11 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/11619/21 пров. № А/857/23678/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,
з участю секретаря судового засідання - Ільченко А.З.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - не з'явився;
від відповідачів - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Рейдер» до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління», про визнання протиправними дій, зобов'язання оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами (суддя суду І інстанції: Кухар Н.А., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 10 год. 44 хв. 30.09.2021р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 11.10.2021р.),-
15.07.2021р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Агенція «Рейдер» звернувся до суду з позовом, в якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про збільшення позовних вимог, просив:
визнати протиправними дії Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради /ЛМР/ щодо продовження дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 1-09-06-041, 1-09-06-042, 1-09-08-097, 1-09-10-171, 1-09-10-172, 1-09-10-173, 1-09-10-174, 1-09-10-175, 1-09-10-176, 1-09-10-177, 1-09-10-178, 1-09-10-179, 1-09-10-180, 1-09-10-181, 1-12-12- 264, 1-12-12-265, 1-12-12-266, 1-12-12-267, 1-12-12-268, 1-12-12-269, 1-12-12-270, 1-12-12-271, 2-10-05-042, виданих позивачу до 31.12.2021p., замість продовження на п'ять років;
зобов'язати Виконавчий комітет /ВК/ ЛМР та Департамент економічного розвитку ЛМР оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 1-09-06-041, 1-09-06-042, 1-09-08-097, 1-09-10-171, 1-09-10-172, 1-09-10-173, 1-09-10-174, 1-09-10-175, 1-09-10-176, 1-09-10-177, 1-09-10-178, 1-09-10-179, 1-09-10-180, 1-09-10-181, 1-12-12- 264, 1-12-12-265, 1-12-12-266, 1-12-12-267, 1-12-12-268, 1-12-12-269, 1-12-12-270, 1-12-12-271, 2-10-05-042 та видати ТзОВ «Агенція «Рейдер» оновлені продовжені дозволи 1-09-06-041, 1-09-06-042, 1-09-08-097, 1-09-10-171, 1-09-10-172, 1-09-10-173, 1-09-10-174, 1-09-10-175, 1-09-10-176, 1-09-10-177, 1-09-10-178, 1-09-10-179, 1-09-10-180, 1-09-10-181, 1-12-12- 264, 1-12-12-265, 1-12-12-266, 1-12-12-267, 1-12-12-268, 1-12-12-269, 1-12-12-270, 1-12-12-271 на строк до 31.12.2025р. включно, а також № 2-10-05-042 - на строк до 31.05.2026р. включно;
судові витрати покласти на відповідачів (а.с.1-9, 64-67).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправними дії Департаменту економічного розвитку ЛМР щодо продовження дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 1-09-06-041, 1-09-06-042, 1-09-08-097, 1-09-10-171, 1-09-10-172, 1-09-10-173, 1-09-10-174, 1-09-10-175, 1-09-10-176, 1-09-10-177, 1-09-10-178, 1-09-10-179, 1-09-10-180, 1-09-10-181, 1-12-12-264, 1-12-12-265, 1-12-12-266, 1-12-12-267, 1-12-12-268, 1-12-12-269, 1-12-12-270, 1-12-12-271, 2-10-05-042, виданих ТзОВ «Агенція «Рейдер» строком на один рік; зобов'язано Департамент економічного розвитку ЛМР оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 1-09-06-041, 1-09-06-042, 1-09-08-097, 1-09-10-171, 1-09-10-172, 1-09-10-173, 1-09-10-174, 1-09-10-175, 1-09-10-176, 1-09-10-177, 1-09-10-178, 1-09-10-179, 1-09-10-180, 1-09-10-181, 1-12-12-264, 1-12-12-265, 1-12-12-266, 1-12-12-267, 1-12-12-268, 1-12-12-269, 1-12-12-270, 1-12-12-271, 2-10-05-042 та видати ТзОВ «Агенція «Рейдер» оновлені продовжені дозволи №№ 1-09-06-041, 1-09-06-042, 1-09-08-097, 1-09-10-171, 1-09-10-172, 1-09-10-173, 1-09-10-174, 1-09-10-175, 1-09-10-176, 1-09-10-177, 1-09-10-178, 1-09-10-179, 1-09-10-180, 1-09-10-181, 1-12-12-264, 1-12-12-265, 1-12-12-266, 1-12-12-267, 1-12-12-268, 1-12-12-269, 1-12-12-270, 1-12-12-271, 2-10-05-042 строком на п'ять років; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту економічного розвитку ЛМР на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 4540 грн. (а.с.111-115).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Департамент економічного розвитку ЛМР, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити (а.с.118-124).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до приписів Закону України «Про рекламу», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затв. постановою Кабінету Міністрів /КМ/ України № 2067 від 29.12.2003р., Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові, затв. рішенням ВК ЛМР № 569 від 21.05.2010р., видача (відмова у видачі, переоформленні, видачі дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Отже, отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні ст.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного Закону.
Системний аналіз наведених актів дає підстави дійти до висновку про те, що робочий орган може за результатами розгляду заяви прийняти одне з двох рішень: про продовження строку дії дозволів або про відмову у такому продовженні.
Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, і приймати замість нього рішення.
З урахуванням викладеного, належним способом захисту у цьому випадку буде повторне зобов'язання Департаменту економічного розвитку ЛМР розглянути заяву про продовження строку дії дозволів на розміщення реклами у м.Львові.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду справи, позивач ТзОВ «Агенція «Рейдер» зареєстроване як юридична особа 22.07.2003р. (код ЄДРПОУ 32568844); основний вид діяльності згідно КВЕД - 74.40.0 рекламна діяльність.
Позивачу ТзОВ «Агенція «Рейдер» оформлені Департаментом економічного розвитку ЛМР наступні дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м.Львові:
№ 1-09-06-041 видано 25.06.2009р. як продовження дозволу № 1-05-06-069 від 25.06.2005р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-09-06-042 видано 25.06.2009р. як продовження дозволу № 1-05-06-070 від 25.06.2005р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-09-10-171 видано 23.10.2009р. як продовження дозволу № 1-05-10-150 від 27.10.2005р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-09-10-172 видано 23.10.2009р. як продовження дозволу № 1-05-10-149 від 27.10.2005р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-09-10-173 видано 23.10.2009р. як продовження дозволу № 1-05-10-148 від 27.10.2005р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-09-10-174 видано 23.10.2009р. як продовження дозволу № 1-05-10-147 від 27.10.2005р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-09-10-175 видано 23.10.2009р. як продовження дозволу № 1-05-10-146 від 27.10.2005р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-09-10-176 видано 23.10.2009р. як продовження дозволу № 1-05-10-145 від 27.10.2005р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-09-10-177 видано 23.10.2009р. як продовження дозволу № 1-05-10-144 від 27.10.2005р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-09-10-178 видано 23.10.2009р. як продовження дозволу № 1-05-10-143 від 27.10.2005р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-09-10-179 видано 23.10.2009р. як продовження дозволу № 1-05-10-142 від 27.10.2005р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-09-10-180 видано 23.10.2009р. як продовження дозволу № 1-05-10-141 від 27.10.2005р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-09-10-181 видано 23.10.2009р. як продовження дозволу № 1-05-10-140 від 27.10.2005р. продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-12-12-264 видано 07.12.2012р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-12-12-265 видано 07.12.2012р., продовжено до 31.12.2021р.;
№1-12-12-266 видано 07.12.2012р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-12-12-267 видано 07.12.2012р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-12-12-268 видано 07.12.2012р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-12-12-269 видано 07.12.2012р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-12-12-270 видано 07.12.2012р., продовжено до 31.12.2021р.;
№ 1-12-12-271 видано 07.12.2012р., продовжено до 31.12.2021р. (а.с.11-25, 22-32, 68-69).
Позивач звернувся до Департаменту економічного розвитку ЛМР із заявою вих. № 251120/1 від 25.11.2020р. (зареєстрована у відділі «Центр надання адміністративних послуг» № 2-70151/АП-23 від 02.12.2020р.) про продовження дії вищенаведених дозволів на розміщення зовнішньої реклами до 31.12.2025р., строк дії яких завершувався 31.12.2020р. (а.с.71).
Згідно листа № 2301-вих-2425 від 15.01.2021р. Департамент економічного розвитку ЛМР продовжив дію дозволів на розміщення реклами до 31.12.2021р. (а.с.26).
Також листом № 2301-вих-40908 від 18.05.2021р. Департамент економічного розвитку ЛМР продовжив дію дозволу на розміщення реклами № 2-10-05-042 до 31.12.2021р. (а.с.70).
