Справа № 285/5756/21
провадження у справі № 2/0285/81/22
іменем України
11 січня 2022 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі : головуючої судді Михайловської А.В.,
при секретарі Ковальовій З.С.,
сторони у справі : позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
встановив:
03.11.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просила стягувати щомісячно з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу, але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду і до повноліття дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає з нею. Відповідач проживає окремо, не надає належну матеріальну допомогу дочці. Натомість відповідач взмозі надавати утримання дитині, оскільки є працездатним, офіційно працює, інших утриманців немає, стягнень за виконавчими документами з нього не проводиться. Оскільки угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто, звернулася до суду з даними позовними вимогами, що сприятиме забезпеченню інтересів дитини.
05.11.2021 року ухвалою суду було прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження, розгляд справи по суті вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені, надіслали письмові заяви про розгляд справи без їх участі; позивач у заяві підтримала позовні вимоги, просила задовольнити у повному обсязі; відповідач у заяві позовні вимоги визнав, не заперечив проти стягнення з нього аліментів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , сторони у справі, є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження /а.с. 3 копія/.
Відповідач проживає окремо від сім'ї. Неповнолітня дочка проживає з позивачем та нею утримується. Натомість відповідач є працездатним, фізично здоровим, офіційно працює, має мінливі періодичні доходи та не надає матеріального утримання для своєї дочки. Встановлені обставини визнано відповідачем та не оспорюються.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Зміст глави 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. . А згідно ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Жодних документів, які б підтверджували непрацездатність відповідача, суду надано не було. Отже будь-яких поважних причин, що унеможливлюють надання ним матеріальної допомоги дітям судом не встановлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне утримання дітей.
Враховуючи вищевикладене, а також обставини, передбачені ст. 182 СК України, законодавчо закріплений розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дочки у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що буде відповідати як інтересам дитини, так і матеріальному становищу та стану здоров'я платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст. 79, ч.1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання (пред'явлення) позовної заяви.
У відповідності до вимог п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання судових витрат суд приходить до наступного.
Так, позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»,
Отже, взявши до уваги визнання відповідачем позову та вимоги ст. 141, 142 ЦПК України, ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", суд стягує з відповідача на користь держави 50 відсотків судового збору, що становить 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 89, 141, 142, 206, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354, 355, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подання позову до суд з 03.11.2021 року.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Найменування сторін:
- позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ) ;
- відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 ).
Дата складення повного судового рішення - 11.01.2022 року.
Суддя А.В.Михайловська