Справа № 357/4078/19
1-кс/357/30/22
про відмову в задоволенні скарги
10 січня 2022 року слідчий cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
розглянувши в м. Біла Церква скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 від 18 жовтня 2021 року про закриття кримінального провадження № 12019110030000824, яке внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, установив таке.
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Згідно із скаргою ОСОБА_3 зазначала, що слідчою ОСОБА_4 вже втретє закрите кримінальне провадження № 12019110030000824, яке внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, про що винесена постанова від 18 жовтня 2021 року.
Вважала, що її слід скасувати.
Мотивувала це тим, що вона не відповідає вимогам закону, адже не зазначено, які обставини перешкодили слідчому, протягом строку досудового розслідування, вирішити питання про наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності винної особи, відсутні відомості про те, що саме перешкодило слідчому вирішити питання про продовження строку досудового розслідування та завершити його з прийняттям рішення по суті, а також слідчим не проведено належного досудового розслідування, не з'ясовано усіх обставин справи та при обчислені строку досудового розслідування не враховано карантин.
ОСОБА_3 надано також повідомлення, в якому вона просила: встановити розмір та виплатити їй матеріальну компенсацію за знущання, бездіяльність та корупційні дії по розгляду справи та притягнути ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності.
Мотивувала це тим, що слідча вводила її в оману, надаючи відповіді на її запити, не звертала на наведені нею факти, а саме, що ОСОБА_5 надавала завідомо неправдиві покази.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала свою скаргу, додатково зазначила, що під час досудового розслідування слідчою не проведено слідчого експерименту із нею та ОСОБА_5 одночасно.
Слідча ОСОБА_4 заперечила проти скарги, посилаючись на те, що винесена нею постанова відповідає вимогам КПК України.
Установлені слідчою суддею обставини із посиланням на докази.
20 березня 2019 року до ЄРДР внесені відомості про кримінальне провадження № 12019110030000824, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України.
Згідно із витягом з ЄРДР, обставинами, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зазначено: «ЄО № 8217 від 20 березня 2019 року до Білоцерківського ВП з письмовою заявою звернулась ОСОБА_3 , яка 12 липня 2018 року перебуваючи в магазині з продажу штор по АДРЕСА_1 впала зі столу та отримала тілесні ушкодження.
22 березня 2019 року допитано, як потерпілу - ОСОБА_3 .
Вона надала покази відносно вчиненого проти неї злочину, з боку ОСОБА_5 , а саме вказала на тілесні ушкодження і механізм їх нанесення.
Згідно висновку експерта № 241/д від 06 травня 2019 року, при судово-медичній експертизі по медичних документах на ім'я ОСОБА_3 , знайдені такі тілесні ушкодження: закриті переломи обох кісток правої голінки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
06 лютого 2019 року допитано, як свідка - ОСОБА_6 .
Вона надала покази про те, що 12 липня 2018 року їй стало відомо, що її мати - ОСОБА_3 перебуваючи на стажуванні впала на сходи, внаслідок чого у неї трапилися переломи ніг. Перебуваючи у лікарні, до її матері зателефонувала ОСОБА_5 та попросила її матір повідомити, що вона не працює в магазині та травму отримала самостійно, з необережності. Але, потім ОСОБА_5 відмовилася оплачувати лікування.
07 лютого 2019 року допитано, як свідка - ОСОБА_7 .
Вона надала покази про те, що очевидцем події, яка трапилася з ОСОБА_3 не була. На її думку, остання проходила стажування в магазині за адресою: АДРЕСА_1 .
07 лютого 2020 року допитано, як свідка - ОСОБА_8 .
Вона надала покази про те, що 12 липня 2018 року на робочому місці не перебувала, ОСОБА_3 наглядно знає, та проходила стажування в магазині за адресою: АДРЕСА_1 .
12 лютого 2020 року допитано, як свідка - ОСОБА_9 .
Він надав покази про те, що на початку липня 2018 року він прийшов до магазину «Рідо» по АДРЕСА_1 купити штори та тюль, там працювала раніше невідома йому жінка на ім'я ОСОБА_10 , яка запропонувала йому кілька варіантів, він обіцяв повернутись. Наступного дня, він повернувся до магазину «Рідо», хотів прицінитися, ОСОБА_10 знову запропонувала йому певні варіанти, але він вирішив не купувати, а придбав їх на базарі.