Приймаючи рішення та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з п.23 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затв. постановою КМ України № 2067 від 29.12.2003р. дозвіл на розміщення реклами надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.
Під час судового розгляду не встановлено обґрунтованих підстав для продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами лише на один рік, до 31.12.2021р., а не на п'ять років, як передбачено чинним законодавством, в чому суд вбачає порушення прав позивача.
Щодо посилань відповідача на реалізацію ним дискреційних повноважень, то «дискреційні повноваження» розуміють можливість суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, з-поміж декількох можливих варіантів дій обрати будь-який, який з точки зору законодавства є правомірним.
Оскільки чинним законодавством передбачено продовження дії дозволів строком на 5 років, альтернативних строків не визначено, тому, на думку суду, належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Департаменту економічного розвитку ЛМР оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами на 5 років.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ВК ЛМР оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, то така задоволенню не підлягає з огляду на те, що робочим органом з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у м.Львові є Департамент економічного розвитку ЛМР, при цьому самим ВК ЛМР не порушені права позивача.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до роз'яснень, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмовлених позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Стосовно решти позовних вимог колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з наступних підстав.
Предметом спору в розглядуваній справі є рішення відповідача Департаменту економічного розвитку ЛМР щодо продовження виданих позивачу дозволів на розміщення реклами на один рік, замість визначених чинним законодавством - п'ять років.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.1 Закону України № 270/96-ВР від 03.07.1996р. «Про рекламу» зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до ст.16 цього Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При цьому зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
Абзацом 2 ч.1 ст.41 Закону України № 2806-IV від 06.09.2005р. «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пп.13 п.«а» ч.1 ст.30 30 Закону України № 280/97-ВР від 21.05.1997р. «Про місцеве самоврядування в Україні» надання дозволу на розміщення реклами належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.
Пунктами 1, 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затв. постановою КМ України № 2067 від 29.12.2003р., встановлено, що ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
Дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; а в частині 3 даних Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил (п.2 Типових правил).
Згідно абз.2 п.3 Типових правил видача (відмова у видачі, переоформленні, видачі дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
За приписами п.п.3 та 5 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган).
Згідно з п.6 Типових правил до повноважень робочого органу, зокрема, належить, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні.
Відповідно до п.23 Типових правил дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.
Рішенням ВК ЛМР № 569 від 21.05.2010р. затверджено Правила розміщення зовнішньої реклами у м.Львові.
Згідно з п.3.1 цих Правил Робочий орган:
3.1.1. Розробляє у межах компетенції нормативно-правові акти, направлені на регулювання діяльності у сфері реклами, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо зміни та/або доповнення до Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові;
3.1.2. У межах своєї компетенції забезпечує контроль за виконанням вимог Закону України «Про рекламу», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, цих Правил всіма особами незалежно від форм власності та відомчої належності. Звертається до юридичних і фізичних осіб з вимогами про усунення виявлених порушень у визначений у вимогах термін;
3.1.3. Приймає рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову у встановленні такого пріоритету, скасування пріоритету на підставі заяви заявника, за якою було встановлено пріоритет;
3.1.4. Реєструє та розглядає заяви розповсюджувачів зовнішньої реклами щодо надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії;
3.1.5. Готує проекти рішень виконавчого комітету щодо надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, внесення змін до дозволів (у разі зміни технологічної схеми рекламного засобу, яка передбачає зміну площі рекламної поверхні рекламного засобу), скасування дії дозволів та подає на розгляд виконавчого комітету у встановленому порядку;
3.1.6. Керівник робочого органу підписує, реєструє та видає дозволи на розміщення зовнішньої реклами на підставі відповідного рішення виконавчого комітету;
3.1.7. Відповідно до цих Правил укладає з розповсюджувачами зовнішньої реклами тристоронні договори про тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності, для розміщення рекламних засобів;
3.1.8. Здійснює ведення інформаційного банку даних місць розташування рекламних засобів та надає у встановленому порядку інформацію для оновлення даних містобудівного кадастру до департаменту містобудування;
3.1.9. Подає територіальному органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів матеріали про порушення порядку розміщення зовнішньої реклами;
3.1.10. Розробляє та подає на затвердження у встановленому порядку економічно обґрунтовані тарифи оплати тимчасового користування місцями, які перебувають у власності територіальної громади м.Львова, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами;
3.1.11. Надає оператору копії необхідних документів для нарахування плати та здійснення ним наглядових функцій за станом зовнішньої реклами;
3.1.12. Здійснює інші повноваження відповідно до чинного законодавства.
