ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" січня 2022 р. справа № 300/5910/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Фермерського господарства "Тернівського" про стягнення податкового боргу в загальній сумі 44 394,35 гривень, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Фермерського господарства "Тернівського" (надалі по тексту також - відповідач, господарство, фермерське господарство, платник податків ФГ "Тернівського") про стягнення податкового боргу в загальній сумі 44 394,35 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пункту 287.3 статті 287, підпункту 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі самостійно нараховані податкові зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 43 581,95 гривень та з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників в сумі 812,40 гривень, податковий борг щодо який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному розмірі становить 44 394,35 гривень.
На підставі статей 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами (а.с.16).
Ухвала суду 17.10.2021 вручено особисто уповноваженій особі відповідача (а.с.20), свідченням чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 76501 0186335 2.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 12.10.2021.
В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступні обставини.
Фермерське господарство "Тернівського" 11.07.2005 згідно відомостей із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.22) зареєстроване як юридична особа із присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 33591298, та на час розгляду справи перебуває на обліку у Галицькій ДПІ (Галицький район) Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі по тексту також - Кодекс, ПК України).
Конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу).
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Правове регулювання пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу встановлює в Україні загальнодержавні та місцеві податки і збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Плата за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10, підпункту 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України та єдиний податок згідно підпункту 10.1.2. пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України відносяться до місцевих податків.
Виходячи із положень підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269, пункту 288.2 статті 288, підпункт «а» підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України відповідач є платником орендної плати за землю та єдиного податку як сільськогосподарський товаровиробник.
Досліджуючи обставини щодо наявності у фермерського господарства заборгованості по орендній платі за землю, яка виникла у результаті самостійно задекларованої до сплати суми податкового зобов'язання згідно декларацій, суд зазначає наступне.
Положеннями пункту 287.3 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Із матеріалів справи судом встановлено, що господарство сформувало і подало 26.01.2021 позивачу податкову декларацію з орендної плати за землю за 2021 рік, в якій відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за весь 2021 рік на загальну річну суму 76 612,35 гривень (а.с.8-9).
Фермерське господарство не сплатило самостійно визначені (задекларовані) за вказані податкові періоди зобов'язання, зокрема:
- за лютий 2021 року - 5 275,79 гривень:
- за період з березня по серпень 2021 року - 38 306,16 гривень (6 384,36х6=38 306,16).
А тому на момент розгляду справи податковий борг основних зобов'язань з орендної плати за землю за вказаний період в загальному розмірі становить 43 581,95 гривень.
Підпунктом «а» підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України встановлено, що до суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться платники єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники: юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
За змістом пунктів 2921.1. та 2921.2. статті 2921 ПК України об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю.
Відповідно до пункту 293.9 статті 293 ПК України для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування).
Згідно вимог підпунктів 295.9.1. і 295.9.2. пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу; сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.
Судом з'ясовано, що відповідач сформував і подав 26.01.2021 позивачу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік, в якій самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за весь 2021 рік на загальну річну суму 11 032,36 гривень (а.с.10-11).
Як слідує із інтегральної картки платника податків самостійно визначені зобов'язання за 2021 рік із терміном сплати до 30.07.2021 відповідач виконав частково (за ІІ квартал зобов'язання становлять 1 103,28 гривень), а тому на момент розгляду справи задекларований податковий борг з єдиного податку за вказаний період становить 812,40 гривень.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).
З огляду на вказане самостійно визначене відповідачем зобов'язання із орендної плати за землю в сумі 43 581,95 гривень і єдиного податку як сільськогосподарського товаровиробника в сумі 812,40 гривень, які несплачені ним у строк встановлений пунктом 287.3 статті 287 і підпунктом 295.9.2. пункту 295.9 статті 295 Кодексом, являється узгодженою заборгованістю Фермерського господарства "Тернівського".
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).
Як слідує з матеріалів справи, Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області 29.05.2021 шляхом вручення поштової кореспонденції (рекомендоване повідомлення №77311 0446365 7) вручено під особисту розписку уповноваженому представнику Фермерського господарства "Тернівського" податкову вимогу форми "Ю" за №0023059-1305-0903 від 17.05.2021 (а.с.7, зворотній бік а.с.7).
У суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг приватного підприємства підтверджується довідкою про борг від 02.09.2021, податковою декларацією з орендної плати за землю за 2021 рік, податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік, податковою вимогою форми "Ю" за №0023059-1305-0903 від 17.05.2021, обліковими картками платника податків з орендної плати з юридичних осіб та єдиного податку, які містяться в матеріалах справи (а.с.6, 7, 8-9, 10-11, 12, 13).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 44 394,35 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 Кодексу).
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання (податковий борг) у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 44 394,35 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.
На переконання суду відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Фермерського господарства "Тернівського" податкового боргу в загальній сумі 44 394,35 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства "Тернівського" (ідентифікаційний код юридичної особи 33591298) в дохід місцевого бюджету податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 43 581,95 гривень (сорок три тисячі п'ятсот вісімдесят одна гривня дев'яносто п'ять копійок) та єдиного податку як сільськогосподарського товаровиробника в сумі 812,40 гривень (вісімсот дванадцять гривень сорок копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код згідно ЄДРПОУ ВП 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач - Фермерське господарство "Тернівського" (ідентифікаційний код юридичної особи 33591298), вул. Лесі Українки, 34, с. Слобідська Більшівцівська, Івано-Франківський (Галицький район), Івано-Франківська область, 77146.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.