ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" січня 2022 р. справа № 300/3925/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області
про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошового забезпечення, зобов'язання здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки, стягнення середнього заробітку за час затримки виплат при звільненні,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), 03.08.2021 звернувся в суд з позовною заявою до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність начальника УСБУ в Івано-Франківській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 31.12.2020 по 14.05.2021;
- стягнути з Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення (заробітну плату) за час проходження служби в розпорядженні за посадою першого заступника начальника Управління в період з 31.12.2020 по 14.05.2021;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з військової служби та компенсації за невикористані 93 дні відпустки із розрахунку всієї суми грошового забезпечення з відповідними доплатами, яка мала бути виплачена військовослужбовцю, а не лише із суми посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та виплати на користь ОСОБА_1 вказану різницю коштів;
- стягнути з Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за весь час затримки належних ОСОБА_1 виплат при звільненні з військової служби - заробітної плати (грошового забезпечення) за період з 31.12.2020 по 14.05.2021 та повної суми одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані 93 дні відпусток.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 15.03.1996 по 14.05.2021 ОСОБА_1 працював на різних посадах в органах Служби безпеки України, зокрема в УСБУ в Івано-Франківській області. Позивач вказав, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 в справі № 300/623/20, наказом від 30.01.2021 №97-ОС/дск його поновлено на військовій службі у Службі безпеки України, у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області за посадою першого заступника начальника управління з 22.02.2020, у зв'язку з чим позивач з 08.02.2021 прибув на службу в УСБУ в Івано-Франківській області та продовжив виконання покладених на нього обов'язків. Однак начальником УСБУ в Івано-Франківській області не було прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, в результаті чого грошове забезпечення не виплачувалось. При цьому, відповіддю від 29.04.2021 №60/3-2170 на рапорт позивача від 05.04.2021 №1065 щодо вжиття заходів для виплати грошового забезпечення начальник УСБУ в Івано-Франківській області повідомив, що згідно наказу Голови СБУ від 30.01.2021 №97- ОС/ДСК ОСОБА_1 поновлений на військовій службі та вважається таким, що перебуває у розпорядженні начальника УСБУ в Івано-Франківській області; оплачуваний термін розпорядження закінчився 21.10.2018, тому відсутні підстави для виплати йому грошового забезпечення за січень-березень 2021 року. Позивач вважає таке твердження помилковим, оскільки відповідно виписки з наказу Голови Служби безпеки України №327-ОС від 07.03.2018 його звільнено із посади першого заступника начальника УСБУ в Івано-Франківській області та зараховано в розпорядження начальника УСБУ в Івано-Франківській області по посаді першого заступника начальника управління (полковник) зі збереженням раніше встановлених розмірів надбавок, доплат та преміювання згідно з Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України №35/ДСК-2008. Інших наказів які б припиняли виплату грошового забезпечення полковника ОСОБА_1 , або змінювали його розмір не видавалось. Звернув увагу, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 у справі №300/34/20, серед іншого, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 22.10.2018 по 21.02.2020 включно. Також позивач зазначив, що в подальшому наказом Голови Служби безпеки України № 497-ОС/дск від 16.04.2021 його звільнено з військової служби, а наказом начальника УСБУ в Івано-Франківській області №60-ОС/дск від 14.05.2021 виключено зі списків особового складу. При цьому, позивач вважає, що при звільненні його з військової служби проведення з ним повного розрахунку відбулося з грубим порушенням норм спеціального та трудового законодавства. На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 , зокрема, вказав, що йому не виплачено грошове забезпечення за час проходження ним служби в розпорядженні в період з 31.12.2020 по 14.05.2021, а також виплата одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з військової служби та компенсації за невикористані 93 дні відпустки здійснені, виходячи із розрахунку розміру грошового забезпечення, яке складалось із суми посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а не із розрахунку всієї суми з відповідним доплатами, яка мала бути виплачена військовослужбовцю. Окрім цього, у зв'язку з непроведенням з позивачем на момент звільнення належного розрахунку, вважає, що з УСБУ в Івано-Франківській області слід стягнути середній заробіток за весь час затримки належних ОСОБА_1 виплат за період 31.12.2020 по 14.05.2021. З метою відновлення порушених прав, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення виявлених суддею недоліків (а.с. 31-34). У межах встановленого строку, та у належний спосіб, недоліки позовної заяви позивачем усунуто.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративно судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с. 39-41).
Пунктом 6.1 резолютивної частини цієї ухвали зобов'язано Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області в межах п'ятнадцятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали надати суду належним чином засвідчені та оформлені письмові докази: виписки з наказу Голови Служби безпеки України від 16.04.2021 №497-ОС/дск «По особовому складу» щодо звільнення полковника ОСОБА_1 з військової служби в органах СБУ; виписки з наказу начальника УСБУ від 14.05.2021 №60-СК/дск «По особовому складу» щодо виключення полковника ОСОБА_1 зі списків особового складу; функціональні обов'язки полковника ОСОБА_1 в розпорядженні начальника УСБУ в Івано-Франківській області від 08.02.2021; виписки з наказу Голови СБУ від 30.01.2021 №97-ОС/дск про поновлення полковника ОСОБА_1 на військовій службі; Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, що затверджена Наказом ЦУ Служби безпеки України від 10.04.2018 №515/ДСК; Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України №35/ДСК-2008; виписки з наказу Голови Служби безпеки України №327-ОС від 07.03.2018; довідку-розрахунок про розмір та вид усіх проведених виплат при звільненні ОСОБА_1 ; довідку про середньоденний і середньомісячний заробіток ОСОБА_1 , розрахований відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.
УСБУ в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву, який отримано судом 12.10.2021 за №16/4607 від 11.10.2021 (а.с.45-51). Так, у відзиві представник відповідача вказав на помилковість доводів позивача щодо права на виплату йому грошового забезпечення за період з 31.12.2020 по 14.05.2021, коли він перебував у розпорядженні. Зокрема зазначив, що відповідно до абзацу 2 підпункту 6 пункту 1 Розділу IV «Правила виплати грошового забезпечення» Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБУ №515/дск від 10.04.2018 (надалі, також - Інструкція №515/дск від 10.04.2018), за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані в розпорядження за підставами, передбаченими пунктом «в» - у випадках, передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу, а також підпунктами «е», «є» та «ж» пункту 48 Положення) зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування в розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення, а у випадках, коли строки не визначені - протягом шести місяців з дня зарахування в розпорядженні. Відповідно до абзацу 3 підпункту 6 пункту 1 Розділу IV «Правила виплати грошового забезпечення» Інструкції №515/дск від 10.04.2018, після закінчення строків перебування в розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення (якщо військовослужбовці не призначені на посаду або не звільнені з військової служби), а у випадках коли такі строки не визначені - після спливання шести місяців з дня зарахування в розпорядження відповідних начальників або керівників, виплата їм грошового забезпечення здійснюється за рішенням Голови СБ України на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні яких перебувають такі військовослужбовці. Термін перебування в розпорядженні ОСОБА_1 (з урахуванням його продовження на час перебування у відпустках та лікуванні) тривалістю 6 місяців закінчився 21.10.2018, у зв'язку з чим начальником Управління 05.11.2018 був написаний та поданий на розгляд керівництва СБУ мотивований рапорт щодо продовження виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 . За результатами опрацювання вказаного рапорту керівництвом СБУ підготовлено доповідну записку (від 19.11.2018 №11/2-9893/дск), яка затверджена заступником Голови СБУ, в якій вказано, що для вирішення питання щодо виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , необхідно прийняти остаточне рішення щодо його призначення або звільнення з військової служби в установленому порядку. Таким чином, за період з 01.01.2021 по 14.05.2021 грошове забезпечення не виплачувалося. Представник відповідача також вказав на безпідставність посилань позивача на рішення судів від 26.08.2020 у справі №300/34/20 та від 30.12.2020 №300/623/20, оскільки у них не вказано зобов'язання щодо оплати грошового забезпечення у період з 01.01.2021 по 14.05.2021. Також представник відповідача вказав, що оскільки після спливу шести місяців з дня зарахування позивача в розпорядження, не погоджено рапорт про виплату грошового забезпечення, виплати щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, станом на час звільнення нарахуванню не підлягали. У зв'язку з наведеним, при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні відпустки взято до уваги посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років. З урахуванням викладеного, просив суд залишити позовну заяву без задоволення.
Окрім цього, у поданому відзиві представник відповідача просив об'єднати провадження у справі №300/3925/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління СБ України в Івано-Франківській області з провадженням у справі №300/2867/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області та Служби безпеки України.
Ухвалою суду від 20.10.2021 в задоволенні клопотання представника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області №16/4607 від 11.10.2021 про об'єднання в одне провадження адміністративної справи №300/3925/21 із справою №300/2867/21 відмовлено (а.с. 67-69).
На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження від 25.08.2021 від УСБУ в Івано-Франківській області надійшов лист від 11.10.2021 №60/16-8862 щодо надання документів у справі №300/3925/21 (а.с. 55).
На адресу суду 09.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 73-79). Так, у поданій відповіді на відзив ОСОБА_1 вказав, що відповідачем не спростована протиправна бездіяльність щодо невиплати йому грошового забезпечення за час проходження служби у в розпорядженні начальника УСБУ в Івано-Франківській області в період з 31.12.2020 по 14.05.2021 та щодо неналежного виконання рішення судів. Вказав, що станом на 14.05.2021 позивач був військовослужбовцем СБУ, який перебуває в розпорядженні начальника управління, тому на нього поширювалися обов'язки військової служби в органах СБУ та право на відповідне грошове забезпечення. Також вказав на здійснення відповідачем розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки з грубим порушенням порядку їх нарахування та виплати, тому такі підлягають перерахунку. Оскільки під час проходження служби і на момент звільнення не виплачено належні йому суми, вказав на наявність підстав для стягнення середнього грошового забезпечення за період затримки таких виплат. Звернув увагу на неспростування відповідачем у відзиві на позов тверджень та аргументів стосовно суті позовних вимог.
Представником відповідача 24.11.2021 подано до суду заперечення на відповідь на відзив за №16/4998 від 15.11.2021 (а.с. 105-106). Так, представник УСБУ в Івано-Франківській області наголосив на положення абзацу 3 підпункту 6 пункту 1 Розділу IV «Правила виплати грошового забезпечення» Інструкції №515/дск від 10.04.2018, відповідно до якого після закінчення строків перебування в розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення (якщо військовослужбовці не призначені на посаду або не звільнені з військової служби), а у випадках коли такі строки не визначені - після спливання шести місяців з дня зарахування в розпорядження відповідних начальників або керівників, виплата їм грошового забезпечення здійснюється за рішенням Голови СБ України на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні яких перебувають такі військовослужбовці. Враховуючи відсутність рішення Голови СБУ щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення після шести місяців перебування в розпорядженні, відповідач не мав підстав для здійснення виплати позивачу грошового забезпечення. Також зауважив щодо неспівмірності розрахованого позивачем середнього заробітку за час затримки виплат з розміром компенсації, які, на думку позивача, мав заплатити відповідач. Враховуючи викладене, стверджує про відсутність протиправності в діях (бездіяльності) відповідача.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 15.03.1996 проходив військову службу на різних посадах в органах Служби безпеки України.
У зв'язку з оскарженням ОСОБА_1 в судовому порядку звільнення зі служби в органах Служби безпеки України, Івано-Франківський окружний адміністративний суд за результатом розгляду справи №300/623/20 прийняв рішення від 30.12.2020, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021, згідно якого позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області та Служби безпеки України задоволено частково: визнано протиправним і скасовано наказ Служби безпеки України № 51-ОС/дск від 16.01.2020 "По особовому складу" в частині звільнення з військової служби ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області № 29-ОС/дск від 21.02.2020 щодо виключення ОСОБА_1 із списків особового складу; поновлено ОСОБА_1 на військовій службі у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області за посадою першого заступника начальника управління (полковник) з 22.02.2020; стягнуто з Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 22.02.2020 по 30.12.2020 у розмірі 273352,29 грн з проведенням (утриманням) необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 в справі №300/623/20, Голова Служби безпеки України прийняв наказ від 30.01.2021 № 97-ОС/дск, яким ОСОБА_1 поновлено на військовій службі у Службі безпеки України, у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області за посадою першого заступника начальника управління з 22.02.2020 (а.с. 56).
ОСОБА_1 звернувся до відповідача з рапортом №1065 від 05.04.2021, в якому, серед іншого, просив повідомити причину невиплати йому грошового забезпечення за січень-березень 2021 року (а.с. 21).
УСБУ в Івано-Франківській області відповіддю від 29.04.2021 №60/3-2170 повідомило позивача, що згідно з наказом Голови СБУ від 30.01.2021 №97-ОС/ДСК ОСОБА_1 поновлений на військовій службі та вважається таким, що перебуває у розпорядженні начальника УСБУ в Івано-Франківській області. Оплачуваний термін розпорядження закінчився 21.10.2018, тому відсутні підстави для виплати грошового забезпечення за січень-березень 2021 року (а.с. 22).