15 лютого 2020 року проведений слідчий експеримент із ОСОБА_3 .
Ним встановлено, що 12 липня 2018 року близько 16:00 год. невідома особа хотіла купити штори в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в зв'язку із цим ОСОБА_3 потрібно було зняти штори з висоти близько 2,20 метрів та для того щоб їх дістати потрібно було піднятися на стіл, а на стіл поставити стілець, піднімаючись на них ОСОБА_3 впала.
Згідно висновку експерта № 53/д від 05 березня 2020 року, установлено, що локалізація та характер ушкоджень у ОСОБА_3 , виявлених при вивченні медичних документів, дають змогу вважати, що вони могли виникнути при обставинах вказаних нею у протоколі проведення слідчого експерименту від 15 лютого 2020 року.
06 березня 2020 року проведений додатковий допит, як потерпілої - ОСОБА_3 .
Вона детально описала події, які трапилися з нею 12 липня 2018 року, те, що їм передувало та про наслідки, а також вказала на осіб, яких вона підозрює і про вимоги ОСОБА_5 до неї, щоб вона казала, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не працювала, а травму отримала самостійно, з необережності.
16 березня 2020 року допитана, як свідок - ОСОБА_5 .
Вона від дачі показів відмовилася на підставі ст. 63 Конституції України.
Згідно із постановою слідчого Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_11 від 20 березня 2020 року, кримінальне провадження № 12019110030000824, внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, закрите.
Вона скасована, згідно із ухвалою Київського апеляційного суду від 14 січня 2021 року.
Згідно із постановою слідчого Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 21 травня 2021 року, кримінальне провадження № 12019110030000824, внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, закрите.
Вона скасована, згідно із ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2021 року.
Згідно із постановою слідчого Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 18 жовтня 2021 року, кримінальне провадження № 12019110030000824, внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, закрите (далі - спірна постанова).
Мотиви з яких виходить слідча суддя при постановленні ухвали, і положення закону, якими вона керувалась.
Спірна постанова, мотивована тим, що у кримінальному провадженні № 12019110030000824, внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, закінчилися строки досудового розслідування.
Натомість, ОСОБА_3 скаржилася на те, що вона не відповідає вимогам закону, адже не зазначено, які обставини перешкодили слідчому, протягом строку досудового розслідування, вирішити питання про наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності винної особи, відсутні відомості про те, що саме перешкодило слідчому вирішити питання про продовження строку досудового розслідування та завершити його з прийняттям рішення по суті, а також слідчим не проведено належного досудового розслідування, зокрема не проведено слідчого експерименту із нею та ОСОБА_5 одночасно, не з'ясовано усіх обставин справи та при обчислені строку досудового розслідування не враховано карантин.
Щодо строків досудового розслідування.
Слідча суддя зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Його тривалість, з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, визначається ч. 2 ст. 219 КПК України, залежно від тяжкості кримінального правопорушення.
Слідча суддя зазначає, що за правилами ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України є нетяжким злочином.
Отже, згідно із п. 1 ч. 2 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019110030000824, внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, становить дванадцять місяців.
Слідчою суддею установлено, що кримінальне провадження № 12019110030000824, внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, неодноразово закривалося, про що ухвалювалися постанови: 20 березня 2020 року, 21 травня 2021 року, 18 жовтня 2021 року.
Перша з них скасовувалася 14 січня 2021 року, друга - 12 жовтня 2021 року.
Отже, досудове розслідування у кримінальному провадження № 12019110030000824, внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, здійснювалося з 20 березня 2020 року до 20 березня 2020 року - дванадцять місяців, з 14 січня 2021 року до 21 травня 2021 року - чотири місяці сім днів та з 12 жовтня 2021 року до 18 жовтня 2021 року - шість днів.
Таким чином, його загальний строк досудового розслідування становить 16 місяців 13 днів.
Тобто, на момент винесення спірної постанови він вийшов за межі п. 1 ч. 2 ст. 219 КПК України.
Норм, які в зв'язку із карантином, передбачають інакший спосіб обчислення строку досудового розслідування КПК України не містить.