Підпунктом 4.2.9 п.4.2 вказаних Правил визначено, що дозвіл надається терміном на п'ять років, за винятком випадків, якщо менший термін не зазначений у заяві.
Відповідно до п.4.4.1 п.4.4 цих Правил Термін дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається через управління “Дозвільний офіс“ робочому органу (копія - оператору) розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі з примірником дозволу не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії дозволу при відсутності письмових заперечень з боку власника місця розташування спеціальної конструкції та інших органів, що здійснювали погодження цього дозволу або органу, у погодженні якого виникла необхідність.
До заяви додається витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Оператор протягом семи днів з дати одержання заяви розповсюджувача перевіряє рекламний засіб на предмет його відповідності дозвільно-проектній документації, про що складає акт обстеження заявленого місця з залученням розповсюджувача (за його згодою).
Згідно з пп.4.4.5 п.4.4 наведених Правил дозвіл продовжується терміном на п'ять років, за винятком випадків, передбачених у підпункті 5.1.2 цих Правил.
Як слідує із змісту листів Департаменту економічного розвитку ЛМР № 2301-вих-2425 від 15.01.2021р. та № 2301-вих-40908 від 18.05.2021р., відповідач продовжив дію раніше виданих позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами лише на один рік.
Будь-яких правових підстав для неможливості, недоцільності або заборони продовження дії спірних дозволів на розміщення зовнішньої реклами на п'ять років, як це визначено чинним законодавством, під час судового розгляду не встановлено.
Також в апеляційній скарзі апелянт будь-яким чином не обґрунтовує причини та підстави для продовження спірних дозволів лише на один рік.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що розглядувані дії Департаменту економічного розвитку ЛМР щодо продовження дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на один рік є протиправними.
В частині втручання суду в компетенцію відповідачів колегія суддів наголошує на тому, що за усталеною судовою практикою дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Водночас, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015р. у справі № 21-1465а15.
Оскільки чинним законодавством передбачено продовження дії дозволів строком на 5 років, альтернативних строків не визначено, тому належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Департаменту економічного розвитку ЛМР оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами та видати позивачу оновлені продовжені дозволи строком на 5 років.
З огляду на викладене, саме зобов'язання Департаменту економічного розвитку ЛМР оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами та видати позивачу оновлені продовжені дозволи строком на 5 років є найбільш ефективним способом захисту порушеного права в розглядуваній ситуації.
Щодо покликання суду на позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.12.2019р. у справі № 813/2802/16, то предметом розгляду в названій справі була відмова Департаменту економічної політики ЛМР у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами та зобов'язання останнього оформити таке продовження строку дії дозволів.
Згідно висновків касаційного суду, отримавши пакет документів про продовження дозволу на розміщення зовнішньої реклами від позивача, відповідний орган може або продовжити дозвіл, або відмовити у продовженні, але це рішення повинен прийняти саме суб'єкт владних повноважень.
Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується і приймати замість нього рішення.
З урахуванням викладеного, належним способом захисту у цьому випадку буде повторне зобов'язання Департаменту економічного розвитку ЛМР розглянути заяву про продовження строку дії дозволів на розміщення реклами у м.Львові.
У розглядуваній справі відповідачем - робочим органом прийнято рішення про продовження строку дії дозволів на розміщення реклами у м.Львові, однак спірним питання є саме безпідставність незастосування визначеного законодавством п'ятирічного строку.
Отже, покликання апелянта на вказану судову практику суду касаційної інстанції слід визнати помилковими, оскільки назване судове рішення стосується інших обставин, тобто, не є релевантним до спірної ситуації.
Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про те, що заявлений позов є частково підставним та обґрунтованим, через що підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до правил ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта Департамент економічного розвитку ЛМР.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021р. в адміністративній справі № 380/11619/21 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Департамент економічного розвитку Львівської міської ради.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді В. З. Улицький
С. М. Кузьмич
Дата складання повного тексту судового рішення: 12.01.2022р.