У подальшому, Голова Служби безпеки України 16.04.2021 прийняв наказ №497-ОС/дск "По особовому складу", яким полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом "а" пункту 61, підпунктом "в" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) пункту 2 частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у запас Служби безпеки України (а.с.57).
Начальник УСБУ в Івано-Франківській області 14.05.2021 прийняв наказ №60-ОС/дск "По особовому складу", яким позивача виключено зі списків особового складу, з 14.05.2021 (а.с. 58).
Також даним наказом призначено виплатити полковнику ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за 27 календарних років служби згідно з главою 1 розділу V Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженою наказом Центрального управління Служби безпеки України №515/дск-2018; згідно з пунктом 56 виплатити полковнику ОСОБА_1 грошову компенсацію за 3 невикористані дні щорічної основної відпустки за 2019 рік, за 45 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2020 рік та за 45 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік.
ОСОБА_1 , не погоджуючись із невиплатою грошового забезпечення за час проходження ним служби в розпорядженні в період з 31.12.2020 по 14.05.2021, а також невиплатою одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням усієї суми грошового забезпечення з додатковими видами грошового забезпечення та стверджуючи про наявність права на стягнення з відповідача середнього грошового забезпечення у зв'язку з несвоєчасним нарахуванням зазначених виплат, звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 №2229-XII (надалі, також - Закон №2229-XII), Служба безпеки України - це державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Статтею 2 Закону №2229-XII визначено завдання Служби безпеки України. Так, на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №2229-XII умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.
Окрім цього, порядок проходження військової служби за контрактом особами офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, рядового складу Служби безпеки України, виконання ними військового обов'язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період, визначає Положення проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджене Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262/2007 (далі - Положення).
Вказане Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням у Службі безпеки України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Водночас, механізм реалізації вимог Положення визначає Інструкція про організацію виконання Положення проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджена наказом Служби безпеки України від 14.10.2008 №772 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.12.2008 за № 1323/16014 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 43 Положення військовослужбовці Служби безпеки України призначаються на штатні посади (крім випадків, передбачених цим Положенням) їх прямими начальниками в порядку, що встановлюється Головою Служби безпеки України.
Порядок зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників визначений пунктом 48 Положення.
Так, зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників (командирів), а за рішенням Голови Служби безпеки України - у розпорядження його першого заступника чи заступника, начальника (командира) іншого функціонального підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи Служби безпеки України або штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України допускається, серед іншого, у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів (зміна організаційно-штатної побудови, передислокація, перерозподіл функціональних обов'язків та наявних сил у зв'язку зі зміною покладених завдань, здійснення планових та позапланових переміщень військовослужбовців по службі у зв'язку з проведенням загальної ротації кадрів, прийняття Головою Служби безпеки України управлінських рішень щодо переміщення військовослужбовців для здійснення оперативно-службової діяльності на окремих напрямах та підвищення її ефективності) - до 3 місяців (підпункт б пункту 48 Положення);
У пункті 4.9 Інструкції надано визначення зарахуванню військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників.
Так, зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників - це визначення їх тимчасового службово-посадового становища, коли вони проходять військову службу у підпорядкуванні відповідних начальників, але без призначення на конкретні посади.
Зарахування у розпорядження відповідних начальників проводиться наказами по особовому складу з обов'язковим визначенням дати початку та закінчення терміну розпорядження та доводиться до відома військовослужбовців, які зараховані в зазначене розпорядження, під особистий підпис їх начальниками в установленому порядку.
Відповідно до пункту 48 Положення військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов'язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, що вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.
Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для подальшого перебування в розпорядженні він призначається на посаду або звільняється з військової служби в установленому порядку.
Військовослужбовець, який після закінчення строку перебування у розпорядженні у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів не призначений на посаду через відсутність вакантних посад (рівної або нижчої не більш як на один ступінь) у Службі безпеки України або через ненадання військовослужбовцем згоди на призначення на іншу нижчу посаду, звільняється в установленому порядку з військової служби. Вакантні посади, на яких може бути використано військовослужбовця з дотриманням вимог, встановлених пунктом 43 цього Положення, визначаються начальником (керівником) підрозділу (органу, закладу, установи), у розпорядженні якого перебуває військовослужбовець.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо бездіяльності начальника УСБУ в Івано-Франківській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 31.12.2020 по 14.05.2021, суд звертає увагу не таке.
