12 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 298/1108/21 пров. № А/857/22073/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кушнерика М.П.
суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.;
за участю секретаря судового засідання - Юник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу інспектора з паркування Ужгородської муніципальної варти Ужгородської міської ради Русин Анатолія Олдриховича на рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 10 листопада 2021 року, прийняте суддею Лютянською М.С., у смт. Великий Березний, о 08 год 55 хв у справі № 298/1108/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування Ужгородської муніципальної варти Ужгородської міської ради Русин Анатолія Олдриховича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії UZ № 2102682 від 05 жовтня 2021 року, винесену інспектором з паркування Ужгородської муніципальної варти Ужгородської міської ради Русин А.О., передбачене ч. 3 ст. 122 КпАП України, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що 05 жовтня 2021 року він отримав повідомлення, з якого дізнався, що відповідач, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно нього, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія UZ № 2102682, якою накладено штраф 680,0 грн. Вказує, що постанова винесена протиправно без роз'яснення прав та повідомлення про час та місце розгляду справи, без з'ясування всіх обставин справи, відповідач не навів доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 10 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії UZ № 2102682 від 05 жовтня 2021 року, винесену інспектором з паркування Ужгородської муніципальної варти Ужгородської міської ради Русин А.О., про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,0 грн. скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, інспектор з паркування Ужгородської муніципальної варти Ужгородської міської ради Русин А.О. подав апеляційну скаргу, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування апеляційних вимог зазначає, що відповідно до п. 15.9 «г» ПДР України зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
В даному випадку інспектор достеменно встановив, що позивачем здійснено порушення правил дорожнього руху. Звертає увагу на те, що на фотознімках зафіксовано правопорушення, а саме три зображення автомобіля з різних ракурсів, на яких чітко видно дату, час, місце розташування транспортного засобу з порушенням правил дорожнього руху.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Сторони подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що інспектором з паркування Ужгородської муніципальної варти Ужгородської міської ради Русин А.О. винесено постанову серії UZ № 2102682 від 05 жовтня 2021 року, згідно якої ОСОБА_1 , визнано винним в тому, що 05 жовтня 2021 року о 14.47 год., в м. Ужгород, по вул. Капушанській, 10, керуючи автомобілем Мерседес-Бенц Віто 111, номерний знак НОМЕР_1 , порушив правила зупинки транспортного засобу на перехресті та створив перешкоду дорожньому руху, чим порушив п. 15.9 «г» ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Цією ж постановою відповідач наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,0 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху» (далі - ПДР України, Правила) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
За змістом п. 15.9 "ґ" зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Згідно з ст.279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу (ч.1).
Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) (ч.3).
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 5).
Аналіз фактичних обставин справи вказує на те, що в даному випадку відповідачем здійснено розгляд справи про порушення правил зупинки транспортного засобу, зафіксоване в режимі фотозйомки, із урахуванням особливостей, визначених ст.279-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Із змісту вказаної норми слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку, та належними, тобто містити інформацію щодо предмета доказування.
Поряд з цим, долучені до матеріалів справи фотографії, на які відповідач покликається, як на доказ вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП, містять лише транспортний засіб позивача, однак з даних фотокарток не встановлено відстані ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини, як це передбачено п. 15.9 "ґ" ПДР України.
Візуалізація об'єкта фотографування не дає можливості достеменно встановити межові відстані враховуючи ту обставину, що не має прив'язки транспортного засобу до точок відліку зазначених відповідачем меж, що порушив позивач, а фотографія об'єктивно не здатна технічно відобразити реальні розміри.
На переконання колегії суддів, неможливо встановити, що автомобіль марки Мерседес-Бенц Віто 111, номерний знак НОМЕР_1 був припаркований саме на відстані ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини, а, відтак, така кваліфікуюча ознака як порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, не доведена відповідачем належними доказами.
Отже, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, того, що позивач 05 жовтня 2021 року о 14.47 год., в м. Ужгород, по вул. Капушанській, 10, керуючи автомобілем Мерседес-Бенц Віто 111, номерний знак НОМЕР_1 , порушив правила зупинки транспортного засобу на перехресті та створив перешкоду дорожньому руху, чим порушив п. 15.9 «г» ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.122 КУпАП, а, відтак, заявлений позов є підставним та обґрунтованим, й відповідно підлягає задоволенню.
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 243, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу інспектора з паркування Ужгородської муніципальної варти Ужгородської міської ради Русин Анатолія Олдриховича - залишити без задоволення, а рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 10 листопада 2021 року, у справі № 298/1108/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула