850 від 07.12.2021 , яким затверджено матеріали з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку площею 1000 кв. м. по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:075:0057 для індивідуального садівництва.

20.12.2021 направлено запит до Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання відповідача, ОСОБА_2 , що містяться в картотеці реєстраційного обліку, відповідь на який судом отримано 11.01.2022.

Ухвалою від 12.01.2022 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін 11.02.2022. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Разом із позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позовні вимоги, шляхом встановлення заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 1000 кв. м. по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:075:0057 для індивідуального садівництва, в тому числі щодо відчуження, передання в оренду, управління, суборенду, лізинг інші види оплатного чи безоплатного користування іншим особам, видавати довіреності щодо зазначеного майна, укладати інші види договорів, в тому числі попередніх, договорів охорони, зберігання з будь якими іншими особами чи організаціями та установами до вирішення справи по суті.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що в провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення. Вважає, що ОСОБА_2 , на підставі оскаржуваного рішення, зареєструвавши право власності на земельну ділянку, площею 1000 кв. м. по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:075:0057 для індивідуального садівництва в будь який час зможе відчужити її з метою уникнення цивільної відповідальності, що унеможливить виконати рішення суду.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи у їх відсутність.

Вивчивши вимоги заявника, викладені у заяві, матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. А згідно з п. 4 цієї постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, цивільно-процесуальним законом визначено обов'язок заявника вказати та обґрунтувати причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення та його обґрунтування, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Крім того, суд при розгляді заяви про забезпечення позову повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20), умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або утруднення його виконання без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Таким чином суд приходить до висновку, що заявником не надано доказів на підтвердження наявності обставин, які б свідчили про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Саме лише звернення до суду із позовом не є безумовною підставою вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим його виконання.

Таким чином, суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою, з огляду на що у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Нагірна О.Б.

Попередній документ
102535612
Наступний документ
102535614
Інформація про рішення:
№ рішення: 102535613
№ справи: 442/9772/21
Дата рішення: 12.01.2022
Дата публікації: 17.01.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (03.11.2022)
Результат розгляду: провадження у справі закрито
Дата надходження: 16.12.2021
Предмет позову: про визнання недійсним рішення
Розклад засідань:
13.02.2026 16:21 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
13.02.2026 16:21 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
13.02.2026 16:21 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
13.02.2026 16:21 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
13.02.2026 16:21 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
13.02.2026 16:21 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
13.02.2026 16:21 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
13.02.2026 16:21 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
13.02.2026 16:21 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
13.02.2026 16:21 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
11.02.2022 09:15 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
16.03.2022 09:30 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
03.11.2022 11:30 Львівський апеляційний суд