Так, порядок та умови виплати грошового забезпечення та виплат компенсаційного характеру військовослужбовцям СБУ регулює Інструкція про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, що затверджена Наказом Центрального управління Служби безпеки України №515/дск від 10.04.2018.
Відповідно до пункту 2 глави 1 Розділу IV «Правила виплати грошового забезпечення» Інструкції №515/дск від 10.04.2018, за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані в розпорядження за підставами, передбаченими пунктом «в» - у випадках, передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу, а також підпунктами «е», «є» та «ж» пункту 48 Положення зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування в розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення, а у випадках, коли строки не визначені - протягом шести місяців з дня зарахування в розпорядженні.
Відповідно до абзацу 3 пункту 6 глави 1 Розділу IV «Правила виплати грошового забезпечення» Інструкції №515/дск від 10.04.2018, після закінчення строків перебування в розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення (якщо військовослужбовці не призначені на посаду або не звільнені з військової служби), а у випадках коли такі строки не визначені - після спливання шести місяців з дня зарахування в розпорядження відповідних начальників або керівників, виплата їм грошового забезпечення здійснюється за рішенням Голови СБ України на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні яких перебувають такі військовослужбовці.
У разі прийняття Головою СБ України рішення про виплату грошового забезпечення воно виплачується, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії в розмірах, що визначаються по особовому складу (абзац 4 пункту 6 глави 1 Розділу IV «Правила виплати грошового забезпечення» Інструкції №515/дск від 10.04.2018).
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що термін перебування позивача в розпорядженні закінчився 21.10.2018, у зв'язку з чим начальником УСБУ в Івано-Франківській області 05.11.2018 складений та поданий на розгляд керівництва СБУ мотивований рапорт щодо продовження виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (а.с. 111-112).
Однак за результатами опрацювання вказаного рапорту начальником УРОС СБУ підготовлено доповідну записку від 19.11.2018 №11/2-9893/дск, яка затверджена заступником Голови СБУ, в якій вказано, що для вирішення питання щодо виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , необхідно прийняти остаточне рішення щодо його призначення або звільнення з військової служби в установленому порядку (а.с. 109-110).
Таким чином, доводи позивача щодо бездіяльності начальника УСБУ в Івано-Франківській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідачем вчинено дії щодо виплати позивачу грошового забезпечення у спосіб, визначений абзацом 3 пункту 6 глави 1 Розділу IV «Правила виплати грошового забезпечення» Інструкції №515/дск від 10.04.2018, зокрема складено та скеровано до СБУ рапорт щодо подальшої виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення після спливу шести місяців перебування його у розпорядженні. Правом щодо самостійного прийняття рішення щодо подальшої виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідач не наділений.
При цьому, дії чи бездіяльність Голови СБ України щодо неприйняття в подальшому на підставі рапорту начальника УСБУ рішення про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення не є предметом цього спору та не можуть оцінюватися в межах розгляду цієї справи.
Із приводу доводів позивача щодо визначення рішенням суду у справі №300/34/20 обов'язку відповідача виплатити йому грошове забезпечення за період з 22.10.2018 по 21.02.2020 включно, суд зазначає таке.
Так, з постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2020 у справі №300/34/20 (а.с. 91-103) вбачається, що суд апеляційної інстанції, проаналізувавши положення підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Порядку та умов виплати грошового забезпечення та виплат компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби Безпеки України, що визначені Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби Безпеки України від 23.01.2008 №35/дск, відповідно до якого визначено, що за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані в розпорядження за підставами, передбаченими пунктом ,,в - у випадках, передбачених підпунктом 3.5.1 цієї Інструкції, а також підпунктами ,,е, ,,є та ,,ж пункту 48 Положення) зберігається виплата грошового забезпечення на весь період перебування у розпорядженні за посадами, які вони займали, зроблено висновок, що цією інструкцією чітко передбачено, що виплата грошового забезпечення припиняється тільки якщо військовослужбовці оголошені в розшук чи до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких обставин, судом зроблено висновок, що у відповідності до приписів підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Інструкції №35/дск ОСОБА_1 належить виплата грошового забезпечення за весь період перебування у розпорядженні за посадою, яку він займав на час зарахування у розпорядження.