Згідно із ч. 1 ст. 294 КПК України, якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.
Таких клопотань до слідчого судді прокурором або слідчим не подавалося.
Відповідно до ч. 5 ст. 294 КПК України, строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Отже, у разі скасування спірної постанови, поновлення і продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019110030000824, внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, з огляду на положення ч. 5 ст. 294 КПК України, заборонено.
Згідно із ч. 8 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу.
Таким чином, навіть у разі скасування спірної постанови, слідчий не матиме права проводити будь-які слідчі дії і на результати досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019110030000824, внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, це не вплине.
Щодо бездіяльності слідчого у встановленні усіх обставин події кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Слідчою суддею установлено, що у кримінальному провадженні № 12019110030000824, внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, допитана потерпіла ОСОБА_3 , проведені судові експертизи по визначенню ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, допитані працівники магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », дочка потерпілої - ОСОБА_6 , відвідувач магазину - ОСОБА_9 , тоді як власниця магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_5 відмовилась від дачі показів.
З вказаних доказів, відсутні дані, які вказують на нових свідків, або очевидців події, яка трапилась з ОСОБА_3 .
Слідча суддя критично відноситься до аргументу ОСОБА_3 , що слідчий мав провести слідчий експеримент одночасно з нею та ОСОБА_5 .
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 40 КПК України, слідчий уповноважений: проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 2 ст. 223 КПК України, підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Тобто, мета слідчого експерименту перевірка і уточнення відомостей які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Як слідує із п. 2 ч. 2 ст. 40, ч. 2 ст. 223 КПК України, якщо цієї мети не буде досягнуто, підстав для проведення слідчого експерименту немає, а слідчий його проводити не зобов'язаний.
Слідчою суддею установлено, що ОСОБА_5 від дачі показів відмовилася, ОСОБА_3 покази надала і з нею був проведений слідчий експеримент, який ліг в основу проведеної експертизи на визначення ступеню тяжкості нанесених їй тілесних ушкоджень.
За таких обставин, слідча суддя вважає, що проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не є доцільним, оскільки ОСОБА_5 інших версій, окрім тих, які зазначила ОСОБА_3 не повідомляла, показів не надавала. В зв'язку із цим, відсутні обставини, які можуть бути перевірені під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Таким чином, немає підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 КПК України, для його проведення.
Отже, слідчою суддею не установлено обставин, які свідчать, що досудове розслідування № 12019110030000824, внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, проведено неповно чи необ'єктивно.
Щодо невідповідності змісту спірної постанови вимогам закону.
Згідно із ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Згідно із ч. 6 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
Слідча суддя вважає, що спірна постанова містить усі необхідні реквізити визначні ч. 5, 6 ст. 110 КПК України, зокрема і зміст обставин, які стали підставою для її прийняття - закінчення строку досудового розслідування, і мотиви та їх обґрунтування - а саме, про проведення усіх слідчих дій, які не дозволили пред'явити будь-якій особі підозру, посилання на закон, який встановлює строк досудового розслідування.
Щодо інших вимог особи, яка подала скаргу.
Згідно із ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Отже, КПК України не наділяє слідчу суддю правом притягати будь-кого до відповідальності та встановлювати розмір шкоди чи стягувати її із слідчого.
За таких обставин, наведені ОСОБА_3 вимоги: встановити розмір та виплатити їй матеріальну компенсацію за знущання, бездіяльність та корупційні дії по розгляду справи та притягнути ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, слідча суддя відхиляє.
Висновки слідчої судді.
Таким чином, за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 наведені нею порушення під час досудового розслідування № 12019110030000824, внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, не підтвердилися.
В свою чергу, спірна постанова, ґрунтується на вимогах ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування сплив та поновленню чи подовженню на час карантину не підлягає.
В зв'язку із цим, скарга ОСОБА_3 має бути залишена без задоволення.
Отже, керуючись п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, слідча суддя,
скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 від 18 жовтня 2021 року, про закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні № 12019110030000824, яке внесене до ЄРДР 20 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили у порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Повний текст ухвали проголошений - 13 січня 2022 року о 08:30 год.
Слідчий суддя
Білоцерківського міськрайонного суду Ірина ДУБАНОВСЬКА
Київської області