Тобто на момент зарахування ОСОБА_1 наказом від 07.03.2018 №327-ОС у розпорядження з 07.03.2018 по 06.06.2018 виплата грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України була врегульована Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженою наказом Служби безпеки України від 23.01.2008 № 35/ДСК (далі - Інструкція №35/ДСК), тому даним наказом погоджено зарахувати позивача у розпорядження зі збереженням раніше встановлених розмірів надбавок, доплат та преміювання згідно з Інструкцією №35/ДСК (а.с. 113).
Пунктом 3.2.1 Інструкції №35/ДСК передбачалось, що за військовослужбовцями, звільненими з посад, які вони займали, і зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників, зберігалася виплата грошового забезпечення на весь період перебування у розпорядженні.
Однак згідно з наказом ЦУ СБУ №515/дск від 10.04.2018 Інструкція № 35/ДСК втратила чинність. Цим же наказом затверджено Інструкцію №515/дск від 10.04.2018, якою змінено порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, зарахованим у розпорядження відповідних начальників чи командирів.
Так, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІV «Правила виплати грошового забезпечення» Інструкції №515/дск від 10.04.2018 за військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані у розпорядження за підставами, передбаченими підпунктом "в" - у випадках, передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу, а також підпунктами "е", "є" та "ж" пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262), зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення, а у випадках, коли такі строки не визначені, - протягом шести місяців з дня зарахування у розпорядження.
Тобто чинною на момент існування спірних відносин Інструкцією №515/дск від 10.04.2018, передбачалася виплата грошового забезпечення військовослужбовцю, який перебуває в розпорядженні лише протягом шести місяців з дня зарахування в розпорядження. Для продовження виплати такого грошового забезпечення необхідним було рішення Голови СБ України.
Таким чином, припинення виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 здійснено на законних підставах та у спосіб передбачений нормами чинного законодавства, тобто після закінчення шести місяців з дня зарахування позивача у розпорядження та незатвердження головою СБУ рапорту керівника УСБУ в Івано-Франківській області щодо продовження виплати грошового забезпечення.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності начальника УСБУ в Івано-Франківській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 31.12.2020 по 14.05.2021 та стягнення з відповідача такого грошового забезпечення є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язати відповідача здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з військової служби та компенсації за невикористані 93 дні відпустки із розрахунку всієї суми грошового забезпечення з відповідними доплатами та виплати на користь позивача вказаної різниці коштів, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Також пунктом 3 цієї постанови передбачено виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Так, пунктом 4 глави 1 розділу V «Виплати компенсаційного характеру» Інструкції №515/дск від 10.04.2018, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби нараховується, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що отримує військовослужбовець на день звільнення.
Оскільки після спливу шести місяців з дня зарахування ОСОБА_1 в розпорядження, не погоджено рапорт начальника УСБУ в Івано-Франківській області та, відповідно до абзацу 3 пункту 6 глави 1 Розділу IV «Правила виплати грошового забезпечення» Інструкції №515/дск від 10.04.2018, не видано відповідне рішення Голови СБУ щодо подальшої виплати його грошового забезпечення, виплата щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, станом на час звільнення позивача нарахуванню не підлягали.
Таким чином, оскільки станом на час звільнення додаткові види грошового забезпечення позивачу не виплачувалися, розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні відпустки правомірно здійснювався без урахування таких додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, позовні вимоги щодо зобов'язання позивача здійснити перерахунок позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Окрім цього, оскільки в межах розгляду цієї справи судом не встановлено невиплату відповідачем ОСОБА_1 належних йому на момент звільнення сум, відсутні підстави для стягнення з УСБУ в Івано-Франківській області на користь позивача середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь час затримки належних виплат при звільненні з військової служби.
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
Що стосується прохання відповідача повернути примірник наказу ЦУ СБУ №515/дск від 10.04.2018 (а.с.116-144) на адресу Управління СБ України в Івано-Франківській області після прийняття кінцевого рішення по справі, суд звертає увагу на таке.
Вказаний примірник наказу долучений до матеріалів справи в якості письмового доказу у відповідності до параграфу 3 Глави 5 Кодексу адміністративного судочинства України, без права копіювання, з дотриманням вимог Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №736 (із змінами та доповненнями), а тому поверненню не підлягає.
У зв'язку із відмовою в задоволенні позову та відсутністю доказів, що підтверджували б понесення відповідачем будь-яких витрат, пов'язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;
відповідач: Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20001579.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.